Постанова № 41905248, 04.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року № 813/7148/14

11 год. 48 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

представників сторін:

від представника позивача - Ширков В.В.

від представника відповідача - Базарник Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт") звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів у Львівській області по проведенню перевірки ДП «Укрспирт», за результатами якої складено акт № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року;

2) визнати протиправними дії представників Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо зазначення у акті № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року безпідставних та неправомірних висновків;

3) визнати акт перевірки № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року протиправним та скасувати його;

4) стягнути судовий збір за подання даного адміністративного позову з відповідача шляхом його перерахування на розрахунковий рахунок ДП «Укрспирт»: р/р 26000010051325 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37199618, № свідоцтва платника ПДВ 100321108 № 371996126597. 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Гагаріна, буд.16.

Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Головним управлінням Міндоходів у Львівській області було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту на Лопатинському місці провадження діяльності ДП "Укрспирт" за адресою: Львівська область, Радехівський район, смт.Лопатин, вул.Заводська, 11. За результатами даної перевірки було складено акт № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог ч.6 ст.14 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із внесеними змінами та доповненнями) та п.6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 29 серпня 2002 року. А саме: позивачем здійснювалось відвантаження фракції головної етилового спирту без дозволу, виданного уповноваженим представником контролюючого органу та без штампу "Виїзд дозволено" на товарно-транспортних накладних. На підставі цього акту перевірки Державною фіскальною службою України було винесено рішення про застосування фінансових санкцій до ДП "Укрспирт" № 000283 від 02 вересня 2014 року у вигляді штрафу в розмірі 9117565,83 грн. Вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки протиправними, а дії працівників Головного управління Міндоходів у Львівській області неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі і просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, подав письмові заперечення та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що вимоги викладені в позовній заяві є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Крім цього, у спірних відносинах відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, в зв'язку з чим, висновки, що викладені в акті є законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ДП "Укрспирт" зареєстроване 18 серпня 2010 року за № 10741020000037440 Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції Киїської області, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37199618.

Згідно з наказом ДП "Укрспирт" № 14 від 01.02.2011 року, у зв'язку із виробничою необхідністю, з метою неухильного виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» створено місце провадження діяльності та зберігання спирту Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (за адресою: вул.Заводська, 11, смт.Лопатин, Радехівський район, Львівська область) та затверджено положення про Лопатинське МПД Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

На підставі наказу Головного управління Міндоходів у Львівській області № 527 від 15.07.2014 року "Про проведення фактичної перевірки ДП "Укрспирт" та направлень від 15.07.2014 року № 193 та № 194 працівниками відповідача проведено фактичну перевірку позивача за місцем провадження діяльності: Львівська область, Радехівський район, смт.Лопатин, вул.Заводська, 11 з питань дотримання вимог Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.08.2002 року № 1266.

За результатами перевірки складено акт № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року, за висновками якого позивачем порушено вимоги ч.6 ст.14 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із внесеними змінами та доповненнями) та п.6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 29 серпня 2002 року.

На підставі вказаного акта перевірки Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 000283 від 02.09.2014 року про застосування до ДП "Укрспирт" фінансових санкцій в розмірі 9117565,83 грн.

Згідно з п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України (надалі - Податковий кодекс), контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Відповідно до пп.20.1.4, 20.1.6, 20.1.13 ст.20 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.61.1 ст.61 цього Кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 61.2 ст.61 Податкового кодексу передбачено, що податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу передбачені способи здійснення податкового контролю, а саме податковий контроль здійснюється шляхом: п. 62.1.1 ведення обліку платників податків; п.62.1.2 інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; п. 62.1.3 перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податковим кодексом України передбачено проведення документальних позапланових перевірок та камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок, які передбачають дотримання певної процедури їх проведення.

Так, відповідно до п.75.1 ст.75 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями п.п. 75.1.3 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.80.2 ст.80 цього Кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Пунктом 80.5 ст. 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 81.1. ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання податковим органом порядку вручення направлення на проведення фактичної перевірки. Самі лише акти про відмову від підпису у направленні на перевірку, складені працівниками податкового органу, не свідчать про належним чином виконаний обов'язок про вручення направлення.

В судовому засіданні представником позивача надано для огляду журнал реєстрації перевірок, з якого вбачається, що працівники податкового органу не були допущені до проведення перевірки.

З наведеного вбачається, що позивач скористався своїм правом недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, отже відповідачем неправомірно реалізовані свої повноваження щодо проведення перевірки.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів у Львівській області по проведенню перевірки ДП «Укрспирт», за результатами якої складено акт № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року. Тому позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій представників Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо зазначення у акті № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року безпідставних та неправомірних висновків, визнання протиправним та скасування акту перевірки № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року суд зазначає наступне.

Пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд зазначає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування акта перевірки № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року, а отже і вимога про визнання протиправними дій представників Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо зазначення у акті № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року безпідставних та неправомірних висновків, не підлягають до задоволення.

Вказане узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 10.09.2013 року у справі № 21-237а13, що є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи по суті, може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів у Львівській області по проведенню перевірки ДП «Укрспирт», за результатами якої складено акт № 13/96/2100/37199618 від 23.07.2014 року.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України в користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська область, м.Бровари, вул.Гагаріна, 16, р/р 26000010051325 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37199618, № свідоцтва платника ПДВ 100321108 № 371996126597) 24 (двадцять чотири) грн. 36 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 15 грудня 2014 року.

Суддя Тертичний В.Г.