Постанова № 41905239, 02.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"02" грудня 2014 р. № 820/16950/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

представника відповідача - Супрун В.О. (довіреність №3989/10 від 09.09.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашхолдинг-Україна" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000212202 від 19.03.2014; № 0000202202 від 19.03.2014; № 0000192202 від 19.03.2014.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки.

У судове засідання позивач не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. У день судового засідання - 02 грудня 2014 року, від позивача надійшли додаткові письмові пояснення .

Враховуючи те, що позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, клопотань або заяв про відкладення розгляду справи від позивача не надходило , суд вирішив розглядати справу за його відсутності за наявними доказами у справі.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, на обґрунтування своїх заперечень посилався на письмове заперечення на адміністративний позов та акт перевірки № 127/20-11-22-02/32938541.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка міститься в матеріалах справи (а.с.176 т.І) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромашхолдинг-Україна" зареєстровано в якості юридичної особи Реєстраційною службою Дергачівського районного управління юстиції Харківської області 30.03.04 року .

Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведена документальна планова перевірка ТОВ "Агромашхолдинг - Україна" (32938541) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.201 1 по 31.12.2012 , за результатами якої складено акт від 27.02.2014 р. № 127/20-11-22-02/32938541 (а.с.18- 64 т.І).

Перевіркою встановлені порушення:

-п.135.1, п.135.2 ст.135, п.138.1 ст.138, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 12028 грн., в т. ч. за 3 квартал 2011 року у сумі 8544 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 2587 грн, за 1 квартал 2012 року у сумі 897 грн.

- п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 754405 грн. в т. ч. за квітень 2011 року у сумі 7047 грн. , за червень 2011 року у сумі 172656 грн., за липень 2011 року у сумі 71220 грн., за серпень 2011 року у сумі 51655 грн., за вересень 2011 року у сумі 24400 грн., за жовтень 2011 року у сумі 12899 грн., за листопад 2011 року у сумі 5241 грн., за грудень 2011 року у сумі 83591 грн., за квітень 2012 року у сумі 31556 грн., за травень 2012 року у сумі 28900 грн., за червень 2012 року у сумі 121032 грн., за липень 2012 року у сумі 105313 грн., за серпень 2012 року у сумі 38895 грн.

- п.2.8 глави 2, п.3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 встановлено перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі підприємства в сумі 18465,95 грн.

На підставі Акту перевірки № 127/20-11-22-02/32938541 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 19 березня 2014 року № 0000212202 (а.с.14 т.І), яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 12028 грн. та за штрафними санкціями на суму 224,25 грн., податкове повідомлення - рішення від 19 березня 2014 року № 0000202202(а.с.15 т. І), яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 754405 грн. та за штрафними санкціями на суму 143676,5 грн. та податкове повідомлення - рішення від 19 березня 2014 року № 0000192202, яким застосовано штрафні санкції на суму 36931,9 грн. (а.с. 16 т.І) .

Не погоджуючись з висновками акта відповідача щодо порушення підприємством вимог податкового законодавства ТОВ "Агромашхолдинг - Україна" звернулось зі скаргою до ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.04.2014 р. №27 .

За рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.04.14 р. №2811/10/20-40-10-04-17 про результати розгляду скарги ТОВ "Агромашхолдинг - Україна" первинна скарга підприємства була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

ТОВ "Агромашхолдинг - Україна" звернулось з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України листом № 29 від 29.04.2014 р.

Відповідно до рішення Міндоходів України від 20.06.2014 р. № 11078/6/99-99-10-01- 15 про результати розгляду скарги повторна скарга підприємства була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

З акту перевірки № 127/20-11-22-02/32938541 вбачається, що в ході перевірки встановлено: оформлення операцій з придбання нетипової продукції у ТОВ "Тубний завод" та подальшої реалізації її на експорт пройшло транзитом через ТОВ "Агромашхолдинг -Україна" та виходить за межі господарської діяльності підприємства і, як наслідок, не виникає реальних змін майнового стану, тобто не є господарською операцією ТОВ "Агромашхолдинг -Україна". Також в акті зазначено, що викладені обставини підтверджують той факт, що оформлення операцій з придбання нетипової продукції та її реалізації на експорт здійснювалось ТОВ "Агромашхолдинг - Україна" без господарської мети, а лише з метою одержання безпідставної податкової вигоди. З приводу виявленого порушення судом встановлено наступне.

01 лютого 2011 року між ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" (Покупець) та ТОВ "Тубний завод" (Продавець) було укладено договір № 30/11-У, та договір № 103/11-У від 23.11.2011 року, відповідно до яких ТОВ "Тубний завод" зобов'язувався поставити покупцю алюмінієві, ламінарні та поліетиленові пакувальні туби на загальну суму 12 000 000,00 грн.

На виконання умов договорів ТОВ "Тубний завод" виписано на адресу ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" наступні податкові накладні: №358 від 25.03.11р., №359 від 25.03.11р., №382 від 30.03.11р., №764 від 17.06.11р., №776 від 21.06.11р., №778 від 21.06.11р., № 804 від 29.06.11р., №933 від 26.07.11р., №934 від 26.07.11р., №1063 від 31.08.11р., №1114 від 09.09.11р., № 1115 від 09.09.11р., №1217 від 30.09.11р., №1226 від 30.09.11р., № 1739 від 16.12.11р., №1740 від 16.12.11р., № 695 від 24.04.12р., № 734 від 25.04.11р., №1348 від 14.06.12р., № 1356 від 15.06.12р., №1405 від 25.06.12р., №1497 від 13.07.12р., №1504 від 16.07.12р., №1505 від 16.07.12р.

Відвантаження товару підтверджується наступними видатковими накладними : №276 від 25.03.11р., № 277 від 25.03.11р., №292 від 30.03.11р., №601 від 17.06.11р., 610 від 21.06.11, № 612 від 21.06.11, № 635 від 29.06.11, № 749 від 26.07.11, № 750 від 26.07.11, № 862 від 31.08.11, № 891 від 09.09.11, № 892 від 09.09.11, № 974 від 30.09.11, № 980 від 30.09.11, № 1268 від 16.12.11, № 1269 від 16.12.11, №378 від 24.04.12, № 386 від 25.04.12, № 582 від 14.06.12, № 590 від 15.06.12, №626 від 25.06.12,№ 708 від 13.07.12, №713 від 16.07.12, №714 від 16.07.12.

Позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, в III - IV кварталах 2011 року та П - ІІІ кварталах 2012 року віднесена вартість придбаних товарів (туб) на загальну суму 3 496116 грн. Суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість всього на 699 223,21 грн. в тому числі: червень - грудень 2011 року - 394 151,91 грн., квітень - серпень 2012 року - 305 071,3 грн.

Відповідно до умов зазначених . договорів, поставки продукції здійснювалися договірними партіями на підставі видаткових накладних на кожну окрему партію товару . Поставки продукції, згідно зазначених договорів, здійснювалися на умовах ЕХW(франко-завод, м.Харків) згідно правил Incoterms-2010.

Як пояснив представник позивача у своїх письмових поясненнях, діяльність з продажу туб Підприємства була пов'язана з необхідністю пошуку нових напрямів підприємницької діяльності з метою забезпечення її безперервності та збереження робочих місць. Також, однією з основних причин вимушеного часткового перепрофілювання торговельної діяльності ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" стали зростання конкуренції на ринку збуту сільськогосподарської техніки й устаткування, інфляційні процеси, активізація діяльності вітчизняних товаровиробників аналогічних товарів. Крім того, позивач повідомив суду, що операції з продажу туб ТОВ "Агромашхолдинг -Україна" здійснювало на протязі більш ніж двох років у період з початку 2011 року по липень 2013 року , отже ця діяльність не є нетиповою для позивача. Судом встановлено, що видами діяльності ТОВ "Агромашхолдинг -Україна" за КВЕД -2010 є 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуваннями , 46.90 неспеціалізована оптова торгівля , інше (згідно Довідки АБ №717328 з Єдиного державного реєстру підприємств. Враховуючи викладене, суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем придбано нетипову продукцію , що свідчить про відсутність у позивача господарської мети на придбання продукції .

Для подальшої реалізації товару, придбаного у ТОВ "Тубний завод" , 04 лютого 2011 року ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" уклало із ТОВ "МаксПак" договір комісії за № 1114К, відповідно до якого ТОВ "МаксПак" прийняло на себе зобов'язання по продажу обумовленої продукції за межі території України іноземним контрагентам.

Відповідно до умов вищевказаних договорів 17.06.2011 року ТОВ "Тубний завод" здійснило передачу першої партії товару за період що перевірявся на ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" на загальну суму 215 236,60 грн., яка відповідно того ж дня була передана комісіонеру ТОВ "МаксПак", що підтверджується актами приймання-передачі № 4 від 17.06.2011 року.

Позивачем було здійснено реалізацію решти товару, що підтверджується наступними накладними:№610 від 21.06.2011р. на суму 413212,80грн., № 612 від 21.06.2011р. на суму 216059,26грн.; № 635 від 29.06.2011р. на суму 191424,42грн.; № 750 від 26.07.2011р. на суму 301973,46грн.; № 749 від 26.07.2011р. на суму 80414,98грн.; № 862 від 31.08.2011р. на суму 223648,66грн.; №891 від 09.09.2011р. на суму 12763,80грн.; № 974 від 30.09.2011р. на суму 89052,77грн.; № 980 від 30.09.2011р. на суму 74993,11 грн., №1268 від16.12.2011р. на суму 379634,63 грн., № 1269 від 16.12.2011р. на суму 121913,27грн.; №378 від 24.04.2012р. на суму 184214,64грн.; №386 від 25.04.2012р. на суму 148067,22грн., № 582 від 14.06.2012р. на суму 258752,68грн.; -№ 590 від 15.06.2012р. на суму 467440,64грн.; №626 від 25.06.2012р. на суму 122767,90грн.; №708 від 13.07.2012р. на суму 262275,00грн.; № 713 від 16.07.2012р. на суму 219170,71грн.; № 714 від 16.07.2012р. на суму 167739,00грн.

ТОВ "МаксПак" здійснило операції із експорту зазначеної вище продукції па користь різних іноземних покупців, що підтверджується наступними вантажно-митними деклараціями: № 807070006/2011/472250 від 17.06.2011р.; № 807070006/2011/472321 від 21.06.2011р.; №807070006/2011/472320 від 21.06.2011р.; № 807070006/2011/472397 від 29.06.2011р.; № 807070006/2011/472798 від 26.07.2011р.; № 807070006/2011/472796 від 26.07.2011р.; №807070006/2011/473451 від 09.09.2011р.; № 807070006/2011/473825 від 04.10.2011р; № 807070006/2011/473452 від 09.09.2011р; № 807070006/2011/47974 від 16.12.2011р; № 807100001/2012/121522 від 24.04.2012р; № 807100001/2012/121523 від 24.04.2012р; № 807100001/2012/121546 від 25.04.2012р; № 807100001/2012/122316 від 14.06.2012р; № 807100001/2012/122341 від 15.06.2012р; № 807100001/2012/122523 від 25.06.2012р; № 807100001/2012/122896 від 13.07.2012р; № 807100001/2012/122925 від 16.07.2012р; № 807100001/2012/122926 від 16.07.2012р.

Відповідно до умов укладених договорів між ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" і ТОВ "Тубний завод", продукція поставлялася на умовах ЕХW (франко завод) м. Харків згідно правил Іncoterms-2010, відповідно до яких, товар самостійно забирається покупцем зі складу продавця, оплата експортного мита покладається на покупця. Оскільки, ТОВ " МАКС ІІАК " залучене як Комісіонер для подальшої реалізації цієї продукції, - підприємство самостійно власними засобами, здійснило відвантаження продукції зі складу ТОВ "Тубний завод" у день її одержання за документами від ТОВ "АМХ-Україна".

В результаті виконання умов договору за зазначеною вище схемою, ТОВ "МаксПак" здійснило реалізацію на експорт продукції та отримало від іноземних контрагентів грошові кошти, які були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" у загальному розмірі 4 470 828,50 гривень .

Після цього, ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" сплатило ТОВ "МаксПак" комісійну винагороду на загальну суму 331 089,89 гривень, як і було передбачено умовами договору комісії №1114К від 04.02.2011 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що господарська операція позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Тубний завод" не містить реального характеру через те, що позивачем отримано незначний дохід від реалізації отриманого товару у ТОВ "Тубний завод", оскільки підприємницька діяльність здійснюється підприємством на власний розсуд та є ризиковою, отже не можна вважати незначний дохід в якості ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що висновки податкового органу про вчинення досліджених господарських операцій позивача з ТОВ "Тубний завод" та ТОВ "МаксПак" без господарської мети, а лише з метою одержання безпідставної податкової вигоди не знайшли свого підтвердження та спростовані зібраними по справі доказами.

З акту перевірки № 127/20-11-22-02/32938541 вбачається, що в погашення кредиторської заборгованості, яка виникла станом на 30.09.2005 року , коли курс НБУ за долар США становив 5,055 грн., при здійсненні позивачем часткового перерахування валютних коштів нерезиденту ТОВ "Агромашхолдинг", Російська федерація, в ІІІ кварталі 2011 року та в IV кварталі 2011 року ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" перераховує операційні курсові різниці, приймаючи балансову вартість заборгованості по курсу 5,055 грн. за 1 долар США у той час , коли станом на 31 березня 2011 року курс НБУ становив 7,96 грн. за долар США . З приводу виявленого порушення судом встановлено наступне.

ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" придбало товар у ВАТ "Агромашхолдинг" (Російська Федерація) на умовах післяплати згідно зовнішньоекономічного Контракту №МКЭ-0076 від 16.05.2005р. (валюта контракту - долар США).

Станом на 01.04.2011 року кредиторська заборгованість по розрахунках з нерезидентом обліковувалася у сумі 2085000,00 доларів США. Ця кредиторська заборгованість виникла станом на 30.09.2005 року.

Під час дії контракту ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" частково сплачувало за отриманий товар, купуючи валюту за гривні та перераховуючи її контрагенту. При здійсненні часткового перерахування валютних коштів нерезиденту в погашення кредиторської заборгованості в III кварталі 2011 року та в IV кварталі 2011 року ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" перерахувало курсові різниці та відобразило у складі валових витрат.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що облік операцій за вказаним Контрактом ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" відображало, ґрунтуючись на виконані пункту 7.3 статті 7 та підпункту 11.2.3 пункту 11.2. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства". Згідно пункту 7.3.2 пункту 7,3 статті 7 даного Закону сума, що відноситься до складу валових витрат має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6. Оскільки на цю дату ще не могла бути визначена сума балансової вартості валюти (згідно пункту 7.4 Закону), сплаченої за Контрактом, на валові витрати відносилась сума, вказана у вантажно-митній декларації (виходячи з курсу НБУ на дату її оформлення).

На дату сплати за вказаним Контрактом визначалася достовірна оцінка балансової вартості валюти. У періоді визначення достовірної оцінки балансової вартості валюти ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" уточнювало суму, попередньо віднесеної до складу валових витрат.

Податковим кодексом України визначено, що облік операцій у валюті ґрунтується на бухгалтерському обліку. Тобто витрати при відображені вище зазначених операцій, які б здійснювалися повністю у період дії кодексу, у податковому і бухгалтерському обліку співпадали.

Однак, в Податковому кодексі України не має визначених дій для підприємства, яке на 01.04.2011 р. має кредиторську (монетарну) заборгованість, по якій вже віднесені суми курсових різниць до витрат або доходів у бухгалтерському обліку на цю дату відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а до податкового обліку суми при уточненні балансової вартості валюти сплаченої за Контрактом, віднесені не були.

Послідовність вищезазначених дій ТОВ "Агромашхолдинг-Україна", щодо уточнення валових витрат у III, IV кварталах 2011 року на дату сплати за контрактом була спрямована на виконання принципу відповідності витрат за операціями у валюті у бухгалтерському та податковому обліку. При порівнянні податкового обліку таких операцій з бухгалтерським обліком, де має місце облік курсових різниць, очевидним є висновок, - що на момент остаточного розрахунку за таким видом операцій сума валових витрат у податковому обліку співпаде з сумою витрат у бухгалтерському обліку. Різниця є тільки у часі їх віднесення до витрат.

На підтвердження валютних курсів, за якими позивач здійснював купівлю доларів США, для розрахунку за зовнішньоекономічним Контрактом №МКЭ-0076 від 16.05.2005р., представником позивача були надані та долучені судом до матеріалів справи копії: оборотно-сальодих відомостей по рахунку 632, карток рахунку 632, платіжних доручень в іноземній валюті, меморіальних ордерів, повідомлень про виконання операцій з купівлі валюти.

Відповідно до п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, Податкового кодексу України, чинної на моменту виникнення спірних правовідносин, до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу; б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; в) інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім тих пенсій, що призначені особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, включаючи особовий склад гірничорятувальних частин, з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України), сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті; витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в тому числі з питань законодавства, на придбання літератури, оплату Інтернет-послуг і передплату спеціалізованих періодичних видань; суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до додаткового спеціального резерву страхування пенсійних вкладів та додаткових спеціальних резервів страхування коштів фондів банківського управління відповідно до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".

Згідно з пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Крім того, представник відповідача в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних пояснень щодо обставин, на підстав яких податковий орган прийшов до висновку про завищення витрат у сумі 66756 грн. за ІІІ та IV квартали 2011 року.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про завищення витрат у сумі 66756 грн. за ІІІ та IV квартали 2011 року, як таких, що не знайшли свого підтвердження, через що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо перевищення позивачем встановлених лімітів залишку готівки в касі підприємства в сумі 18465,95 грн., судом встановлено наступне.

З акту перевірки № 127/20-11-22-02/32938541 вбачається, що ТОВ "Агромашхолдинг-Україна" здійснювало видачу готівки працівникам згідно видаткових касових ордерів, видаткових відомостей та касової книги, які не підтверджені підписом одержувачів, що є порушенням вимог п.3.5 глави 3 Положення № 637, так як згідно авансових звітів та посвідчення про відрядження дані працівники знаходились у відрядженні, довіреності на отримання грошей іншій особі не надавались, що знайшло підтвердження в наданих до суду копіях видаткових касових ордерів, звітах про використання коштів та інших первинних документах, складених позивачем (т. 3 а.с. 67-87).

Також встановлено, що відповідно ВКО №71 від 04.07.12 року отримувач ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 1500,00 грн. 06.07.12 року, підтверджується його підписом, чим порушено п.2.8 глави 2 Положення № 637, що підтверджується видатковим касовим ордером від 04.07.14 року (а.с. 88 т. ІІІ).

Відповідно до п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Відповідно до п. 3.5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження матеріалами справи висновку податкового органу про перевищення позивачем встановлених лімітів залишку готівки в касі підприємства в сумі 18465,95 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність податкового повідомлення-рішення № 0000192202 від 19.03.2014 вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, через що в задоволенні зазначеної частини позовних вимог належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашхолдинг-Україна" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000212202 від 19.03.2014 року та №0000202202 від 19.03.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2014 року.

Суддя Шляхова О.М.