Постанова № 41905237, 04.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року № 813/5959/14

12 год. 11 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

представників сторін:

від представника позивача - ОСОБА_1

від представника відповідача - Гордон Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить: скасувати як неправомірне рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області № 78/2100/НОМЕР_1 від 11 серпня 2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та 8500,00 грн. за зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 11 серпня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській області винесено рішення № 78/2100/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, вважає, що оспорюване рішення порушує законні права та інтереси і прийняте без належних правових підстав, оскільки в його діях не було порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні до викладеного в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та подав письмове заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що перевіркою встановлено факт зберігання 5 ящиків горілки з назвою марки «Чарка кришталева» ємністю 0,5 л по 20 скляних пляшок загальною кількістю 100 пляшок. На виконання вказівки Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України у кримінальному провадженні № 3201400000000012 від 11.03.2014 року за фактом незаконно виготовлених алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а також їх транспортування, зберігання, з метою збуту, та їх збут, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України, Старшим слідчим з ОВС 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області підполковником податкової міліції було скеровано матеріали стосовно ФО-П ОСОБА_3 для вирішення питання про адміністративну відповідальність. За результатами проведеної перевірки та висновків експерта зафіксовано факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з метою збуту, порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно на основі протоколу огляду від 24.03.2014 року та висновків експерта було встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі наведеного вважають, що Головне управління Міндоходів у Львівській області, як під час проведення перевірки, так і в ході винесення рішення про застосування фінансових санкцій, жодним чином не порушило прав та інтересів позивача.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

ОСОБА_3 зареєстрована, як фізична особа-підприємець 09.08.2011 року за № 24020000000002622 та присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, що підтверджується копією Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА № 441865. Позивач має право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджується Ліцензією серії НОМЕР_2 та тютюновими виробами, що підтверджується Ліцензією серії НОМЕР_3, а також здійснює підприємницьку діяльність у сферах торгівельної діяльності, що підтверджується Торговим патентом серії НОМЕР_4.

24 березня 2014 року старшим слідчим СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області Перцем В.В., за участю старших о/у Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області Копко М.Б. та Дятко О.В., двох понятих: ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2) та продавця - ОСОБА_8 було здійснено огляд магазину та підсобних приміщень ФО-П ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого виявлено та вилучено наступну алкогольну продукцію маркованого акцизними марками «Козачка»: 5 ящиків горілки з назвою марки «Чарка «Кришталева» ємністю 0,5 л по 20 скляних пляшок загальною кількістю 100 пляшок та допитано як свідка продавця ФО-П ОСОБА_3 - ОСОБА_8. Зазначені алкогольні напої були добровільно видані ОСОБА_8 опечатано та відправлено для проведення експертизи та збереження, що підтверджується Протоколом огляду від 24 березня 2014 року та Рапортом старшого слідчого 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області підполковника міліції П.Переймибіда від 24 березня 2014 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_8 - продавцем магазину, який є власністю ОСОБА_3, без заперечень надано згоду на огляд приміщень за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується заявою від 24 березня 2014 року.

Як вбачається з протоколу допиту свідка від 24 березня 2014 року, ОСОБА_8 дала показання про те, що вона працює продавцем в магазині за адресою: АДРЕСА_3. Щодо продажу алкогольних напоїв, які були виявлені в складському приміщенні магазину марки «Чарка «Кришталева» повідомила, що її привозить невідомий їй чоловік на власному транспортному засобі раз на місяць, дану горілку вона купляє по 16 грн. та продає по 20-22 грн., такою горілкою торгує з 2013 року. Останній раз горілку з «Козачком» купляла у нього в кінці лютого 2014 року в розмірі - 8 ящиків. Даний протокол підписаний ОСОБА_8 без заперечень.

19 травня 2014 року у приміщенні сл. каб. № 721 старшим слідчим з ОВС 2-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ФР ГУ Міндоходів у Львівській області підполковником податкової міліції Переймибіда П.Б., для дачі показань у кримінальному провадженні № 3201400000000012 від 11 березня 2013 року, було допитано в якості свідка ОСОБА_3. По суті поставлених запитань вона пояснила, що продавець ОСОБА_8 подзвонила їй на мобільний і повідомила, що їм в магазин за адресою: АДРЕСА_3 хтось з експедиторів, невідомо хто саме, доставив 5 ящиків горілки марки «Чарка «Кришталева» ємністю 0,5 л з додатково наклеєними стрічками, схожими на акцизну марку із літерами «АСА» та зображенням «обличчя козачка», загальною кількістю 100 пляшок, через деякий час прийшли працівники податкової міліції і вилучили вказану алкогольну продукцію з додатково наклеєними марками акцизного збору. Жодних документів на дану алкогольну продукцію їм не давали.

16 травня 2014 року Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Управлінні МВС України на Львівській залізниці, на підставі постанови про призначення судової технічної експертизи документів, винесеної старшим слідчим Перемийбіда П.Б. (в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2014 року за № 3201400000000012), надано висновок експерта № 348, яким встановлено наступне:

- дві (2) марки акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва серії 25 АББЖ 710679 04/13 9,898 грн., АББЄ 721652 04/13 9,898 грн., які вилучені 24.03.2014 року в магазині ФО-П ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_3 виготовлені не підприємством, яке здійснює виготовлення марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва для Міністерства доходів і зборів України.

- досліджувані марки акцизного збору виготовлені за допомогою поліграфічного обладнання комбінованим способом плоского і високого друку.

20 травня 2014 року Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Управлінні МВС України на Львівській залізниці надано висновок експерта № 347, яким встановлено таке:

- прозорі рідини, зразки яких було вилучено 24.03.2014 року працівниками податкової міліції в магазині ФО-П ОСОБА_3, в пляшках ємністю 0,5 л марки «Чарка«Кришталева», є водно-спиртовою сумішшю, із вмістом етилового спирту яких становить - 37,0 % об'ємних.

- надані на дослідження рідини, які містяться в двох скляних пляшках з етикеткою горілки «Чарка«Кришталева», не відповідають вимогам діючого державного стандарту на горілки та горілки особливі - ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови» по органолептичних та фізико-хімічних показниках.

За результатами проведеної перевірки та висновків експерта зафіксовано факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з метою збуту.

11 серпня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській області прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій до ФО-П ОСОБА_3 № 78/2100/НОМЕР_1. Дане рішення винесено на підставі матеріалів ОУ ДПІ в Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 08.07.2014 року та встановлено порушення вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11, абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснювалась фальсифікація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

Згідно зазначеного рішення до ФО-П ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та 8500,00 грн. за зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Позивач вважає дане рішення протиправним, відтак звернувся з позовом до суду та просить його скасувати.

При вирішенні спору суд враховує наступне:

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до положень абз. 3 ч.4 ст.11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Наведеними нормами закріплений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності здійснювати реалізацію алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку встановленого зразка, та відповідальність за невиконання цього обов'язку.

Частиною 1 ст.17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

В силу абз. 15 ч.2 ст.17 цього ж Закону за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів господарювання застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

При цьому з контексту вище наведеної статті вбачається, що для застосування до продавця алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідальності на підставі вищенаведеної норми Закону достатньо самого факту здійснення продавцем зберігання або/та реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору.

У пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Зі змісту п.п.226.6, 226.7, 226.9 ст.226 ПК України та «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою КМУ № 1251 від 27.12.2010р. (далі - Положення) випливає, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки. Вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку.

За змістом п.226.11 ст.226 ПК України зберігання не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абз.3 ч.4 ст. 11 Закону, ст.226 ПК України та п.20 Положення щодо належного маркування алкогольних напоїв.

В ході розгляду справи судом допитано в якості свідків наступних осіб: старшого слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області Перця В.В., старших о/у Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області Копко М.Б. та Дятко О.В. за участю яких проводилась перевірка магазину за адресою: АДРЕСА_3. Усі покази свідків збігалися та зводилися до того, що в рамках розслідування кримінального провадження, на виконання доручення Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України, 24.03.2014 року ними здійснювалась перевірка торгових точок у с.Шегині. За письмовою згодою продавця ОСОБА_8 ними було проведено перевірку магазину ФО-П ОСОБА_3, після чого у складському приміщенні було виявлено 5 ящиків алкогольної продукції маркованої акцизними марками «Козачка» марки «Чарка«Кришталева» ємністю 0,5 л по 20 скляних пляшок загальною кількістю 100 пляшок. Дана продукція була вилучена та направлена для зберігання старшому слідчому з ОВС 2-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ФР ГУ Міндоходів у Львівській області підполковнику податкової міліції Переймибіді П.Б., а два зразки з різних ящиків цієї продукції було опечатано та відправлено для проведення експертизи.

Окрім того, суд допитав в якості свідка продавця магазину - ОСОБА_8 та ОСОБА_3

Згідно показів ОСОБА_8 встановлено, що вона 24.03.2014 року, як завжди працювала, в магазин зайшов мущина і запитав куди заносити ящики з горілкою, вона вказала на складське приміщення (кладовку), яке в той час пустувало. Коли вона запитала про накладну на товар чоловік відповів, що накладні у представника фірми. Через декілька хвилин зайшли працівники податкового органу та пред'явили рішення про проведення перевірки. Зайшовши в складське приміщення виявили горілку, яку завезли і почали складати протоколи, оскільки сказали що така горілка не добра. На прохання працівників податкової міліції вона розписалась на всіх документах.

05 листопада 2014 року судом опитано в якості свідка ОСОБА_3, яка пояснила суду наступне, 24.03.2014 року їй подзвонила продавець ОСОБА_8 і повідомили, що в магазині знаходиться податкова перевірка, жодної горілки вона не замовляла, яку горілку привезли в магазин їй невідомо. Під час складання протоколів ні її ні її сина не було в магазині.

Проте, суд не враховує покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_3 при вирішенні спору, оскільки такі не спростовують факт зберігання у складському приміщенні алкогольних напоїв маркованих акцизними марками «Козачка», а саме: 5 ящиків горілки з назвою марки «Чарка «Кришталева» ємністю 0,5 л по 20 скляних пляшок загальною кількістю 100 пляшок, що зафіксований у Протоколі огляду від 24 березня 2014 року.

Згідно п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п. 80.1. ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2.5 ст. 80 ПК України отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом встановлено, що підставою для перевірки позивача було виконання вказівки Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України в рамках кримінального провадження № 3201400000000012 від 11.03.2014 року за фактом незаконно виготовлених алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а також їх транспортування, зберігання, з метою збуту, та їх збут, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України надано доручення по всій Україні здійснювати перевірку торгових точок та вилучати алкогольні напої з ознаками фальсифікації з зображенням «Козачка».

Пунктом 80.5 ст. 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Положеннями ст. 81 ПК України передбачено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Позивач не скористався своїм правом недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Таким чином суд вважає, що відповідачем правомірно реалізовані свої повноваження щодо проведення перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів..

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення Головним управлінням Міндоходів у Львівській області норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого позивачем у повному обсязі зроблено не було.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, про те що позивачем не спростовано факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з метою збуту.

Окрім того, суд зазначає про правомірність проведення податковим органом перевірки, оскільки така проводилась в рамках кримінального провадження № 3201400000000012 від 11.03.2014 року за фактом незаконно виготовлених алкогольних напоїв з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, а також їх транспортування, зберігання, з метою збуту, та їх збут, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України.

Оскільки позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про обґрунтованість даного позову, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними, а тому в задоволенні таких слід відмовити.

Враховуючи норми вищезазначеного законодавства та аналізуючи докази, долучені позивачем до матеріалів справи, суд зазначає, що підстав для задоволення даного позову немає.

Вирішуючи питання про судовий збір, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у п.п. 1 п. 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, ч. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області № 78/2100/НОМЕР_1 від 11 серпня 2014 року про застосування фінансових санкцій - відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 15 грудня 2014 року.

Суддя Тертичний В.Г.