Ухвала суду № 41905053, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10251/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «РЕСТАВРАТОР» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «ЛЕВ», про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «ЛЕВ», в якому просить:

- визнати незаконними та протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо проведення 12.06.2014 р. позапланової перевірки на об'єкті з реставрації та ремонту з пристосуванням нежитлового приміщення № 25 під офіс за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 11/7 літ. «А»;

- визнати протиправним та скасувати Припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 18.06.2014 р. про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «РЕСТАВРАТОР»;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу у розмірі 109 620 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 180/14/7/26-18/0307/02/4 від 03.07.2014 р. стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «РЕСТАВРАТОР».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «ЛЕВ» (третя особа на стороні позивача у даній справі) є власником відокремленого нежилого приміщення - офіс, загальною площею 76,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська/ Братська, 11/7 літ «А», на підставі договору купівлі-продажу приміщення, укладеного 26.10.2006 року між представництвом ФДМ України в Подільському районі м. Києва та ТОВ «ПБП «ЛЕВ» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано у реєстрі за № 4520 (а.с.28-32).

12.11.2012 року між ТОВ «ПБП «ЛЕВ» (Замовник) та ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР» (Виконавець) укладено договір № 535-2012 на виконання проектних та пошукових робіт «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літера «А» у Подільському районі м. Києва (а.с.41-46).

ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР» було розроблено проект «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літера «А» у Подільському районі м. Києва. Вказаний проект 20.03.2013 року розглянуто управлінням охорони культурної спадщини КМДА і рекомендовано для подальшого погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (а.с.67-85).

12.06.2014 року завідуючим Сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Багнюком А.Я. у присутності представника ТОВ «ПБП «ЛЕВ» ОСОБА_4 на підставі звернення громадської організації «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» від 03.06.2014 року № 428/17 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ПБП «ЛЕВ» на об'єкті будівництва - реставрація та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25, з влаштуванням окремого входу - вхідної групи за адресою : м. Київ, вул. Андріївська, буд. 11/7 у Подільському районі м. Києва.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил б/н від 18.06.2014 року (а.с.101-102).

За результатами перевірки 18.06.2013 року завідуючим Сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Багнюком А.Я. складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР» (а.с.103-104).

18.06.2014 року Інспекцією видано ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР» припис б/н, яким було зазначено, що проектною організацію та замовником на об'єкті будівництва за вказаною адресою була занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та зобов'язане позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та повідомити Інспекцію до 31.07.2014 року (а.с.105-106).

Крім того, постановою № 180/14/7126-18/0307/04 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.07.2014 року на ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР» за порушення ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення» у сфері містобудівної діяльності», було накладено штраф у сумі 109 620 грн. (а.с107-108).

Зокрема, згідно висновків викладених в акті перевірки, під час перевірки з виїздом на місце 12.06.2014 року встановлено, що на об'єкті будівництва по вул. Андріївська, 11/7 у Подільському районі м. Києва, замовником будівництва ТОВ «ПБП «ЛЕВ» виконуються будівельні роботи з реконструкції та ремонту з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу вхідної групи фасаду будівлі. Також, зазначена будівля експлуатується під час виконання робіт.

За результатами перевірки посадовою особою Інспекції зроблено висновок, що при влаштуванні окремого входу вхідної групи влаштований капітальний поріг, який займає земельну ділянку перед будинком. Однак, замовником будівництва не отримані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, чим порушено ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На об'єкті будівництва Інспекцією зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 у Подільському районі м. Києва від 07.08.2013 року №КВ083132190201.

Також, Інспекцією на об'єкт будівництва «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській/Братській, 11/7 літера «А» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 12.05.2014 року №ІV 143141320672.

Будинок № 11 на вул. Андріївській відповідно до Наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 року № 58/0/16-10 віднесений до пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення та має охоронний номер № 561/2-Кв.

На підставі ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», додатку М ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» зазначений об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС2 та ІV категорії складності.

Отже, на думку відповідача, замовником та проектантом на об'єкті будівництва за вказаною адресою була занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Будівельні роботи на об'єкті будівництва виконувалися на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.08.2013 року № КВ083132190201. Враховуючи, що, на думку відповідача, об'єкт будівництва відноситься до ІV категорії складності, то відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідачем зроблено висновок, що замовник мав право виконувати будівельні роботи після отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст. 34 та ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що належить до ІV категорії складності, здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифікату. Відповідачем зроблений висновок, що зазначений об'єкт будівництва експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч.2 та ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи зазначене, на думку відповідача, замовником будівництва ТОВ «ПБП «ЛЕВ» були зазначені недостовірні данні в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено ч.8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вважаючи, дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки та прийняття припису та постанови про накладення штрафу протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про задоволення позовних вимог, при цьому виходив з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до ч. 2 ст. 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 р. N 553, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Згідно п.5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

У відповідності до п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення громадської організації «Спілка захисту прав споживачів Подільського району м. Києва» від 03.06.2014 року № 428/17. У зверненні зазначено, що у результаті проведення капітального ремонту першого поверху та фасаду будівлі № 11/7 по вул. Андріївській у м. Києві, яка розташована в центрі історичного подолу та є пам'яткою архітектури місцевого значення. В результаті даного ремонту було розширено віконні отвори та самочинно створено вхідну групу на фасаді будинку (а.с.136).

Згідно направлення на здійснення позапланової перевірки від 12.06.2014 року б/н, за підписом заступника начальника Інспекції Алексєєнка І.О., перевірка виконання будівельних робіт на першому поверсі та фасаді будинку по вул. Андріївській, буд. 11/7 у Подільському районі м. Києва повинна була бути проведеною у термін з 12.06.2014 року по 18.06.2014 року (а.с.135).

Права посадових осіб під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у п.11 Порядку, зокрема: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; складання протоколу про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладення штрафу у межах повноважень, передбачених законом; видачі обов'язкових для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проведення перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проведення перевірки стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарюванняліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, тощо.

Відповідно до п.16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Вказані норми кореспондуються із нормами ч.4 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, права суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль регламентовані ст. 13 Порядку, згідно якої суб'єкт містобудування має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, 12.06.2014 року Інспекцією проводилася перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності саме ТОВ «ПБП «ЛЕВ», а не позивача - ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР».

Відтак колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що діями відповідача при проведенні перевірки було позбавлено можливості позивача користуватися законодавчо встановленими правами суб'єкта містобудування.

Також колегія суддів поділяє та вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції за результатами оцінки доводів відповідача про їх безпідставність в частині проведенні перевірки у присутності представника ТОВ «ПБП «ЛЕВ» ОСОБА_4 (довіреність № 32 від 18.06.2014 року). Зокрема, доказів, що вказана особа є працівником і позивача суду не надано. Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_4 серія НОМЕР_1, виданої 16.08.1995 р., та довідки ТОВ «ГОЕРС» № 7 від 14.07.2014 року, вона з 16.02.2004 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах із ТОВ «ГОЕРС». Крім того, перевірка була проведена 12.06.2014 року, а довіреність ОСОБА_4 видана пізніше - 18.06.2014 року, тобто датою складання акту перевірки (а.с.110-113).

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що перевірку, за результатами якої до позивача було застосовано штрафні санкції, було проведено у відношенні іншої юридичної особи - ТОВ «ПБП «ЛЕВ». Тобто, позивачу не було пред'явлено направлення на проведення позапланової перевірки та посвідчення посадових осіб, та він був позбавлений можливості, для захисту свої прав, надати під час перевірки будь-які пояснення, зауваження , заперечення тощо.

Відтак є правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем у межах своїх повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, було проведено позапланової перевірку дотримання вимог діючого законодавства у сфері містобудування на об'єкті по вул. Андріївській, буд. 11/7 літ «А» у Подільському районі м. Києва, що свідчить про протиправність дій Інспекції при проведенні перевірки.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині надання оцінки правомірності припису від 18.06.2014 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 180/14/7/26-18/0307/02/4 від 03.07.2014 року, з огляду на наступне.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону, передбачено, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Зокрема, до Інспекції подана декларація про початок виконання будівельних робіт «Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літ. «А» у Подільському районі м. Києва від 07.08.2013 року № КВ083132190201, згідно якої об'єкту присвоєно ІІІ категорію складності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва; віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва (чч.2-3 ст.32 Закону).

Відповідно до ДБН В.1.2 - 14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд будівельних конструкцій та основ», класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних витрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта .

Згідно абз. 4 п.5.1.2 ДБН В.1.2-14-2009 можливі соціальні втрати від відмови повинні оцінюватися в залежності від факторів ризику, як, зокрема, втрата пам'яток історії і культури або інших духовних цінностей суспільства.

Отже, порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Таким порядком є Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою КМУ від 27.04.2011 p. № 557, у відповідності до п.2 якого, віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Отже, законодавчо чітко визначений вичерпний перелік осіб, які мають визначити категорію складності об'єкта нерухомості.

Згідно п. 5 зазначеного Порядку, до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Як вже зазначалося вище, буд. № 11 на вул. Андріївській, відповідно до Наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 року № 58/0/16-10, віднесений до пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення та має охоронний номер № 561/2-Кв.

Проте, як вірно зауважено судом першої інстанції, твердження відповідача про те, що дії позивача щодо реставрації та ремонту вказаного об'єкту, можуть призвести до втрати його як об'єкту культурної спадщини, не мають доказового підґрунтя та спростовуються доказами, наданими позивачем.

Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ним рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

За приписами вказаного Закону, реставрація - сукупність науково - обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єкту культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Крім того, в матеріалах справи містяться отримані необхідні погодження, зокрема, Дирекції з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва від 19.10.2011 року (а.с.33), Головного управління охорони культурної спадщини від 19.12.2012 року (а.с.34), Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (а.с.35-40).

Згідно листа управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 07.07.2014 р. за № 066/09-1676, при безумовному виконанні ремонтно-реставраційних робіт на вказаному об'єкті із дотриманням вимог «Проекту на реставрацію та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи на вул. Андріївська, 11/7 літера «А» у Подільському районі міста Києва» - небезпека втрати (руйнування) зазначеного об'єкту культурної спадщини буде відсутня (а.с.99).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що для визначення саме IV категорії складності зазначеного об'єкту нерухомості не може бути лише віднесення будинку до пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення, та вважає доводи апелянта в цій частині необґрунтованими.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, докази відхилення від виконання ремонтно-реставраційних робіт на вказаному об'єкті із дотриманням вимог «Проекту на реставрацію та ремонт з пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи на вул. Андріївська, 11/7 літера «А» у Подільському районі міста Києва», відсутні.

Крім того, колегія звертає увагу, що відповідно до пункту 7 Порядку під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Зокрема, в матеріалах справи міститься Експертна оцінка ТОВ «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА» від 06.08.2014 року за № 11/02/07-14/ЮП щодо перевірки розрахунку категорії складності об'єкту ««Реставрація та ремонт із пристосуванням під офіс нежитлових приміщень № 25 з влаштуванням окремого входу - вхідної групи» на вул. Андріївській, 11/7 літ «А» у Подільському районі м. Києва. За результатами розгляду експертною організацією проектної документації та розрахунку категорії складності об'єкту будівництва, виконаного генеральним проектувальником об'єкта - ТОВ «АПМ «РЕСТАВРАТОР», встановлено, що зазначений об'єкт будівництва відноситься до ІІІ категорії складності (а.с.161-163).

Також, згідно Акту перевірки позивача вбачається, що однією з підстав визначення IV категорії складності об'єкта Інспекція зазначає ДСТУ - НБ В.1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об'єктів будівництва».

Зазначений ДСТУ прийнятий згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.05.2013 року № 195 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», та набрав чинності з 1 вересня 2013 року.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», який був підставою для визначення Інспекцією IV категорії складності об'єкту будівництва, не був чинний на момент визначення позивачем категорії складності об'єкта будівництва, та на момент реєстрації декларації (07.08.2013 року) - його застосування при визначенні категорії складної зазначеного об'єкту є безпідставним.

Відтак колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що є необґрунтованими висновки перевірки про невідповідність проектної документації вимогам законодавства на момент подання декларації щодо заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Таким чином, безпідставні посилання відповідача на те, що згідно ч. 1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник повинен був виконувати будівельні роботи тільки після видачі йому органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт як об'єкту IV категорії складності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «РЕСТАВРАТОР» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «ЛЕВ», про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Судді: А.Б. Парінов

О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.