Ухвала суду № 41904693, 10.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2014 року м. Київ № 826/19173/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1до Міністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральна прокуратура України, Прокуратура міста Києва треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6про зобов'язання вчинити певні дії, -В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоровя України (далі по потексту - відповідач 1, МОЗ України), Кабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач 2, КМУ), Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач 3, ГПУ), Прокуратури міста Києва (далі по тексту - відповідач 4, Прокуратура м. Києва), в якому просила зобов'язати:

1) КМУ та МОЗ України привести законодавчі акти України у відповідність з Законом «Про судову експертизу» та привести міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність з Законом України «Про судову експертизу» згідно з вимогами частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-VI від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»»;

2) ГПУ, Прокуратуру м. Києва, МОЗ України здійснити належний нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров'я Київським міським клінічним бюро судмедекспертизи, КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи та медицини катастроф, Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, ДУ «Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України» шляхом проведення перевірки бюро судмедекспертизи, які проводять ДНК-екепертизи;

3) ГПУ, Прокуратуру м. Києва надати позивачу акт і рішення про результати перевірки належного нагляду за додержанням законодавства про охорону здоров'я Київським міським клінічним бюро судмедекспертизи, КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», Одеським обласним бюро судово-медичної експертизи та медицини катастроф, Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, ДУ «Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України»;

4) ГПУ, Прокуратуру м. Києва здійснити належний нагляд за виконанням КМУ та МОЗ України вимог частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-УІ від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»;

5) МОЗ України розробити та затвердити наказом методичні рекомендації «Використання ДНК-аналіз у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), здійснити державну реєстрацію такого наказу в Мінюсті України;

6) МОЗ України затвердити наказом регламентовану кількість локусів ДНК для використання судово-медичними експертами при проведенні експертиз спірного батьківства, материнства, підміни дітей, здійснити державну реєстрацію такого наказу в Мінюсті України;

7) МОЗ України затвердити наказом діагностичні локусні панелі ДНК офіційно зареєстровані на території України, які повинні використовуватись судово-медичними експертами при проведенні експертиз спірного батьківства, материнства, підміни дітей, здійснити державну реєстрацію наказу в Мінюсті України;

8) МОЗ України затвердити наказом порядок оцінки ДНК досліджень та показники (результат) ДНК досліджень офіційно рекомендований для використання на території України для встановлення батьківства, материнства при проведенні судово-медичних експертиз, здійснити державну реєстрацію наказу в Мінюсті України;

9) МОЗ України внести до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників професію лікар судово медичний генетик і затвердити своїм наказом, провести державну реєстрацію наказу;

10) МОЗ України звернутись до Держспоживстандарту України для внесення професії лікар судово-медичний генетик до класифікатору професій ДК 003:2010;

11) МОЗ України після внесення лікар судово-медичний генетик до класифікатору професій ДК 003:2010 внести зміни у відповідні накази МОЗ України, а саме до «Номенклатури лікарських спеціальностей», затвердженої наказом МОЗ України №359 від 19.12.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.1998р. за №14/2454 та наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», наказу МОЗ України №359 від 19.12.1997 року «Про подальше удосконалення атестації лікарів»;

12) МОЗ України затвердити наказом Правила проведення судово-медичних експертиз (молекулярно-генетичних досліджень) у відділеннях бюро судово-медичної експертизи;

13) МОЗ України затвердити наказом вимогу при проведенні молекулярно-генетичних досліджень, що експертні висновки дійсні тільки разом з прикладеними до експертного висновку електрофореграммами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.

Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.

Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідачів у спірних правовідносинах визначено КМУ, МОЗ України, ГПУ, Прокуратуру у м. Києві.

Водночас, в прохальній частині позовної заяви позивач просить «зобов'язати міністерства та інші центральні органи виконавчої влади привести свої нормативно-правові акти у відповідність з Законом «Про судову експертизу» згідно з вимогами частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-VI від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»».

Проте, позивачем не визначено які саме міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають вчинити дії по приведенню нормативно-правові акти у відповідність з Законом «Про судову експертизу» згідно з вимогами частини 3 Перехідних положень Закону України №1992-VI від 09.09.2004р. «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу», а також не конкретизовано які саме нормативно-правові акти та яким чином мають бути приведені у відповідність до названих законів.

Крім того, на підтвердження викладених у позовній заяві обставин та допущення відповідачами протиправної бездіяльності, яка зумовила звернення з відповідними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 надано документи, датовані до отримання листа ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я» від 18 листопада 2014 року №2783/4, в якому зазначено про вчинення МОЗ України відповідних дій та прийняття наказів, предметом яких не саме врегулювання порушених у позовній заяві питань.

Також суд звертає увагу, що звертаючись з відповідним позовом ОСОБА_1 зазначає про порушення її прав як представника ОСОБА_6, який заявлений в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме не можливості встановити чи є у позивача родинні стосунки з дітьми ОСОБА_6 чи ні. Однак, будь-яких документальних підтверджень викладеного до адміністративного позову не додано.

Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідачів (до кожного з них) із наданням відповідних доказів, конкретизувати які саме дії та ким саме мають бути вчинені, а також зазначити з метою захисту яких саме прав, свобод та інтересів позивачем подано відповідний позов.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом направлення до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.А. Добрівська