Ухвала суду № 41904690, 10.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 грудня 2014 року м. Київ № 826/17964/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомПершого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста КиєвадоТовариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Авто»про стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2011 року Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в особі ДПІ у Дніпровському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Авто» на користь держави в особі ДПІ у Дніпровському районі міста Києва матеріальну шкоду в розмірі 4 511 992,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, спір стосується відшкодування матеріальної шкоди, що була заподіяна директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Авто», кримінальну справу відносно якого закрито на підставі п.п. «в», «е», ст.1 Закону «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року та звільнено його від кримінальної відповідальності. Прокуратура наголошує на тому що дана підстава для закриття кримінальної справи не є реабілітуючою, а отже завдана матеріальна шкода інтересам держави підлягає стягненню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 17 КАС України визначено юрисдикцію адміністративних судів, яка поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.4 ст.50 КАС України наведено вичерпний перелік позовних вимог з якими суб'єкт владних повноважень може звернутися до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, а саме: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.

Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.

Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (надалі - Закон) встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ч.3 ст.36-1 Закону, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За змістом частини 5 ст.36-1 Закону за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ.

Відповідно до ч.6 ст.36-1 Закону обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Таким чином, прокуратура в інтересах держави в особі контролюючих органів як суб'єктів владних повноважень має право звертатися до адміністративного суду з позовами виключно у випадках, встановлених законом.

На день звернення прокуратури до суду нормативним актом, яким визначаються повноваження контролюючого органу, є Податковий кодекс України, яким передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема:

- стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів (п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами; (п.п.20.1.30 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень (п.п.20.1.31 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (п.п.20.1.35 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін (п.п.20.1.36 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання (п.п.20.1.37 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом; (п.п.20.1.38 п.20.1 ст.20 ПК України);

- звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України; (п.п.20.1.40 п.20.1 ст.20 ПК України).

Отже, право контролюючих органів на звернення до суду, зокрема, адміністративного, з позовами про стягнення матеріальної шкоди заподіяної протиправним діянням не передбачено.

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Отже, позивач, як орган державної влади, має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом.

Таким чином, ні спеціальним законодавством, ні Кодексом адміністративного судочинства України, ні іншими законами України не встановлено право контролюючих органів на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про стягнення матеріальної шкоди, заподіяння якої встановлено у кримінальному провадженні. При цьому будь-які дії суб'єкта владних повноважень, які здійснюються поза межами компетенції встановленої законом є свавіллям і не можуть бути дозволені, у тому числі і шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд звертає увагу Прокуратури на наявність законодавчо закріплених підставі і порядку встановлення і фіксування фактів порушення фізичними та / або юридичними особами вимог податкового законодавства, а також процедуру, що передує стягненню з платників податків заборгованості перед бюджетом, за умови дотримання якої у контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом або поданням.

Керуючись вимогами п.1 ч.1 ст.109, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Першому заступнику прокурора Дніпровського району міста Києва в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва у відкритті провадження в адміністративній справі за їх позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квік-Авто» про стягнення матеріальної шкоди.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська