Постанова № 41904573, 27.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 р. Справа № 804/18233/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Інвестбуд" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БКФ Інвестбуд» (далі - ТОВ «БКФ Інвестбуд», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, відповідач) від 23.07.2014 р. №0001791500.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БКФ Інвестбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт №71/04-83/22-01/34919246 від 02.07.2014р., висновки якого щодо недодержання вимог статей Цівільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період січень 2014 року при придбанні у підприємств- постачальників робіт (послуг), та як наслідок щодо завищення податкового кредиту не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, ґрунтуються на матеріалах отриманих від податкових органів, а також зроблені без урахування дійсних фактичних обставин, без надання належної оцінки документам, що були надані в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами. У зв'язку із зазначеним, податкове повідомлення-рішення від 23.07.2014 р. №0001791500, прийняте на підставі складеного акту №71/04-83/22-01/34919246 від 02.07.2014р.., є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом на подання письмових пояснень або заперечень не скористався.

Відпоідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БКФ Інвестбуд» 25.05.2007р. зареєстроване як юридична особа та з 30.05.2014р. перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Видами діяльності підприємства у періоді, що перевірявся є: надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; організація будівництва будівель; знесення; купівля та продаж власного нерухомого майна.

У період з 18.06.2014 р. по 24.06.2014 р. на підставі направлення від 18.06.2014р. №152, відповідно до п.20.1.4 п.201.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно наказу від 18.06.2014 р. № 505 головним державним ревізор-інспектором відділу організацій та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БКФ Інвестбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт №71/04-83/22-01/34919246 від 02.07.2014р.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки порушено:

-п.п.1, 3, 5, 6 ст.203, п.п.1.2 ст.215, ст.216, ст.234, ст.509, ст.626, ст.629, ст.655, ст.662, ст.664 Цивільного кодексу України: в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період січень 2014 року при придбанні у підприємств- постачальників робіт (послуг):

ТОВ «Оберон Торг» - сума ПДВ 88000,00 грн.;

ТОВ «ТД Демос» - сума ПДВ 233333,33 грн.;

ТОВ «Буд Альянс»- сума ПДВ 73000,00 грн.;

ТОВ «Аларт Трейд» - сума ПДВ 80000;

-п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.2, 198.3ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого у податкових деклараціях з ПДВ завищено податковий кредит за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. на суму ПДВ - 474333,33 грн.

На підставі акта перевірки №71/04-83/22-01/34919246 від 02.07.2014р. р. Криворізькою північною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.07.2014 року № 0001791500, яким ТОВ «БКФ Інвестбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 592916,66 грн., із яких: 474333,33 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 118583,33 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «БКФ Інвестбуд» подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу, за результати якої винесено рішення від 01.10.2014р. №6946/10/04-36-10-08-09 яким залишено без змін повідомлення-рішення від 23.07.2014 року № 0001791500, а скаргу - без задоволення.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «БКФ Інвестбуд» (замовник) та ТОВ «Аларт Трейд» (виконавець) укладено договір від 19.12.2013 р. № 19/12-2013 на надання інформаційно-консультаційних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з інформаційно-консультаційному супровіду поточної фінансово-господарської діяльності по юридичним, бухгалтерським та податковим питанням.

За фактом виконання умов договору з надання інформаційно-консультаційних послуг виконавцем надано звіт з інформаційно-консультаційному супровіду поточної фінансово-господарської діяльності ТОВ «БКФ Інвестбуд» з визначеним переліком проведених робіт: надання аналітичного висновку по питанням чинного законодавства (перелік питань визначений звітом) та усні консультації посадовим особам підприємства за визначеними темами. Також позивачем надано звіт за окремими проведеними консультаціями.

Актом здачі-прийняття робіт №ОУ-04905 від 31.12.2014р. зафіксовано виконання умов укладеного договору.

За умовами договору після фактичного виконання умов договору ТОВ «Аларт Трейд» надано ТОВ «БКФ Інвестбуд» податкову накладну, сума ПДВ за якою включена до податкового кредиту відповідного періоду.

Також матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «БКФ Інвестбуд» (замовник) укладено з ТОВ «Буд Альянс» (підрядник) договір підряду №06/01-2014 від 06.01.2014р., згідно з яким підрядник виконував ремонтні роботи за переліком обумовленим в кошторисі на об'єкті за адресою: м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., вул. Десантна 15.

Позивачем на підтвердження реальності виконання ремонтних робіт надано Ліцензію, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на господарську діяльність ТОВ «Буд Альянс», що пов'язана зі створенням об'єктів архітектури.

За умовами договору сторонами складені: Договірна ціна на ремонтні реботи, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та матеріалів, розрахунок загальновиробничих витрат, кошторис, підсумкова відомість ресурсів.

Виконання ремонтних робіт підтверджується актом виконаних робіт, копія якого долучена до матеріалів справи. За актом виконаних робіт ТОВ «Буд Альянс» виписано ТОВ «БКФ Інвестбуд» податкову накладну, копія якої також надана до матеріалів справи.

Також 02.01.2014р. між ТОВ «БКФ Інвестбуд» (замовник) та ТОВ «ТД «Демос» (виконавець) укладено договір № 02/01-2014-2 на надання рекламних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з виготовлення та розміщення рекламного матеріалу (листівок) Розповсюдження рекламних листівок відбувається серед населення та підприємців поблизу об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Десантна, 15.

За фактом виконання умов договору ТОВ «ТД «Демос» надано ТОВ «БКФ Інвестбуд» Звіт по наданню послуг із визначенням дати, місця та кількості розповсюджених листівок.

Крім того, позивачем в підтвердження виконання умов договору надано рекламну листівку, що були предметом розповсюдження, із зазначенням послуг, що надає замовник, а саме: «пошук орендарів по об'єкту нерухості», що відповідає основному виду діяльності ТОВ «БКФ Інвестбуд».

Виконання робіт з надання рекламних послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), копія якого долучені до матеріалів справи. За актом виконаних робіт ТОВ «ТД «Демос» виписано ТОВ «БКФ Інвестбуд» податкову накладну, копія якої також надана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 02.01.2014р. між ТОВ «БКФ Інвестбуд» (замовник) та ТОВ «Оберон Торг» (виконавець) укладено договір на надання послуг з моніторингу ринку нерухомості № 02/01-2014, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з моніторигну ринку нерухомості в м.Кривий Ріг, а також пошук покупцяв на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Десантна, 15. Надання послуг полягає в наданні аналізу попиту та пропозиції на купівлю-продаж нерухомості, з наданням цін на комерційну нерухомість і пошуку покупців на об'єкт нерухомості.

За фактом виконання робіт виконавцем складено звіт з моніторингу ринку нерухомості з визначенням переліку пропозицій об'єктів нерухомості, переліку агенств нерумості, які були залучені до пошуку покупців об'єкта нерухомості та залучених покупців об'єкту нерухомості.

Виконання робіт з надання послуг з моніторингу ринку нерухомості підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), копія якого долучена до матеріалів справи. За актом виконаних робіт ТОВ «ТД «Демос» виписано ТОВ «БКФ Інвестбуд» податкову накладну, копія якої також надана до матеріалів справи.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для однозначного висновку, що єдиною підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є виписана йому продавцем товарів (робіт, послуг) податкова накладна.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

На момент проведення операції з позивачем і виписки податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому мали повне право виписати позивачу податкові накладні.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачені обов'язкові реквізити первинних документів.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, первинні документи, якими оформлені операції з надання послуг від ТОВ «Аларт Трейд», ТОВ «Буд Альянс», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Оберон Торг» позивачу та операції з виконання зазначених контрагентів робіт на замовлення позивача, складені належним чином та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Будь-яких заперечень з цього приводу відповідачем не надано.

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2012 року звернув увагу адміністративних судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При вирішенні питання щодо реальності господарської операції судам слід перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Необхідно також перевірити наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, а також встановити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів нереальності господарських операцій позивача з огляду на наведені критерії.

За таких обставин, позивач цілком правомірно включив до складу свого податкового кредиту суми ПДВ, сплачені контрагентам у складі ціни надани послуг за наведеними договорами у січні 2014 року на загальну суму 474333,33грн. на підставі виписаних ТОВ «Аларт Трейд», ТОВ «Буд Альянс», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Оберон Торг» податкових накладних.

Посилання на встановлення актами, складеними органами ДПС, факту відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не може братися до уваги з огляду на наступне.

Позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї. Крім того, порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни, зафіксовані в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Цей висновок також підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а отже мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, до того ж видані податкові накладні, на основі яких сформований податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством.

Укладаючи угоду зі своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Суд приходить до однозначного висновку, що позивачем вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції. Крім того, позивач не зобов'язаний перевіряти наявність у свого контрагента наміру здійснення господарської діяльності, а також фіктивність створення останнього, оскільки дані питання входять до компетенції інших державних органів. Правочини укладалися з юридичною особою, при наявності всіх необхідних документів, а тому позивач жодним чином не міг і не повинен був передбачити дотримання чи недотримання своїм контрагентом вимог податкового законодавства.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом безпідставно.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд зазначає, що в рамках покладених на органи державної податкової служби завдання по здійсненню контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків, відповідачем не наведено передбаченої законом можливості встановлювати порушення платником податку норм Цивільного кодексу України, також обґрунтувань наведених в акті перевірки порушень цивільного законодавства відповідачем не було надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, відповідачем безпідставно, в порушення своєї компетенції та встановленого законом порядку визнав, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Аларт Трейд», ТОВ «Буд Альянс», ТОВ «ТД «Демос» та ТОВ «Оберон Торг», у зв'язку з чим, безпідставно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту №71/04-83/22-01/34919246 від 02.07.2014р., отже прийняте на підставі зазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.07.2014 року № 0001791500, яким ТОВ «БКФ Інвестбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 592916,66 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БКФ Інвестбуд» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.07.2014 року № 0001791500, яким ТОВ «БКФ Інвестбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 592916,66 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. .

Суддя Р.З. Голобутовський