Ухвала суду № 41904442, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/706/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель ХХІ» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель ХХІ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року в задоволенні позову ТОВ «Созидатель ХХІ» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що прибули в судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БК «Созидатель ХХІ» з питань дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства при виконанні договорів комісії за період з 01.10.2011 по 31.12.2011. За результатами перевірки складено акт від 17.09.2012 №1360/23-7/35181855, яким встановлено порушення позивачем приписів пункту 137.10 статті 137 ПК України, в результаті чого занижено податку на прибуток у сумі 741606,19 грн.; п.189.4 ст.189, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 679668,30 грн., в т.ч. у жовтні 2011 р. на суму 26408 грн., у листопаді 2011 р. на суму 115864,50 грн., у грудні 2011 р. на суму 537395,80 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 №0001862310, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафу у розмірі 16121873,8 грн.

Позивач, вважаючи дане податкове повідомлення-рішення неправомірним, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п.137.10 ст.137 ПК України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 ст.189 ПК України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу. Зазначений порядок дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в цивільній справі №2610/28056/2012 оспорюється дійсність правочину, при цьому судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що правочини є дійсними, грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 3224000 грн. отримано, про що ним безпосередньо написано розписку. Крім того, постановою слідчого про закриття провадження встановлено, що дійсно ОСОБА_3 була написана розписка про отримання ним грошової суми в сумі 3224000 грн., які в подальшому потрібно покласти на розрахунковий рахунок згідно даних договорів на компанію «Созидатель ХХІ».

Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що укладені правочини, а саме договори комісії є чинними, грошові кошти по цих договорах було передано директору ТОВ «БК «Созидатель ХХІ» ОСОБА_3, тобто уповноваженому представнику підприємства, що підтверджується розпискою. Таким чином, вказані кошти надійшли до позивача, а в подальшому ці кошти не було направлено на виконання договорів комісії, не використано у господарській діяльності і не відображено в доходах підприємства, що призвело до не оприбуткування готівкових коштів в сумі 3224374,76 грн. в касу підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 КАС України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області вірно встановлено порушення ТОВ «БК «Созидатель ХХІ» приписів підпункту 2.6 розділу 2 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України», згідно з яким позивачу застосовано суму штрафних санкцій в сумі 16121873,80 грн.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель ХХІ» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 15.12.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.