Постанова № 41904421, 10.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року справа № 823/3381/14

11 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 263 грн. 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 263 грн. 16 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, всупереч вимог чинного законодавства, не виконує податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку за періоди: червень-грудень 2012р., січень-грудень 2013р., січень-жовтень 2014р. у сумі 6 263 грн. 16 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні суд встановив, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 12.09.2002р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) відповідно до пункту 293.1. статті 293 Податкового кодексу України.

Пунктом 293.7 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Відповідно до абзацу 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 №4282- VI мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2012 року становила 1073 грн. Відповідно до абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 №5515-VI мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2013 року становила 1147 грн. Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VIІ мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2014 становила 1218 грн.

Отже, ставка єдиного податку для позивача у 2012 році становила 214 грн. 60 коп., у 2013 році становила 229 грн. 40 коп. та у 2014 році - 243 грн. 60 коп. щомісячно (20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на початок кожного року).

Згідно відомостей, які містяться на зворотному боці облікової картки відповідача вбачається, що за відповідачем з урахуванням часткової сплати та переплати, яка існувала станом на 1 січня 2012 року, рахується борг за червень-грудень 2012 року у сумі 1061 грн. 77 коп. та пеня у сумі 12 грн. 59 коп., за січень-грудень 2013 року у сумі 2752 грн. 80 коп., за січень-жовтень 2014 року у сумі 2436 грн. Отже, з урахуванням наведеного, у відповідача виник борг за вказані періоди у сумі 6 263 грн. 16 коп.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника єдиного податку першої і другої груп сплачувати його шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси згідно з пунктом 295.4 статті 295 Податкового кодексу України.

Пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Однак, всупереч наведеним положенням Податкового кодексу України відповідач у визначені строки податкові зобов'язання не виконав, а тому зазначена сума зобов'язань визнається податковим боргом такого платника податків.

У відповідності до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу №13-25 від 07.08.2014р. із зазначенням суми грошового зобов'язання в розмірі 5 532 грн. 36 коп., яку відповідач одержав 09.08.2014р., що підтверджується відомостями, які містяться у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №2000000903733.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий борг відповідача з єдиного податку за період з червеня 2012 року по жовтень 2014 року становить 6 263 грн. 16 коп.

У відповідності до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській, що знаходиться за адресою: вул. Гонти, 2, м. Христинівка, Черкаської обл., 20000, ідентифікаційний код 38776330, податковий борг в сумі 6 263 (шість тисяч двісті шістдесят три) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 15.12.2014 року.