Ухвала суду № 41904314, 09.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11951/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги - Державної фіскальної служби України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 22 липня 2014р. № 000242.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача та представник третьої особи подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи апеляційні скарги колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акта перевірки підставою для висновку, що позивач зберігає спирт у місцях зберігання спирту, внесених до Єдиного реєстру, стала невідповідність даних довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АПТ №223268, що видана ДП "Укрспирт" Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України, та даних звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту від 11 лютого 2013 року, наданого ДП "Укрспирт" до ГУ Міндоходів, а саме: у довідці зазначено, що 07 листопада 2011 року за №19010001608 до Єдиного державного реєстру внесено місце зберігання спирту етилового ректифікованого місткістю 31250 дал, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Заводська, 49, а згідно звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту залишок спирту етилового ректифікованого на 01 січня 2013 року склав 39230,12 дал, тобто на 7 980,12 дал більше ніж передбачена місткість зареєстрованого місця зберігання спирту.

Однак, відповідачем не було надано доказів, які б вказували на те, що позивач зберігав спирт у кількості 7 980,12 дал у місці зберігання спирту, не внесеному до Єдиного державного реєстру, відповідачем не встановлено фактичну наявність спирту у кількості 7 980,12 дал та не зазначено конкретного місця зберігання такого спирту із посиланням на адресу, власника та площу такого приміщення.

Крім того, висновки Акта перевірки базуються виключно на даних звітності позивача, а не виходячи із наявності спирту у кількості 7 980,12 дал у конкретному місці зберігання спирту, не внесеному до Єдиного державного реєстру; у свою чергу застосування фінансових санкцій на підставі абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" пов'язано із фактичним знаходженням товару в місці зберігання; крім того, чинним законодавством не встановлено відповідальності за перевищення місткості місця зберігання спирту.

Так, матеріали справи підтверджують, що ДП "Укрспирт" орендує у ДП "Зарубинський спиртовий завод" цистерні спиртові з метою зберігання спирту на підставі договору оренди окремо визначених основних засобів від 24 жовтня 2011 року №663 та додаткових угод до нього.

Відповідно до довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №223378, видану ДП "Зарубинський спиртовий завод", підтверджено внесення місця зберігання спирту етилового ректифікованого місткістю 21450 дал, що знаходиться за адресою: Тернопільска обл., м. Збараж, вул. Заводська, 49, до Єдиного державного реєстру 25 жовтня 2011 року №1901000094.

При цьому Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не забороняє суб'єкту господарювання зберігати спирт в орендованому місці зберігання, визначальним є те, що таке місце зберігання спирту має бути внесене до Єдиного державного реєстру.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про зберігання ДП "Укрспирт" спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру, нормативно та документально не підтверджуються.

Крім того, відповідачем не було надано доказів, які б підтвердили, що на момент перевірки (19 травня 2014 року) спирт у розмірі 7 980,12 дал знаходився в місці зберігання, не винесеному до Єдиного державного реєстру; до того ж в Акті перевірки зазначено, що станом на 31 січня 2013 року залишок спирту етилового ректифікованого ДП "Укрспирт" склав 30 230,12 дал, що не перевищує місткість належного позивачу місця зберігання спирту, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Заводська, 49.

Тобто, фактично на момент перевірки у позивача був відсутній товар, що знаходився в місці зберігання, не винесеному до Єдиного державного реєстру.

Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтовує необхідність включення до вартості спирту, з якої обчислюється сума штрафу, акцизного податку та податку на додану вартість, та не надав доказів, які б свідчили, що у вартість 1 декалітру спирту в розмірі 154,05 грн. не включені вказані суми.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що форма оскаржуваного рішення не узгоджується із нормами Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, а прийняття будь-яких інших рішень, у тому числі про застосування фінансових санкцій, суперечитиме Податковому кодексу України.

Аналогічна позиція доведена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 28 березня 2014 року №375/11/14-14.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновок суду першої інстанції щодо рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій від 22 липня 2014 року №000242, яким до ДП "Укрспирт" засновано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 214 438,65 грн., є протиправним та підлягає скасуванню є обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги - Державної фіскальної служби України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 12.12.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.