Постанова № 41904284, 16.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2014 року № 826/19435/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 1)

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія".

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" не виконано вимог контролюючого органу та відмовлено у допуску посадових осіб для проведення перевірки в зв'язку з чим Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт відмови платника податків від допуску посадової особи Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10 грудня 2014 року № 1974/10/26-50-22-08.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві мала намір провести документальну позапланову виїзну перевірку без наявності правових підстав для її проведення. Також представник відповідача вказує на відсутність підстав для накладення адміністративного арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія", оскільки 12 грудня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" направлено контролюючому органу лист про те, що підприємство згодне допустити заявника до перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (ідентифікаційний код 30967448) є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві направлено керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" запит від 30 вересня 2014 року № 12428/10/26-50-22-08 на підставі підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, статті 42, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 та відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України про надання пояснень та їх документального підтвердження правомірності декларування обсягів пільги по реалізації металобрухту за період з 1 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року. У запиті зазначено, що Законом України від 19.12.2013 № 713 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків", який набрав чинності з 1 січня 2014 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Зокрема, до 1 січня 2015 року продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Водночас, постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, діяла до 1 січня 2014 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 дію постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 продовжено до 1 січня 2015 року. Таким чином, з 1 січня по 17 лютого 2014 року включно операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту, мають оподатковуватися в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків. Аналізом підприємств, які реалізовували брухт чорних і кольорових металів у період з 1 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" відповідно до додатку Д6 декларації з ПДВ за січень 2014 року задекларовано пільгу по реалізації металобрухту підприємствами у сумі 1 163 270 грн. та за лютий 2014 року у сумі 1 313 646 грн. У запиті зазначено, що під час надання інформації за лютий місяць необхідно виділити обороти з реалізації металобрухту за період з 1 лютого 2014 року по 17 лютого 2014 року включно та зазначено, що ненадання пояснення та їх документального підтвердження на запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідності з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Вказаний запит отриманий уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" 3 жовтня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 6 жовтня 2014 року за № 169 Товариство з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" повідомило Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про те, що твердження податкового органу відносно оподаткування в загальному порядку операцій з металобрухтом та нарахуванням на них ПДВ є абсурдними та такими, що не підлягають задоволенню та повідомлено про неправильне трактування співробітниками контролюючого органу законів та підзаконних нормативно-правових актів.

За результатами розгляду наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" пояснень, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, керуючись підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ від 8 грудня 2014 року № 325 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року.

8 грудня 2014 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві видано головному державному ревізору-інспектору Тихоненко Вікторії Олександрівні направлення на перевірку № 268/22-08.

8 грудня 2014 року о 16:30 год. головним державним ревізором-інспектором Тихоненко В.О. складено акт № 83/3-22-08 про засвідчення факту неможливості розпочати позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" у зв'язку з відмовою у допуску до перевірки, згідно якого головним державним ревізором-інспектором управління податкового аудиту відділу спеціальних перевірок Тихоненко В.О. здійснено виїзд на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія": м. Київ, вул. Промислова, 1 для проведення виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, проте керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" відмовився отримати наказ про проведення документальної позапланової перевірки та надати пояснення. В акті зазначено, що в якості свідка неможливості розпочати виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" була присутня представник Приватного підприємства "Екомет-1" Межировська Р.А.

9 грудня 2014 року начальник управління податкового аудиту звернувся до виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві із проханням (лист № 9/26-50/22-08) прийняти рішення про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія".

Рішенням виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 1974/10/26-50-22-08 застосовано умовний адміністративний арешт майна та коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія".

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації щодо виявлених фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом досліджено документи, складені заявником для проведення перевірки, та встановлено їх відповідність вимогам Податкового кодексу України. При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо протиправності проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року з тих підстав, що у запиті Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві просила надати документи щодо декларування обсягів пільги по реалізації металобрухту за період з 1 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року та зазначає наступне.

Як вбачається із запиту контролюючого органу, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказала на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" відповідно до додатку Д6 декларації з ПДВ за січень 2014 року задекларовано пільгу по реалізації металобрухту підприємствами у сумі 1 163 270 грн. та за лютий 2014 року у сумі 1 313 646 грн.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно статті 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період - це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Податковим періодом може бути календарний місяць (підпункт 34.1.5 пункту 34.1 статті 34 Податкового кодексу України).

Враховуючи, що контролюючим органом витребовувалися матеріали щодо декларування пільг по реалізації металобрухту підприємствами за податкові періоди - січень та лютий 2014 року та вказано, що під час надання інформації за лютий місяць необхідно виділити обороти з реалізації металобрухту за період з 1 лютого 2014 рок по 17 лютого 2014 року включно, суд зазначає про правомірність призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як встановлено під час розгляду справи, відбувся факт недопуску посадової особи податкового органу для здійснення позапланової перевірки. Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Щодо підстав направлення запиту Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30 вересня 2014 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Тому надіслання запиту з підстав можливого існування неправомірності декларування обсягів пільги по реалізації металобрухту відповідає діючому законодавству та повноваженням податкового органу.

Разом з тим, надаючи оцінку діям відповідача щодо надання відповіді на запит суд приймає до уваги ті обставини, що відповідачем не надано документального підтвердження правомірності декларування пільги по реалізації металобрухту за січень та лютий 2014 року.

Відповідно до статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Дослідивши обставини справи та докази, надані учасниками судового засідання, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна товариства.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача, як на підставу необґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" ті обставини, що підприємством 12 грудня 2014 року направлено контролюючому органу лист про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" згодне допустити заявника до перевірки, оскільки Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві мала право на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія", згідно наказу від 8 грудня 2014 року № 325 та направлення на перевірку від 8 грудня 2014 року № 268/22-08, в період з 8 грудня 2014 року по 13 грудня 2014 року, а тому звернення відповідача до контролюючого органу з листом від 12 грудня 2014 року № 186 щодо згоди на проведення перевірки, не впливають на обставини щодо недопуску посадової особи Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до проведення перевірки.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Подання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

2. Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 30967448), застосованого рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 1974/10/26-50-22-08.

Відповідно до частини сьомої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева