Постанова № 41904262, 10.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Справа № 808/6749/14 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Нестеренко Л.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1552,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулася із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 1552,94 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість виникла внаслідок наступного.

Відповідачем подано до ДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування № 3456 від 25.01.2012. Так, згідно інтегрованої картки платника єдиного податку за 2014 рік нарахування єдиного податку здійснювалось за ставкою 194,88 грн. на місяць. (16% від мінімальної заробітної плати в розмірі 1218 грн.), яка була затверджена станом на 01.01.2014. Але у вже вказані строки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені. Так, заборгованість відповідача за період лютий - вересень (8 місяців) 2014 року становить 1552,94 грн. (зменшено у зв'язку із наявністю переплати в сумі 6,10 грн.)

Ухвалою суду від 13.10.2014 було відкрито скорочене провадження у справі, копія ухвали направлена відповідачу рекомендованим листом.

Станом на 10.11.2014 р. відповідачем заперечення на позов не надані.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць. Для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. В п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України зазначається, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, відповідачу була направлена поштою податкова вимога № 460-25 від 09.04.2014.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем подані наступні докази, які досліджені судом:

- копія заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.01.2012 № 3456;

- копія корінця податкової вимоги форми від 09.04.2014р. № 460-25 виставленої відповідачу;

- копія інтегрованої картки платника;

- довідка про податковий борг.

Доказів погашення податкового боргу відповідач не надав.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплати єдиного податку станом на час розгляду справи становить 1552,94 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, та такими, що відповідають чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОК НОМЕР_1) кошти у сумі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1552,94 грн. на р/р 31511970700009, код платежу 18050400, отримувач Місцевий бюджет Шевченківського району, код отримувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядкув 10-денний строк.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко