Ухвала суду № 41904163, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Київ К/800/48411/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представників приватного акціонерного товариства «Натурфарм» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів прокурораЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Маслія В.І., Руденко Н.В., Данилова Ю.В., Головіної О.О., Куліби О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Натурфарм» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Натурфарм» (далі - ПрАТ «Натурфарм») пред'явило позов до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, за участю Прокуратури міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» Київської міжрегіональної митниці від 12 липня 2013 року № 7 про погашення суми податкового зобов'язання на загальну суму 10858940,37 грн., у т.ч. штрафні санкції 1779883,46 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 13 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року апеляційну скаргу ПрАТ «Натурфарм» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ПрАТ «Натурфарм» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської міжрегіональної митниці від 12 липня 2013 року № 7.

Не погоджуючись із прийнятим рішеннями суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що співробітниками Київської міжрегіональної митниці було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ПрАТ «Натурфарм».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21 червня 2013 року № 22/13/100000000/24930169, згідно з висновками якого при проведенні митного оформлення позивачем не було дотримано вимог додаткової примітки до групи 30 УКТЗЕД та вимог пунктів 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час декларування товарів продукт «Пантогар», препаратів «ПРОСПАН(R) ФОРТЕ ТАБЛЕТКИ ШИПУЧІ ВІД КАШЛЮ»; «ПРОСПАН(R) РОЗЧИН ВІД КАШЛЮ»; «ІСЛА-МІНТ»; «ПРОСПАН(R) СИРОП ВІД КАШЛЮ» та препарату для догляду за шкірою «КОНТРАКТУБЕКС», що призвело до порушення позивачем вимог класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та, як наслідок, порушення вимог Закону України від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України», та через зміну розміру ставок ввізного мита порушення вимог пункту 4.3 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України.

Вказані порушення призвели до несплати податкових зобов'язань з ввізного мита на суму 9079056,91 грн. та розрахунку невірного розміру податку на додану вартість, нарахованого умовно. Випадки невірної класифікації товарів згідно з УКТЗЕД препаратів «СПЕЦІАЛЬНЕ ДРАЖЕ МЕРЦ», «ІСЛА-МООС» призвели до порушення вимог Закону України від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України», але не призвели до недоборів ввізного мита та порушення вимог пункту 4.3 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, через відсутність зміни розміру ставок ввізного мита.

На підставі акту перевірки митним органом 12 липня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 7, яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товар, що ввозиться на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 10858940,37 грн. (за основним платежем 9079056,91 грн., за штрафними санкціями 1779883,46 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на положення Закону України «Про Єдиний митний тариф» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби України від 30 грудня 2010 року № 1561 (далі - Пояснення).

Відповідно до вказаних Пояснень згідно з УКТЗЕД лікарські засоби (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі включаються до товарної позиції 3004 групи 30.

Згідно з додатковими загальними положеннями до групи 30 УКТЗЕД Пояснень до УКТЗЕД опис продукту, як лікарського засобу (крім такого, що конкретно стосується класифікації в УКТЗЕД), не є вирішальним чинником, якщо йдеться про його класифікацію в 30 групі.

Відповідно до Рішення Секретаріату з Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації, прийнятому на 21 сесії у березні 1998 року, реєстрація лікарських засобів національними органами охорони здоров'я не може слугувати критерієм для класифікації товару в товарній групі 30. Класифікація лікарських засобів у групі 30 здійснюється виключно згідно з Примітками до групи 30 та з урахуванням Пояснень до товарних позицій 3003 та 3004.

Суд першої інстанції зазначив, що препарати, зареєстровані Міністерством охорони здоров'я України як лікарські засоби, не завжди згідно УКТЗЕД розглядаються, як лікарські препарати товарної групи 30, дані препарати можуть класифікуватися в інших відповідних товарних групах та позиціях УКТЗЕД в залежності від складу (наприклад, у товарних позиціях 2106, 2202, 2208 та інших), а тому прийшов до висновку, що позивачем не дотримано вимоги додаткової примітки до групи 30 УКТЗЕД та вимог правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час декларування товарів продукт «Пантогар», препаратів «ПРОСПАН(R) ФОРТЕ ТАБЛЕТКИ ШИПУЧІ ВІД КАШЛЮ»; «ПРОСПАН(R) РОЗЧИН ВІД КАШЛЮ»; «ІСЛА-МІНТ»; «ПРОСПАН(R) СИРОП ВІД КАШЛЮ» та препарату для догляду за шкірою «КОНТРАКТУБЕКС», що призвело до несплати податкових зобов'язань ввізного мита.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для зміни кодів УКТЗЕД Київською міжрегіональною митницею було те, що перелічені медичні препарати, які ввозились на територію України, на думку посадових осіб обласної митниці, не являються лікарськими засобами, а є харчовими добавками, з чим погодився суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції із доводами суду першої інстанції не погодився, послався на те, що відповідно до реєстраційних посвідчень, виданих Міністерством охорони здоров'я України та наявних у матеріалах справи, всі перелічені медичні препарати відповідно до Наказів Міністерства охорони здоров'я України є лікарськими засобами.

Згідно експертних висновків Київської Торгово-промислової палати за №№К-2182 К-3338, К-4998/2, К-2374, К-3704 перелічені медичні препарати також є лікарськими засобами.

Крім цього, лікарський засіб Контрактубекс (виробництва фармацевтичної компанії Мерц Фармасьютікалс ГмбХ, Німеччина) зареєстрований в країні виробника, країнах Євросоюзу та в Україні (Реєстраційне свідоцтво № UA/6090/01/01 від 13.09.2012 року) як лікарський засіб для лікування гіпертрофічних келоїдних рубців після операцій, ампутацій, опіків та інших травматичних ушкоджень шкіри; контрактур, а також травматичних контрактур сухожилля і рубцевих стриктур.

Лікарський засіб Пантогар (виробництва фармацевтичної компанії Мерц Фармасьютікалс ГмбХ, Німеччина) зареєстрований в країні виробника, інших країнах Євросоюзу та в Україні (Реєстраційне свідоцтво № UA/10445/01/01 від 17.03.2010) як лікарський засіб для лікування дифузного випадіння волосся, дегенеративних змін структури волосся, порушення росту нігтів. Дозування активних компонентів даного лікарського засобу забезпечують лікувальний ефект Пантогару, доведений багаточисельними міжнародними клінічними дослідженнями. Пантогар здебільшого призначається лікарями, і курс лікування Пантогаром проходить під контролем з боку лікаря.

Лікарські засоби Проспан сироп від кашлю, Проспан розчин від кашлю, Проспан форте таблетки шипучі від кашлю (виробництва фармацевтичної компанії Енгельхард Арцнайміттель ГмбХ, Німеччина) зареєстровані в країні виробника, країнах Євросоюзу, Близького сходу, Азії, Канаді, Австралії, країнах Латинської Америки та в Україні (Реєстраційне свідоцтво Проспан сироп № UA/6072/02/01 від 20.04.2012 року; Проспан розчин № UA/6072/03/01 від 23.06.2010 року; Проспан форте таблетки шипучі № UA/6072/01/01 від 25.02.2009 року) як лікарські засоби для лікування гострих запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем; симптоматичного лікування хронічних запальних захворювань бронхів. Лікувальні властивості препаратів Проспан сироп, Проспан розчин від кашлю, Проспан форте таблетки шипучі від кашлю доведені багаточисельними міжнародними клінічними дослідженнями. Проспан сироп застосовується в 86 країнах світу.

Лікарський засіб Ісла Мінт пастилки по 100 мг (виробництва фармацевтичної компанії Енгельхард Арцнайміттель ГмбХ, Німеччина) зареєстровані в Україні (Реєстраційне свідоцтво № UA/2187/01/01 від 21.01.2010) як лікарський засіб для лікування кашлю, в т.ч. при бронхіті; захриплість (ларингіт, фарингіт); бронхіальна астма (як допоміжний засіб). Лікувальний ефект препарату Ісла Мінт при катаральних захворюваннях дихальних шляхів ґрунтується, у першу чергу, на антимікробній активності та імуностимулюючих властивостях рослинного екстракту, який міститься в ньому, що доведено результатами наукових досліджень.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської міжрегіональної митниці від 12 липня 2013 року № 7 зазначив, що в період з жовтня 2010 року по жовтень 2012 року вказаний товар постійно ввозився на митну територію України, як лікарські засоби та зауважень з боку відділу Номенклатури й інспекторського складу Київської міжрегіональної митниці не надходило

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджуючись з правовою позицією суду апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-IV (далі МК України) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

У пункті 19 зазначеної статті МК України від 11 липня 2002 року № 92-IV міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі МК відповідно до заявленого митного режиму.

За пунктом 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Статтею 69 МК України від 11 липня 2002 року № 92-IV передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Оскільки митний орган, приймаючи ВМД, погодився із заявленою декларантом інформацією про віднесення товару до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України, колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що в подальшому він не мав підстав для прийняття відносно позивача податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 12 липня 2013 року № 7 про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки щодо класифікації товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-36а13 за позовом приватної фірми «Апія» до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та постанові від 04 липня 2013 року у справі № 21-202а13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Інвест» до Черкаської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: