Ухвала суду № 41904125, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/27593/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а-10829/11/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад 06»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад 06» (надалі - позивач, ТОВ «Каскад 06») до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 010833/01101-32 від 15.07.2011 про застосування фінансових санкцій в розмірі 26 239,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 і відмовити у задоволенні позову.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.07.2011 Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв Державної податкової адміністрації України в АР Крим прийнято рішення № 010833/01101-32 про застосування до ТОВ «Каскад 06» фінансових санкцій в розмірі 26 239,00 грн.

Передумовою застосування до позивача штрафних санкцій став акт № 3646/263/32-01/34556893 від 17.06.2011 фактичної виїзної перевірки магазину, що належить ТОВ «Каскад 06», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевіркою встановлено факт відсутності наочної інформації в магазині про заборону куріння всупереч нормам ст. 15-2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; встановлено факт зберігання алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, що визивають сумніви щодо своєї подібності, чим порушено ч.3, 4 абзацу 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; встановлено факт зберігання тютюнових виробів (сигар) без марок акцизного податку встановленого зразку та зберігання тютюнових виробів маркованих марками акцизного податку, що визивають сумніви щодо своєї подібності.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Положеннями ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: у закладах громадського харчування; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; у приміщеннях закладів культури; у приміщеннях закритих спортивних споруд; у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», а у спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

За необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. відповідно до п.10 ч.2 ст.17 вказаного Закону.

В судовому засіданні судом першої інстанції був допитаний в якості свідка ОСОБА_5, який пояснив, що працює у позивача вантажником та саме ним минулої зими встановлено на фасаді магазину та на другому вході таблиці із написом «Куріння заборонено».

З фототаблиці із знімком фасаду магазину вбачається, що на вхідних дверях магазину розташована таблиця «Куріння заборонено».

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із позицією судів попередніх інстанцій про те, що твердження відповідача спростовується доказами, наявними в матеріалах справи, якими підтверджено, що в магазині позивача розміщено наочну інформацію про заборону куріння з відповідними знаками: «Куріння заборонено». Відтак, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення не вбачається.

Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено порядок маркування алкогольних та тютюнових виробів. Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попередньо зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повно використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку передбачена статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді 100 відсотків вартості товару, але не менше 1 700,00 грн.

Судами попередніх інстанцій були спростовані посилання відповідача на встановлення фактів зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку, що викликають сумніви щодо своєї подібності, а також зберігання сигар без марок акцизного податку встановленого зразку, оскільки податковим органом не враховано, що в акті перевірки № 3646/263/32-01/34556893 від 17.06.2011 встановлено не факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів із підробленими марками акцизного податку, а лише факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що викликають сумнів.

Доказів на підтвердження факту зберігання продукції саме із підробленими марками акцизного податку до матеріалів справи не надано.

Реквізити марок акцизного податку та вимоги щодо їх зовнішнього вигляду передбачено приписами ст. 226 Податкового кодексу України та пунктами 1,5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в додатку до акта перевірки відповідач зазначає марки акцизного податку: АААУ № 030633 05/3 2005 тип марки АІ, ААБЕ № 032196 05/3 2005 тип марки АІ, ААБЛ № 023566 05/3 2008 тип марки АІ, ААБО № 055595 05/4 тип марки АІ, ААБО № 533195 08/1 2008 тип марки АІ, щодо яких виникли сумніви у осіб, які проводили перевірку.

Проте, жодних порушень позивачем вищезазначених вимог до марок акцизного податку судами попередніх інстанцій при дослідженні не встановлено, а описані марки акцизного податку мають всі необхідні реквізити, передбачені вищевказаними приписами Податкового кодексу України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас, відповідачем не доведено факти порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не надано відповідні докази підтвердження факту зберігання продукції (тютюнових виробів та алкогольних напоїв) з підробленими марками акцизного податку та відсутності наочної інформації щодо заборони куріння.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність прийняття Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим рішення від 15.07.2011 № 010833/01101-32, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 у справі № 2а-10829/11/0170/21 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна