Ухвала суду № 41903918, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/52347/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив скасувати постанову Адміністративної комісії виконавчого комітету № 690 від 11.03.2013 у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року, адміністративний позов залишено без розгляду на підставі вимог статті 100 КАС України, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Встановлено, що предметом спору є постанова Адміністративної комісії виконавчого комітету № 690 від 11.03.2013 у справі про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на те, що позивач подав позов поза межами десятиденного строку звернення до суду, а саме -19.04.2013, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду. Такий висновок ґрунтується на тому, що з урахуванням отримання позивачем 05.04.2013 копії оскаржуваної постанови, кінцевим строком звернення до суду є 15.04.2013.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що згідно копії опису про вкладення щодо направлення до суду вказаного позову, він був направлений на адресу Приморського районного суду міста Одеси 15.04.2013, то вони не заслуговують на увагу, оскільки в описі вказано загальний підсумок предметів - 18 документів на 180 аркушах, що не відповідає дійсним матеріалам даного позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,-

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 22 квітня 2013 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді: