Постанова № 41903823, 18.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 876/2948/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

представника позивача Чорній А.О.,

представника відповідача Несторак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгова мережа ,,Барвінок" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгова мережа ,,Барвінок" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Міжрегіонального головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Торгова мережа ,,Барвінок" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі-СДПІ у м. Львові) за № 0000243900/5254 від 08.10.2013 року, № 0000303900/7090 від 07.11.2013 року, № 0000383900/8398 від 04.12.2013 року, № 000033900/97 від 09.01.2014 року.

Постановою від 11 лютого 2014 року Львівський окружний адміністративний суд в задоволенні позову відмовив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Торгова мережа ,,Барвінок" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи позивача про те, що контрагент позивача - ТзОВ ,,Центр Проект" допустило порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: не зареєструвало податкові накладні за липень, серпень, вересень та жовтень 2013 року. Тому позивач з метою можливості формування податкового кредиту за вказані місяці застосував механізм передбачений абз. 10 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 розділу III Порядку: додав до податкових декларацій за звітні податкові періоди заяви із скаргами на ТзОВ ,,Центр Проект", які є підставами для включення сум податку до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

За таких обставин, позивач визнає протиправними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник податкового органу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі актів про результати камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за № 5/39-00/35621418 від 19.09.2013 року, № 9/39-00/35621418 від 18.10.2013 року, № 10/39-00/35621418 від 18.11.2013 року, № 12/39-00/35621418 від 19.12.2013 року, СДПІ у м. Львові прийняла податкові повідомлення-рішення відповідно за № 0000243900/5254 від 08.10.2013 року, № 0000303900/7090 від 07.11.2013 року, № 0000383900/8398 від 04.12.2013 року, № 0000033900/97 від 09.01.2014 року, кожним з яких ТзОВ ,,Торгова мережа ,,Барвінок" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 17230,25 грн. (11486,83 грн. за основним платежем та 5743,42 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями), а всього на загальну суму 68921,00 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення вимог пунктів 201.6, 201.10 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з щомісячним неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в адресу ТзОВ ,,Центр Проект" на підставі податкових накладних від 31.07.2013 року № 2, від 31.08.2013 року № 2, від 30.09.2013 року № 2 та від 31.10.2013 року № 2 на суму 69211,68 грн., в т.ч. ПДВ 11535,28 грн. кожна.

На думку податкового органу, ТзОВ ,,Торгова мережа ,,Барвінок" допустило помилки при оформленні заяв про порушення постачальником - ТзОВ ,,Центр Проект" порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливлює включення сум ПДВ по податкових накладних, зазначених у таких заявах, до податкового кредиту відповідного періоду (липня-жовтня 2013 року).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при поданні податкових декларацій та Додатку 8 до них - заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за липень-жовтень 2013 року позивач допустив помилку в зазначенні сум обсягу поставки (без ПДВ) та сумі податку на додану вартість, оскільки такі розбігаються із інформацією в податкових накладних, що позбавляє його права на формування податкового кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що за наслідками господарських операцій з поставки товарів ТзОВ ,,Центр Проект" видало позивачу податкові накладні від 31.07.2013 року № 2, від 31.08.2013 року № 2, від 30.09.2013 року № 2 та від 31.10.2013 року № 2 на суму 69211,68 грн. (сума обсягів поставки (без ПДВ) - 57676,40 грн., ПДВ - 11535,28 грн.) кожна.

Оскільки зазначені податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв'язку з чим до кожної податкової декларації з податку на додану вартість за липень-жовтень 2013 року позивач подав Додаток 8 - ,,Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)". У відповідності до даних заяв, сума обсягів поставки (без ПДВ) складає 57434,15 грн., ПДВ - 11486,83 грн..

Порушення вимог податкового законодавства, на думку відповідача, полягає в тому, що суми обсягів поставки, а, одночасно, і ПДВ, що вказані в податкових накладних, виданих ТзОВ ,,Центр Проект" від 31.07.2013 року № 2, 31.08.2013 року № 2, 30.09.2013 року № 2 та 31.10.2013 року № 2 відрізняються від сум обсягів поставки і ПДВ, що вказані в заявах позивача про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) за липень-жовтень 2013 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 21 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 та чинного на час виникнення спірних правовідносин, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Вказаним наказом затверджено також форму Додатку 8 - ,,Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)".

Зі змісту Додатку 8 суд вбачає, що в разі порушення постачальником порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку заповнює відповідну графу, в якій вказується постачальник, його найменування (прізвище, ім'я, по батькові - для фізичної особи), індивідуальний податковий номер, податкова накладна, її дата та номер, придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою, тобто обсяг поставки (без податку на додану вартість) та сума податку на додану вартість, опис порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що він виконав всі передбаченні наведеними нормами ПК України та Порядком № 1492 вимоги щодо формування податкового кредиту по податкових накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що платник податків, крім іншого, зобов'язаний подати у заяві відомості про операцію у чіткій відповідності з податковими накладними, оскільки пунктом 198.6 статті 198 ПК України, який має вищу юридичну силу перед іншими нормативно-правовими актами Міністерств та відомств, платникам податків надано право включати до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Оскільки інших обмежень Податковий кодекс України не містить, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність віднесення частинами до податкового кредиту сум ПДВ по податкових деклараціях протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, зазначення в податковій декларації та заяві про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) сум ПДВ менших, ніж зазначено в податковій накладній, не позбавляє платника права на податковий кредит у визначених ним сумах ПДВ, позаяк формування податкового кредиту та відповідно отримання бюджетного відшкодування ПДВ є правом платника податків, а не його обов'язком.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст.195, 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202 , ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгова мережа ,,Барвінок" задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі № 813/477/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Міжрегіонального головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000243900/5254 від 08.10.2013 року, № 0000303900/7090 від 07.11.2013 року, № 0000383900/8398 від 04.12.2013 року, № 0000033900/97 від 09.01.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 24 листопада 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим