Ухвала суду № 41903819, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 грудня 2014 року м. Київ К/800/63193/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Мелітопольського міського центру зайнятості на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі за позовом Мелітопольського міського центру зайнятості до Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" про стягнення недоїмки зі збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття,

встановив:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову про стягнення 3716,56 грн у рахунок погашення недоїмки зі збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Судами встановлено, що станом на 1 січня 2000 року за ДП Мелітопольський завод «Гідромаш» рахувався податковий борг зі збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 3716,56 грн, який рішенням Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 26 лютого 2004 року № 3485/24 «Про списання безнадійного податкового боргу» списано як безнадійний.

Отже, суди дійшли винсовку, що Мелітопольським міським центром зайнятості не надано доказів наявності у відповідача недоїмки зі збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 3716,56 грн. Позивачем не надано до суду Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу та Акту перевірки підприємства.

У касаційній скарзі Мелітопольський міський центр зайнятості, посилаючись на доведеність недоїмки зі збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у відповідача, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Мелітопольського міського центру зайнятості на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі за позовом Мелітопольського міського центру зайнятості до Державного підприємства Мелітопольський завод "Гідромаш" про стягнення недоїмки зі збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак