Ухвала суду № 41903669, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12645/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Макаревич О.С., Мізерний О.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі-Світ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 14.03.2014 №140320141;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві виконувати умови договору від 14.03.2014 №140320141 про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ «Айпі-Світ», до моменту його припинення;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнати податковою звітністю та зареєструвати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року з додатками;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві приймати засобами електронного зв'язку, визнавати податковою звітністю та реєструвати подактові накладні ТОВ «Айпі-Світ», направлені засобами електронного зв'язку у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.08.2014 №17, від 05.08.2014 №35, від 12.08.2014 №80 складених на підставі договору поставки від 15.07.2014 №АС15/07 та податкової накладної від 12.08.2014 №80 на підставі договору надання послуг від 05.08.2014 №05/08/14-1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить, зазначаючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, виходячи з наступник підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.03.2014 року між позивачем та ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів №140320141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів) поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 15.08.2014 року №6556/10/26-56-10-05 повідомило позивача про припинення договору про визнання електронних документів. Одночасно позивача повідомлено, що податкова звітність, надіслана ним засобами телекомунікаційного зв'язку вважається не прийнятою.

В подальшому, податкові накладні, що направлялися позивачем 19.08.2014 року, відповідно до електронних квитанцій, не були зареєстровані з посиланням на заборону прийому звітності по електронній пошті, у зв'язку з відсутністю договору. З тих же підстав не було прийнято уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року, разом з додатками до нього.

Вважаючи такі дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві протиправними позивач звернувся з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган протиправно та з порушенням приписів Податкового кодексу України прийняв рішення про розірвання договору від 14.03.2014 року №140320141 про визнання електронних документів.

Колегія суддів не може не погодитися з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року № 320/15011 (далі по тексту - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції, закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Відповідно до п.6.4 умов договору № 140320141 від 14.03.2014 року, укладеному між позивачем та ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання електронних документів орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Договір про визнання електронних документів №140320141 припинено відповідачем з посиланням на п. 6.4 розділу 6 Договору з підстав відсутності платника податків за адресою місцезнаходження.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до Витягу ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2014 року місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Айпі-Світ»: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, будинок 21, офіс 3.

Відповідно до довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 15.08.2014 року №584/07 ТОВ «Айпі-Світ» за вказаною адресою не знаходиться. Також, податковим органом складено повідомлення (форми №18-ОПП) про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 15.08.2014 №4634/9/26-56-18-04-20 та внесено зміни до статусу платника, а саме стан ПП « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно ч.2 ст.17 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статей 6 та 19 Закону про реєстрацію при зміні місцезнаходження юридичної особи вносяться відповідні зміни до відомостей Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Згідно абз.2 ч.12 ст.19 Закону у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відповідно до ч.14 ст.19 Закону у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначений відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розірвання договору Єдиний державний реєстр не містив відомостей про зміну позивачем місцезнаходження або дані про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

За таких підстав, твердження відповідача про фактичну відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, як на підставу розірвання договору про визнання електронних документів, є безпідставними, з огляду на те, що до Єдиного державного реєстру не внесено запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для розірвання договору від 14.03.2014 року про визнання електронних документів.

Враховуючи викладене, відмова податкового органу у прийнятті спірних податкових накладних та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з підстав відсутності договору, також є протиправною.

Так, відповідно до вимог пункту 49.15 ст. 49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Разом з тим, пункти 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України визначають обов'язкові реквізити до податкової накладної.

Згідно ж приписів п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

З системного аналізу зазначених правових норм слідує, що підставою для відмови в прийнятті податковим органом податкової звітності є відсутність на такій обов'язкових реквізитів.

З матеріалів справи не вбачається, що подана позивачем податкова звітність не містила всіх необхідних обов'язкових реквізитів, а отже відмова відповідача в її прийнятті з інших причин є неправомірною.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 15.12.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.