Ухвала суду № 41903601, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1590/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс СМ» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс СМ» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та просило (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0001322200 та від 24.12.2013 №0005982200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові на підставі направлень від 15.10.2013: № 779, №780, №781, №824 та відповідно до плану-графіка проведення документальних виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Глобал Транс СМ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 12.08.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 11.11.2013 № 677/22/37804487.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст.138, пп.145.1.2 п.145.1 ст.145, п.146.12 ст.146, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток всього на 251570 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-4 кв. 2011 року у сумі 78825 грн.; п.1, п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (зі змінами та доповненнями), який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020.

На підставі вищеозначеного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення: від 24.12.2013 №0005972200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 293709 грн., з них: 251570 грн. - за основним платежем та 42139 грн. - за штрафними санкціями та №0005982200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єктів оподаткування податком на прибуток у розмірі 78825 грн.; від 14.05.2014 №0001322200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 287642 грн., з них: 246701 грн. - за основним платежем та 40941 грн. - за штрафними санкціями.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2014 №7008/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги було скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Чернігові від 24.12.2013: №0005972200 та №0005982200 в частині встановленого перевіркою заниження доходів у сумі 23153 грн. та у відповідній частині штрафних санкцій, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та, як наслідок, порушення позивачем податкової дисципліни, - з огляду на що дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності ТОВ «Глобал Транс СМ» відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Стосовно висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток підприємства за період, що перевірявся, колегія судів зазначає наступне.

Так, понесення позивачем задекларованих витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, підтверджується: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, протоколами, актами здачі-прийняття робіт, актами виконаних робіт, виписками з банківського рахунку в ПАТ «УКРСОЦБАНК», актами надання послуг та карткою рахунку 84 за період з 12.08.2011 по 31.12.2011.

Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами співставлення між задекларованими позивачем та фактичними показниками витрат за 2 - 4 квартал 2011 року різниця становить суму меншу, ніж відображено в декларації на прибуток за 3 - 4 квартал 2011 року на 1323 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ТОВ «Глобал Транс СМ» наявні всі первинні документи для підтвердження витрат, зокрема, витрат передбачених аналізом рахунку 80, аналізом рахунку 84, аналізом рахунку 91 всього на суму 203677 грн.

З приводу використання товариством транспортних засобів, які використовувались у господарській діяльності та списання запасних частин використаних у процесі ремонту, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Транспортні засоби були внесені до статутного капіталу товариства засновниками ОСОБА_3 (на загальну суму 3283293,60 грн.) й ОСОБА_4 (на загальну суму 610738,84 грн.), що підтверджується протоколами загальних зборів засновників № 1 від 09.08.11 та № 2 від 06.10.11.

Наявність транспортних засобів у позивача також підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію транспортних засобів.

Дані транспортні засоби відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 131.

Для технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів позивачем було укладено договори купівлі-продажу та поставки товарів, договори на обслуговування транспорту.

Виконання вказаних договорів підтверджується одержаними від контрагентів податковими накладними та квитанціями, розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників, витягами з єдиного реєстру податкових накладних.

Під час експлуатації транспортних засобів була здійснена заміна витратних матеріалів у зв'язку з проведенням технічного обслуговування цих транспортних засобів, а саме: автоламп, фільтрів, АКБ, карт тахографів, автошин, що підтверджується карткою рахунку 207 за період з 12.08.2011 по 31.12.2011, звітом по бухгалтерським проведенням Дт 903 Кт 207 за період з 12.08.2011 по 31.12.2011, аналізом рахунку 1522 за період з 12.08.2011 по 31.12.2011.

На основі цього товариством до рядка 05.1 СВ Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року включено вартість списаних на ремонт запасних частин, згідно бухгалтерських проведень Д-т 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» К-т 207 «Запасні частини» за період серпень-грудень 2011 року на загальну суму 100152 грн.

Відповідно до п.146.12. ст.146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Отже, заміна витратних матеріалів відноситься до технічного обслуговування, що є окремим видом робіт з підтримки транспортних засобів у робочому стані і відрізняється від ремонтів, модернізації та інших видів поліпшень, тобто є прямими матеріальними витратами, які є складовою собівартості виконаних робіт та послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та не занижено витрати в сумі 293205 грн., що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

З приводу амортизаційних відрахувань на основні засоби.

ТОВ «Глобал Транс СМ» було здійснено амортизацію основних засобів шляхом застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості відповідно до наказів ТОВ «Глобал Транс СМ» «Про облікову політику підприємства» № 1-ОП від 05.09.2011, № 2-ОП від 31.12.2011 та наказу № 01-МАТЗ від 01.10.2011.

Згідно із пп.145.1.9 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Відповідно до п. 145.1 ст.145 Податкового кодексу України мінімальний допустимий строк корисного використання транспортних засобів складає 5 років (60 місяців).

Відповідно до ч.3 пп.145.1.5 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

Таким чином, судом було встановлено, що метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом методу зменшення залишкової вартості і належить до групи прискорених методів амортизації. Цей метод застосовують у разі, якщо планують, що ефективність об'єкта основних засобів на початок експлуатації буде набагато вищою, ніж на кінець експлуатації, та якщо витрати на обслуговування в процесі експлуатації значно зростуть.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Глобал Транс СМ» правильно визначило суму амортизації за період, що перевірявся, нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснювалось підприємством за методом, визначеним наказами про облікову політику з метою складання фінансової звітності, у зв'язку з чим ДПІ в м.Чернігові не мало законних підстав для зменшення витрат в сумі 252142 грн.

З приводу висновку податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до витрат господарської діяльності витрат дизпалива на «маршрути, від яких не отримано доходів», суд апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.32 наказу Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 «Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті» до статті калькуляції «Прямі матеріальні витрати» включається вартість усіх видів пально-мастильних та інших матеріалів (включаючи транспортно-заготівельні витрати), що використані як безпосередньо на виконання перевезень (робіт, послуг), так і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації, а також витрати паливно-мастильних матеріалів на допоміжно-службовий, учбово-тренувальний та невиробничий нальоти годин.

Отже, процес надання автомобіля під завантаження, транспортування, розвантаження вантажу та доставка автомобіля від пункту розвантаження до місця його зберігання є діями, які супроводжують одну господарську операцію і без наявності хоча б однієї із них, господарська операція відбутись не може.

Таким чином, оподаткуванню підлягають всі дії з моменту відбуття транспортного засобу до пункту завантаження, до моменту його повернення в пункт зберігання або відбуття від місця розвантаження в інший пункт завантаження для здійснення іншої господарської операції.

На перевізника покладається обов'язок щодо надання транспортного засобу під завантаження. А відтак, діяльність з надання транспортного засобу (до місця здійснення завантаження) є господарською діяльністю, направленою на виконання основного зобов'язання. Таким чином, обумовлена діяльність з надання транспортного засобу (до місця здійснення завантаження) пов'язана з підготовкою перевізника до платного надання (продажу) ним транспортних послуг безпосередньо з перевезення вантажу.

Так, ТОВ «Глобал Транс СМ» укладено низку договорів на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до яких товариство надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Реальність виконання вказаних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: заявками до договорів, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом приймання виконаних робіт, подорожніми листами автомобіля в міжнародному сполученні та виписками за особовими рахунком.

Основним напрямком перевезення є Фінляндія та багато рейсів виконується до Росії, де транспортний засіб вивантажується у Санкт-Петербурзі. Згідно з угодою між урядом України і урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення (ратифіковану Україною 20.11.98), що регулює вантажні перевезення, заборонено перевезення між двома пунктами, що знаходяться на території країни, тобто в середині країни.

Стаття 11 угоди між урядом України і урядом Російської Федерації передбачає. що перевізниками однієї Договірної Сторони не дозволяється здійснювати перевезення пасажирів і вантажів між двома пунктами, що знаходяться на території країни іншої Договірної Сторони, за винятком випадків, які встановлюються за погодженням між компетентними органами Договірних Сторін. Перевізникам однієї Договірної Сторони не дозволяється здійснювати перевезення вантажів з території країни іншої Договірної Сторони до третіх країн, якщо на це не буде дана згода компетентного органу іншої Договірної Сторони.

Отже, відповідно до норм вищезазначених угод товариство не могло вантажитися з Росії на Фінляндію мінімізуючи пусті пробіги. Згідно Умов оформлення і видачі дозволів, які діяли в 2011 та 2012 роках, для здійснення такого перевезення потрібно мати російський дозвіл (в/з третіх країн) та аналогічний фінський дозвіл, щоб їх отримати потрібно заздалегідь (за 5 робочих днів) направити заявку-анкету в ДП СМАП (Державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень»).

Таким чином, здійснити перевезення вантажу безпосередньо з Росії в Фінляндію неможливо також через угодук між урядами цих країн. Тобто під час міжнародних перевезень після вивантаження автомобіля утворюються переїзди на наступне місце завантаження, яких уникнути неможливо і цей комплекс допоміжних заходів пов'язаний з основною діяльністю, без якого неможливо отримати дохід.

Розрахунок списання дизпалива та запасних частин проводився ТОВ «Глобал Транс СМ» на підставі належним чином оформлених первинних документів: подорожніх листів вантажних автомобілів у міжнародному сполученні, актів списання товарів (дизпалива), рахунків - фактури, рахунків, договорів-заявок, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), реєстрів заправок автомобілів, видаткових накладних, актів виконаних робіт, замовлень-нарядів, вантажних декларацій, реєстрів зданих книг, актів надання послуг та звірки взаємних розрахунків, товарно-транспортних накладних, договорів на перевезення, накладних, митних декларацій, рахунків на оплату, карт простою, замовлень та заявок, а також виписаних податкових накладних.

Таким чином, позивач правильно та відповідно до чинного законодавства відніс до витрат (собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) дизпаливо, що використано по маршрута переміщення транспортних засобів, а висновок ДПІ у м.Чернігові про відсутність у позивача документів, що підтверджують правомірність списання дизпалива, а саме подорожніх листів та актів виконаних робіт з вантажоперевезень, є помилковим оскільки первинні документи, що підтверджують дійсність цих господарських операцій, наявні в повному обсязі у позивача та були надіслані до ДПІ у м. Чернігові, листом від 01.11.2013 №01/11-13.

В свою чергу, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав будь-яких інших доводів та доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів зазначає, що дії ДПІ в м. Чернігові щодо зменшення витратної частини та відповідно збільшення податку на прибуток позивача є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.