Постанова № 41903371, 25.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

25 листопада 2014 року справа № 814/2665/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Баранов В.Л. (договір від 19.08.14);

від позивача: Половец Т.Ф. (довіреність б/н від 25.11.14);

від відповідача: Одноор В.М. (довіреність №74/9/14-02-10-007 від 09.01.14);

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомКооперативного підприємства "Васильївка", вул.Суворова, 57 , смт Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400

доОчаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область,57508

проскасування податкового повідомлення - рішення від 19.08.2014р. № 0000542203

Кооперативним підприємством "Васильївка" (далі-позивач) пред'явлено позов до Очаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач) з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2014р. №0000542203 (а.с.3-4).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-4).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення - рішення прийняте у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.57-58).

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, допитав свідків, дослідив інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд - встановив:

Кооперативне підприємство "Васильївка" (позивач) зареєстровано як юридичну особу Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області 23.10.2002 року; основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, обслуговування напоями (довідка з ЄДРПОУ позивача (а.с.19).

Позивач знаходиться на загальній системі оподаткування та має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (а.с.61-62).

31.07.14р. працівники податкового органу, на підставі відповідних наказу та направлень (а.с.59-60), провели фактичну перевірку господарської одиниці - буфету "Прохолода", що належить позивачу за адресою с.Рибаківка Березанського району Миколаївської області.

За результатами перевірки було складено відповідний акт (довідка) фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів №0077/14/29/22/32217071 від 31.07.2014р. (а.с.61-63).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем ст.3, п.12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів (а.с.61-62).

19.08.2014р. відповідачем (Березанським відділенням Очаківської ОДПІ), на підставі пп.54.3.3 пункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно із ст.20 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542203 від 19.08.2014р. про застосування штрафних санкцій в сумі 16813,4грн. (а.с.7).

Позивач не погодився із зазначеним рішенням відповідача та зазначив, що хибний висновок про наявність порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів був зроблений на місці торгівлі передчасно, без перевірки будь-яких передбачених законодавством документів бухгалтерського обліку.

Зазначений в акті висновок про виявлення порушення щодо ведення з порушенням обліку товарних запасів, на думку позивача, є необгрунтованим та безпідставним, що виключає можливість застосування штрафних санкцій за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.3-4).

Розглянув подані документи і матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, допитав свідків, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до зазначеної норми видано Наказ №501 від 28.07.2014р. про проведення фактичної перевірки Кооперативного підприємства «Васильївка», код 32217071, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Рибаківка.

Відповідно до ст.81 Податкового кодексу України та Наказу №501 від 28.07.2014р. про проведення фактичної перевірки Кооперативного підприємства «Васильївка», керівником ГУ Міндоходів у Миколаївській області було видано Направлення на проведення фактичної перевірки Кооперативного підприємства «Васильївка» від 30.07.2014р. №689/14-29-03-01-36 та №690/14-29-03-01-36, в яких зазначено дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади та прізвища посадових (службових) осіб, які проводитимуть перевірку. Вказані направлення скріплено печаткою ГУ Міндоходів у Миколаївській області (наказ від 28.07.14р. №501 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.59), направлення на перевірку від 30.07.14р. (а.с.60).

Таким чином, Наказ від 28.07.2014р. №501 та Направлення від 30.07.2014р. №689/14- 29-03-01-36 та №690/14-29-03-01-36 на проведення фактичної перевірки позивача видано у повній відповідності до вимог ст.ст.80, 81 Податкового кодексу України. Будь яких інших порушень щодо процедури проведення перевірки судом також не встановлено.

Крім того, відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Закон №265) - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265 передбачено, що облік товарних запасів ведеться юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положення - (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (Закон №996) бухгалтерський обліг є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В той же час, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) на підставі наявних залишків товарних запасів та прибуткових накладних. Будь-які інші документи щодо обліку товарних запасів, а також їх вибуття (реалізації) до перевірки позивачем не були надані.

У відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів представник позивача власноруч підтвердив фактичні залишки та ціни на товар, а також були надані пояснення щодо надання всіх наявних прибуткових накладних на наявний товар.

Крім того, судом встановлено, що після ознайомлення із складеною відомістю уповноваженим представником позивача було підтверджено факт розбіжності між обліковими та фактичними даними товарних запасів без заперечень, що погоджено його підписом. Акт перевірки також підписано представником позивача без зауважень та заперечень. Ні під час проведення перевірки, ні після складення акту перевірки позивачем не було надано відповідачу документів, які підтверджували факт ведення позивачем обліку товарних запасів відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.61-62), позивач знаходиться на загальній системі оподаткування, здійснює реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідно до отриманих ліцензій і тому на нього поширюється дія п.12 ст.3 вказаного Закону, яка передбачає ведення обліку товарних запасів.

На підтвердження викладеного в судовому засіданні було досліджено наступні докази:

- акт (довідка) фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів (а.с.5-6, 61-62);

- опис готівкових коштів та відомість фактичних залишків (а.с.63);

- копія відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей) (а.с.21-22);

- копія витягу з Книги обліку розрахункових операцій позивача для використання в буфеті "Прохолода" (а.с.19-20);

- дислокація підприємств роздрібної торгової мережі Березанського РСТ станом на 01.07.14р. (а.с.15-17); відомість надходження товару буфету "Прохолода" (а.с.23-26);

- копії видаткових та податкових накладних (а.с.26-27, 29-31, 32-50);

- копія фіскального чеку від 18.06.14р., від 19.06.14р. (а.с.29, 32).

Досліджені докази доводять про те, що відповідачем правомірно встановлено залишки товарів, а отже й порушення порядку ведення обліку товарних запасів.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення №0000542203 від 19.08.2014р. про застосування штрафних санкцій в сумі 16813,4грн. (а.с.7).

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві або запереченнях, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАСУ.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність оскаржуваного рішення та прийняття його в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи та докази позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та для звільнення позивача від обов'язку додержання вимог податкового та іншого законодавства.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання.

Суддя А. П. Єнтіна