Постанова № 41903170, 03.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року /14:45/Справа № 808/7525/14 ДО/808/774/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс»

про стягнення коштів за податковим боргом 261 914,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла вище вказана позовна заява.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» зареєстровано у встановленому законодавством порядку 08.02.2008 року, про що внесено відповідний запис та взято на податковий облік з 09.02.2008 в Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання у відповідача станом на час розгляду справи року обліковується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 261 914,48 грн., з податку на додану вартість.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» в сумі 261 914,48 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Направив заяву про розгляд справи за його відсутності в якому просить суд розглянути справу без його участі. Позов просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань та заяв на адресу суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» зареєстроване в якості юридичної особи, та взято на облік до позивача 08.02.2008.

Ззагальний борг відповідача складає 261 914,48 грн. (що підтверджується розрахунком про заборгованість) та виник на підставі наступного.

Станом на час розгляду справи за підприємством значиться загальний податковий борг у сумі 261 914,48 грн., з якого: - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): основний платіж згідно Податкових декларацій з податку на додану вартість № 9035444312 від 20.06.2014, № 9041882863 від 21.07.2014, № 9047256760 від 15.08.2014, № 9054054412 від 19.09.2014 - 235 038,46 грн. Так, основний платіж нарахований за рішенням про розстрочення грошового зобов'язання (ст.100 ПК України) № 4 від 09.04.2014 - 12 180,00 грн.; пеня за рішенням про розстрочення грошового зобов'язання (ст.100 ПК України) № 4 від 09.04.2014 - 96,04 грн.; пеня згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України - 72,42 грн., а всього на суму 247386 гр. 92 коп.; - авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств: основний платіж згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства (річна) № 9090898181 від 28.02.2014року -на суму 9 138,04 грн.; - орендна плата за землю з юридичних осіб згідно податкової декларації від 07.02.14 № 9005186846 у сумі 5 389,52 грн.

Отже, загальна сума податкового боргу відповідача становить 261 914,48 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем утворився податковий борг у загальному розмірі 261 914,48 грн. На час розгляду справи вжиті податковим органом заходи не дали результатів, та сума податкового боргу сплачена не була.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь - яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ю" № 393-25 від 02.07.2014 року, яка була отримана представником підприємства 02.07.2014 року.

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» (35237111) кошти за податковим боргом у загальному розмірі 261 914,48 грн. на р/р 31114029700035 Державний бюджет м. Добропілля, ОКПО 37755456, МФО 834016 КБК 14010100, з яких податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів - у розмірі 247 386, 92 грн. на р/р 31119165700035 Державний бюджет м. Добропілля ОКПО 37755456, МФО 834016 КБК 11024000, авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, - у розмірі 9 138, 04 грн. на р/р 33210812700229 Місцевий бюджет с.Добропілля ОКПО 37755456, МФО 834016, КБК 13050200, орендна плата з юридичних осіб - у розмірі 5 389, 52 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко