Постанова № 41903049, 10.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/22068/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача: не з'явився;

від відповідача: Будя К.С. представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року по справі № 910/22068/14 (суддя - Якименко М.М. )

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страховакомпанія "Інго Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"

про відшкодування шкоди 12 082,84

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страховакомпанія "Інго Україна" задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року по справі № 910/22068/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" прийнято до провадження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", посилається на те, що судом першої інстанції не враховано вимоги п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством.

Представник Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

02.01.2012 року між ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі по тексту - страховик, позивач) укладений Договір страхування №250580800.14 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки "Шкода", державний номер АА7564ОВ./а.с.8-14/.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

04.04.2014 року в м. Київ по вул. Бальзака сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб та транспортний засіб марки "ГАЗ" державний номер АА3244ІМ, яким керував Макаренко Р.М., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження, що підтверджується довідкою про ДТП від 04.04.2014 року /а.с. 19-20/.

Відповідно до Страхового акту №113925 від 14.05.2014 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 12 592,84 грн./а.с.17/.

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові у розмірі 12 592,84 грн.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 28.05.2014 року справа №754/7178/14-п винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки "ГАЗ" державний номер АА3244ІМ, Макаренка Р.М. Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Кулик Є.П. (власника транспортного засобу марки "ГАЗ" державний номер АА3244ІМ) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" відповідно до Полісу серія АС №4262497, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Страховик виконав своє грошове зобов'язання 22.05.2014 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №4445 від 22.05.2014 року на суму 12 592,84 грн./а.с.28/.

Відповідно до Полісу АС №4262497 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 510,00 грн. /а.с.34/.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, страховик має право на відшкодування за рахунок винної особи тієї суми страхового відшкодування, яка фактично виплачена страховиком страхувальнику, тобто в межах суми фактичних витрат страхувальника, передбаченої договором.

Посилаючись на п.22.1 ст.22 та ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Київський апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що при виплаті суми страхового відшкодування не був врахований коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, з огляду на те, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, тоді як реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжний документ про здійснення такої виплати.

Більше того, з врахуванням положень ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України та ст.ст.25, 26 Закону України "Про страхування", навіть відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами.

Позивачем були надані до суду рахунок-фактура №ГРК2-0169 від 13.05.2014 року та калькуляція ГРК2-0169 про оплату за ремонт автомобіля Шкода Октавіа АА7564ОВ на суму 12 592,84 грн./а.с.23-27/.

Поряд з цим у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним у листі від 19.07.2011р щодо судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди та визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Наведеним спростовується помилкове твердження відповідача про здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в завищеному розмірі внаслідок неврахування фізичного зносу автомобіля, пошкодженого у ДТП.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2014 року у справі № 910/22068/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2014 року у справі № 910/22068/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/22068/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова