Постанова № 41903018, 11.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа№ 911/686/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Дубинська О.Г. - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_3, представник - ОСОБА_4 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2014 р.

у справі № 911/686/14 (головуючий суддя Третьякова О.О., судді Антонова В.М., Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Украфлора", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 143528,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Украфлора" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.10.2014 р., остаточно просило суд стягнути з відповідача на свою користь 142 528,07 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушує строки оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.10.2014 р. у справі №911/686/14 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Украфлора" 142 528,07 грн. основного боргу та 2850,56 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У своїх письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Украфлора" обґрунтовує правомірність рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли наступні клопотання:

- про дослідження факту укладання Договору між ТОВ СП «Украфлора» та ФОП ОСОБА_3 та встановлення доведеності цього факту;

- про дослідження факту надання-отримання товарно-матеріальних цінностей між ТОВ СП «Украфлора» та ФОП ОСОБА_3 та встановлення доведеності цих фактів;

- дослідження всіх видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи, чи оформлені вони належним чином, та встановлення чи є кожна видаткова накладна належним доказом по справі згідно вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши дані клопотання колегія суддів зазначає, що вимоги, які містяться в даних клопотаннях є фактично вимогами про дослідження матеріалів справи, встановлення певних обставин справи та оцінку доказів.

Так дослідження матеріалів справи, встановлення фактичних обставин справи та оцінка доказів є одними із завдань господарського суду, а тому колегія суддів наводить висновки з порушених відповідачем питань у описовій та мотивувальній частині постанови.

Також від відповідача через канцелярію суду надійшли наступні клопотання:

- про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке колегія суддів у відповідності до приписів ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України задовольняє;

- про зобов'язання позивача надати до суду крім копій документів також оригінали цих документів (вхідний номер клопотання 09-11/19598), про зобов'язання позивача надати до суду оригінали видаткової накладної №00016738 від 07.07.2012 р. на суму 2878,36 грн., видаткової накладної №00017578 від 21.07.2012 р. на суму 3507,79 грн., видаткової накладної №00023473 від 28.09.2012 р. на суму 743,60 грн. (вхідний номер клопотання 09-11/19600), які колегія суддів відхиляє з огляду на їх недостатню обґрунтованість та на невиконання відповідачем вимог ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення у клопотанні необхідних відомостей;

- про долучення до матеріалів справи копії закордонного паспорту відповідача, яке колегія суддів відхиляє через невиконання заявником приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтування неможливості подання копії закордонного паспорту відповідача до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 2012 року по 2013 рік Товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством з іноземними інвестиціями "Украфлора" поставлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 квіти та супутні товари на загальну суму 268833,57 грн.

Дана поставка товару підтверджена видатковими накладними №00003929 від 27.02.2012 на суму 7182,72 грн, №00005051 від 03.03.2012 на суму 3801,91 грн, №00005583 від 05.03.2012 на суму 4397,94 грн, №00005591 від 05.03.2012 на суму 350,00 грн, №00006395 від 13.03.2012 на суму 3400,25 грн, №00006397 від 13.03.2012 на суму 1097,50 грн, №00006751 від 17.03.2012 на суму 5073,81 грн, №00007676 від 26.03.2012 на суму 3666,90 грн, №00008328 від 02.04.2012 на суму 7194,76 грн, №00009152 від 09.04.2014 на суму 3412,41 грн, №00010765 від 23.04.2012 на суму 3116,54 грн, №00011487 від 28.04.2012 на суму 3728,91 грн, №00012530 від 12.05.2012 на суму 2429,11 грн, №00013143 від 19.05.2014 на суму 6969,88 грн, №00013857 від 25.05.2012 на суму 1357,69 грн, №00014751 від 08.06.2012 на суму 6748,73 грн, №00015319 від 15.06.2012 на суму 4126,90 грн, №00015889 від 23.06.2012 на суму 1145,38 грн, №00016738 від 07.07.2012 на суму 2878,36 грн, №00017578 від 21.07.2012 на суму 3507,79 грн, №00018433 від 03.08.2012 на суму 3310,87 грн, №00018846 від 10.08.2012 на суму 3960,30 грн, №00018900 від 10.08.2012 на суму 187,00 грн, №00019517 від 19.08.2012 на суму 3144,24 грн, №00020712 від 28.08.2012 на суму 6065,51 грн, №00021062 від 31.08.2012 на суму 2560,20 грн, №00021128 від 31.08.2012 на суму 608,00 грн, №00021609 від 07.09.2012 на суму 8989,63 грн, №00022093 від 14.09.2012 на суму 5108,26 грн, №00022749 від 21.09.2012 на суму 6420,82 грн, №00023467 від 28.09.2012 на суму 386,56 грн, №00023473 від 28.09.2012 на суму 743,60 грн, №00023407 від 28.09.2012 на суму 4301,37 грн, №00024001 від 05.10.2012 на суму 392,80 грн, №00023914 від 05.10.2012 на суму 3441,14 грн, №00024005 від 05.10.2012 на суму 152,00 грн, №00024557 від 12.10.2012 на суму 5575,55 грн, №00025283 від 19.10.2012 на суму 336,80 грн, №00025109 від 19.10.2012 на суму 4145,26 грн, №00025297 від 19.10.2012 на суму 337,92 грн, №00025485 від 23.10.2012 на суму 682,40 грн, №00025921 від 26.10.2012 на суму 1795,39 грн, №00026742 від 02.11.2012 на суму 2806,24 грн, №00027987 від 16.11.2012 на суму 3694,72 грн, №00028640 від 23.11.2012 на суму 8507,62 грн, №00029456 від 03.12.2012 на суму 3971,77 грн, №00029932 від 10.12.2012 на суму 2150,96 грн, №00030516 від 17.12.2012 на суму 1482,94 грн, №00031562 від 30.12.2012 на суму 1808,41 грн, №00000320 від 14.01.2013 на суму 3899,83 грн, №00000831 від 21.01.2013 на суму 3971,57 грн, №00001297 від 28.01.2013 на суму 2528,01 грн, №00001766 від 04.02.2013 на суму 3960,42 грн, №00002412 від 11.02.2013 на суму 5553,31 грн, №00003359 від 18.02.2013 на суму 3338,17 грн, №00004197 від 25.02.2013 на суму 5480,27 грн, №00005660 від 03.03.2013 на суму 8732,76 грн, №00005903 від 04.03.2013 на суму 2549,60 грн, №00006979 від 06.03.2013 на суму 20941,23 грн, №00007349 від 18.03.2013 на суму 12048,05 грн, №00009056 від 08.04.2013 на суму 3699,48 грн, №00009768 від 15.04.2013 на суму 1768,68 грн, №00020280 від 22.04.2013 на суму 7793,87 грн, №00020696 від 25.04.2013 на суму 890,40 грн, №00021760 від 13.05.2013 на суму 1432,26 грн, №00022257 від 20.05.2013 на суму 12655,57 грн, №00023210 від 03.06.2013 на суму 1467,32 грн, №00030621 від 06.09.2013 на суму 3467,00 грн.

Відповідач в ході вказує на неотримання товару, вартість якого заявлена до стягнення в межах даної справи, зокрема зазначає, що на частині видаткових накладних підпис отримувача товару не належить відповідачу, інших осіб на отримання товару відповідачем уповноважено не було.

З метою встановлення відповідного факту у справі №911/686/14 судом першої інстанції призначалась судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання щодо належності підпису у спірних видаткових накладних відповідачу.

Однак, призначена експертиза не була проведена з вини відповідача, який не забезпечив її оплату, що унеможливило проведення експертизи та підтвердження обставин, на які посилається.

Таким чином, відповідач не скористався наданою судом можливістю довести належними доказами свої заперечення з посиланням на факт неналежності підпису відповідачу.

Крім того, спірні видаткові накладні містять відтиски печатки, яка належить відповідачу. За фактом викрадення чи втрати печатки відповідач до правоохоронних органів не звертався.

Також, як вбачається з призначень платежів, зазначених у банківських довідках публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Хрещатик" №70/54-57 від 13.01.2014 за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 та №47/245-578 від 24.03.2014 за період з 01.01.2014 по 21.03.2014, відповідачем здійснювались часткові оплати товару, в тому числі після порушення провадження у справі, за видатковими накладними, підпис отримувача товару на яких відповідачем заперечується.

Отже, колегія суддів зазначає, що надання-отримання товарно-матеріальних цінностей між ТОВ СП «Украфлора» та ФОП ОСОБА_3 підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Довідкою з рахунку Позивача, відкритого в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк" Хрещатик", №70/54-57 від 13.01.2014 за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 підтверджено, що відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 125213,69 грн. Решта товару своєчасно та в повному обсязі відповідачем оплачена не була.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Частиною 1 ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин спростовуються наведеними обставинами, що свідчать про вчинення сторонами зустрічних юридично значимих дій по передачі товару позивачем, його прийняттю та частковій оплаті відповідачем, внаслідок чого між ними фактично виникли правовідносини щодо поставки товару, регулювання яких здійснюється відповідно до норм глави 54 ЦК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає доведеним факт існування договірних відносин між ТОВ СП «Украфлора» та ФОП ОСОБА_3 щодо поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст.712 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач мав оплатити отриманий від Позивача товар, як передбачено ч.1 ст.692 ЦК України, після його отримання.

Згідно зі ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наявність на спірних видаткових накладних відтисків належної відповідачу печатки та їх часткова оплата відповідачем свідчить про схвалення ним відповідних правочинів за кожною окремою накладною.

Також про факт існування господарських правовідносин між сторонами свідчить наявність у Відповідача оригіналів частини видаткових накладних, за якими заявлено стягнення, що в суді першої інстанції долучені відповідачем до матеріалів справи.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача оригіналу видаткової накладної №00023473 від 28.09.2012 на суму 743,60 грн, колегія суддів зазначає, що така накладна повністю оплачена відповідачем 03.10.2012, тобто до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, тому не входить до обсягу доказування у справі. А щодо накладних №00016738 від 07.07.2012 на суму 2878,36 грн та №00017578 від 21.07.2012 на суму 3507,79 грн - оригінали таких накладних подані суду першої інстанції самим відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення заперечень відповідача про відсутність у зазначених в видаткових накладних осіб зі сторони позивача повноважень на відпуск товару, оскільки дії таких осіб стосуються виключно господарської діяльності позивача і ним під сумнів не ставляться.

Недоліки в оформленні видаткових накладних, на які звертає увагу відповідач, посилаючись на норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не спростовують дійсність таких документів та факту поставок товару.

З урахуванням наведеного у відповідача виникло перед позивачем грошове зобов'язання, яке на час вирішення спору належним чином не виконано.

З урахуванням часткових проплат відповідача 17.02.2014 та 21.03.2014 в загальній сумі 1000,00 грн (довідка з рахунку позивача, відкритого в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк" Хрещатик", №47/245-578 від 24.03.2014), які не були враховані Позивачем при поданні позову до суду, останнім в порядку ст. 22 ГПК України було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої до стягнення заявлена заборгованість в сумі 142528,07 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач повну оплату отриманого товару не здійснив, станом на день подачі позову основна заборгованість існувала і під час розгляду спору в повному обсязі не погашена, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 142528,07 грн. є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.10.2014 р. у справі № 911/686/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/686/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв