Рішення № 41902951, 02.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"02" грудня 2014 р. Справа № 911/4581/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах державидо Іванківської районної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКиївська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок про визнання недійсним розпорядженьза участю представників:

прокуратури:Івашин О.Є. - посв. від 17.03.2014р. № 024909відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномтретьої особи:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Іванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави (далі - прокурор) до Іванківської районної державної адміністрації (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі - третя особа) про визнання недійсними розпоряджень Іванківської районної державної адміністрації від 27.07.2006р. № 362 «Про надання дозволу на розробку технічної документації» та від 14.05.2007р. № 306 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду».

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірні розпорядження прийнятті з порушенням норм законодавства України.

Присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Проте від нього надійшов лист від 12.11.2014р. № 6-17-4774, в якому останній просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги позивача.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, письмових пояснень по суті спору не надала.

Враховуючи, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Відповідно до Державного акта серії Б № 084890 від 1988 р. виданого виконавчим комітетом Іванківської районної (міської) ради депутатів трудящих Київській обласній раді Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) у безстрокове користування надано 17 га землі для будівництва ставка для спортивно-любительського лову риби.

Оспорюваним розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 27.07.2006р. № 362 «Про надання дозволу на розробку технічної документації» надано дозвіл Київському обласному мисливсько-рибальському виробничому об'єднанню Українського товариства мисливців і рибалок на розробку технічної документації із землеустрою з переоформлення права постійного користування на право оренди земельної ділянки під існуючим ставком, який належить Київському обласному МРВО УТМР на підставі Державного акта серії Б № 084890 на території Тетерівської сільської ради. Земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Тетерівської сільської ради.

Черговим оспорюваним розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації від 14.05.2007р. № 306 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки водного фонду (ставка) для рибогосподарських потреб Київському обласному мисливсько-рибальському виробничому об'єднанню Київської обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) за межами населених пунктів та території Тетерівської сільської ради. Надано в оренду Київському обласному мисливсько-рибальському виробничому об'єднанню Київської обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) терміном на 49 років земельну ділянку водного фонду (ставок), загальною площею 14,6800 га, для рибогосподарських потреб на території Тетерівської сільської ради.

Прокурор, звертаючись з даним позовом зазначає, що Іванківською районною державною адміністрацією фактично передано в оренду нову земельну ділянку, оскільки площу земель водного фонду зменшено з 17 га за Державним актом серії Б № 084890 від 1988 р. до 14,6800 га на підставі технічної документації із землеустрою. Разом з тим, проект відведення земельної ділянки в оренду не розроблявся, з контролюючими органами не погоджувався, обов'язкову державну експертизу не проходив та на затвердження до органу, який має право розпоряджатись земельною ділянкою не подавався.

В якості доказу, який підтверджує його вимоги, прокурор посилається на лист Іванківської районної державної адміністрації від 14.10.2014р. № 6-17-4251 та лист Управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області від 13.10.2014р. № 04-02/25-1109, в яких останні повідомляють, що будь-які документи, що посвідчують право власності та право користування, висновки про погодження землевпорядної документації Київському обласному мисливсько-рибальському виробничому об'єднанню Київської обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок (КТМР) на земельну ділянку водного фонду (ставок) площею 14,6800 га, що розташована на території Тетерівської сільської ради відсутні. Крім того, станом на 01.01.2014р. договір оренди на дану земельну ділянку не реєструвався, проектна документація на зберігання її в архів управління Держземагентства в Іванківському районі Київської області не надходила, акт прийому-передачі об'єкта оренди не складався.

З огляду на вказані листи, прокурор робить висновок, що спірні розпорядження прийняті Іванківської районної державної адміністрації Київської області з порушення норм законодавства України, що відповідно є підставою для визнання їх недійсними.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом (ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень).

Згідно п. «в» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про землеустрій» врахування державних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у виконанні заходів, передбачених загальнодержавними програмами щодо використання та охорони земель, схемами землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель, проведення державної експертизи і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) обов'язковій державній експертизі підлягають: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677 (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень), відповідно до п. 1 якого, цей Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки).

Відповідно до п. 2 Порядку (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Згідно п. 9 Порядку (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Пунктом 10 Порядку (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) передбачено, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

У відповідності до п. 11 Порядку (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень) після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Проте в супереч вищезазначених норм законодавства, проект щодо відведення земельної ділянки площею 14,6800 га, розташованої на території Тетерівської сільської ради в оренду не розроблявся, з контролюючими органами не погоджувався, обов'язкову державну експертизу не проходив та на затвердження до органу, який має право розпоряджатись земельною ділянкою не подавався. Доказів протилежного відповідач суду не довів.

За таких обставин, Іванківська районна державна адміністрація Київської області приймаючи оскаржувані розпорядження діяла у спосіб не визначений законодавством України.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону (ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

З викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача з прийняття оскаржуваних розпоряджень суперечать зазначеним приписам Конституції України, Цивільному кодексу України та Земельному кодексу України в зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання їх недійсними, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2014р. у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки прокурором заявлено 2 вимоги немайнового характеру, то судовий збір відповідно до вищезазначених норм сплачується окремо з кожної з таких вимог та становить 2436 (1218 грн. - 1 розмір мінімальної заробітної плати х 2 вимог немайнового характеру).

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 27.07.2006р. № 362 «Про надання дозволу на розробку технічної документації».

3. Визнати недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області від 14.05.2007р. № 306 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду».

4. Стягнути з Іванківської районної державної адміністрації (07200, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Івана Проскури, 7, ідентифікаційний код 24213338) в доход Державного бюджету України 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 10.12.2014р