Ухвала суду № 41902468, 02.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 876/4474/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Олійник О.В.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,ІСТ-Захід-Логістик" до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,ІСТ-Захід-Логістик" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Пустомитівському районі) від 19.11.2013 року № 0000922200 та № 0000932200.

Постановою від 01 квітня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Пустомитівському районі подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про неможливість реального здійснення товариством позивача господарських операцій з ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,Євробуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс", ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,АТР Груп" з огляду на відсутність у вказаних контрагентів власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно укладених з позивачем договорів.

Податковий орган вважає, що господарські операції, які відображені ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" в досліджених документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп", ТзОВ ,,Будівельно-торгова компанія ,,Євробуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, оформленої актом за № 237/2211/35845487 від 01.11.2013 року (т.1, а.с.13-63), ДПІ у Пустомитівському районі 19 листопада 2013 року прийняла податкові повідомлення-рішення: за № 0000922200, яким визначила позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 109204,96 грн., в т.ч. 107204,46 грн. основного платежу та 1839,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

№ 0000932200, яким визначила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 108007,91 грн., в т.ч. 93339,33 грн. основного платежу та 14668,58 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1, а.с.11,12).

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України допустило заниження податку на прибуток на загальну суму 107204,46 грн., в тому числі за 1 кв. 2011 року в сумі 7031,25 грн., за 2 кв. 2011 року в сумі 33415,17 грн., за 3 кв. 2011 року в сумі 29291,46 грн., за 4 кв. 2011 року в сумі 30116, 58 грн. та за 1 кв. 2012 року в сумі 7350,00 грн.

Крім того, на порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивач допустив заниження податку на додану вартість на суму 93339,33 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 5625,00 грн., за квітень 2011 року на суму 12531,00 грн., за травень 2011 року на суму 10450,00 грн., за червень 2011 року на суму 6075,00 грн., за липень 2011 року на суму 7800,00 грн., за серпень 2011 року на суму 13553,33 грн., за вересень 2011 року на суму 4116,67 грн., за листопад 2011 року на суму 9975,00 грн., за грудень 2011 року на суму 16213,33 грн., за січень 2012 року на суму 7000,00 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов на основі актів ДПІ у Печерському районі за № 1689/22-8/33499358 від 16.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,Будівельно-торгова компанія ,,Євробуд", за № 1691/22.8/37635291 від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс", № 1707/22.8/37241554 від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп" (т.2, а.с.68-70, 71-76, 77-83).

Вказаними актами встановлено відсутність виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність в достатній кількості штатних працівників та фахівців, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - постачальниками і підприємствами - покупцями товарів (робіт, послуг).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції з придбання послуг підприємством позивача у вказаних вище контрагентів мали реальний характер, а тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по цих господарських операціях, а вартість послуг - до складу валових витрат.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 04.03.2011 року та 01.04.2011 року ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" (замовник) та ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп" (виконавець) уклали Угоди про рекламно-інформаційне обслуговування за № 0403-1 та № 0104-3, згідно яких виконавець зобов'язався вести справи замовника щодо виготовлення та розміщення рекламного продукту (публікацій в пресі, трансляцій на радіо та телебаченні, виготовлення поліграфічної продукції, надруку на сувенірній продукції, виготовлення та розміщення рекламної інформації на об'єктах зовнішньої реклами, написання статей та рекламних текстів, розробка оригінал - макетів), організовувати і проводити рекламні кампанії замовника; допомагати замовнику складати тексти рекламних оголошень, інтерв'ю, надавати консультації щодо найефективнішого використання коштів, які виділяє замовник на рекламу; погоджувати із замовником виготовлені виконавцем оригінал - макети і тексти рекламних оголошень; контролювати своєчасний і якісний вихід реклами замовника; повідомляти замовника про зміни умов і тарифів на розміщення рекламних оголошень не пізніше ніж за 14 днів до введення у дію нових умов розміщення чи нових тарифів, а до прав виконавця належить право відмовитися в прийнятті реклами від замовника в разі її невідповідності вимогам чинного законодавства України про рекламу ( т.1, а.с.100-103).

На підтвердження факту виконання угод позивач надав копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), що засвідчені замовником та виконавцем за період березень 2011 року - липень 2011 року (т.1, а.с.130-158), календар-листівку, щодо якої виконувалися роботи (надавалися послуги) за договором № 0403-1 від 04.03.2011 року (т.1, а.с.225), копії замовлення № 1 (Додатки до Договору № 0403-1 від 04.03.2011 року №1) (т.1, а.с.226), копію погодження макету рекламної продукції до договору № 0403-1 від 04.03.2011 року (т.1, а.с.227), календар-листівку, щодо якої виконувалися роботи (надавалися послуги) за договором № 0104-3 від 01.04.2011 року (т.1, а.с.228), копії замовлень № 1, № 2, № 3, № 4 (Додатки до Договору № 0104-3 від 01.04.2011 року №1, № 2, № 3, № 4) (т.1, а.с.229, 230, 231,232), копію погодження макету рекламної продукції до договору № 0104-3 від 01.04.2011 року (т.1, а.с.233).

Оплату позивач провів шляхом безготівково перерахунку коштів, що підтверджується платіжними дорученнями за № 910 від 16.05.2011 року на суму 75190,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно рахунків; № 992 від 01.07.2011 року на суму 33750,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно рахунків; № 1031 від 20.07.2011 року на суму 62700,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно актів виконаних робіт; № 1071 від 12.08.2011 року на суму 36450,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно актів виконаних робіт; № 1128 від 14.09.2011 року на суму 46805,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно актів виконаних робіт (т.2, а.с.42-44).

В акті перевірки зафіксовано, що станом на 31.12.2012 року кредиторська заборгованість позивача перед ТзОВ ,,БК АТР Груп" по рах. 631 ,,Розрахунки з вітчизняними постачальниками" складає 0,00 грн. (т.1, а.с.37).

На підставі виданих ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп" податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів ПДВ на загальну суму 42482,50 грн., а вартість отриманих послуг на загальну суму 212412,50 грн. (без ПДВ) - до валових витрат.

01.08.2011 року ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" (замовник) та ТзОВ ,,Будівельно-торгова компанія ,,Євробуд" (виконавець) уклали Договір № 0108-7, відповідно до якого виконавець зобов'язався організувати рекламно-інформаційне обслуговування (друк та розноску листівок у вказаний термін), а замовник зобов'язався здійснювати оплату на розрахунковий рахунок виконавця в сумі, яка вказується у виставленому рахунку ( т.1, а.с.98-99).

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав копії актів здачі приймання робіт (надання послуг), що засвідчені замовником та виконавцем за період: серпень 2011 року - вересень 2011 року, календар-листівку, щодо якої виконувалися роботи (надавалися послуги) за договором № 0108-7 від 01.08.2011 року, копії замовлень № 1, № 2 (Додатки до Договору № 0108-7 від 01.08.2011 року №1, № 2), копію погодження макету рекламної продукції до договору № 0108-7 від 01.08.2011 року (т.1, а.с.171-182, 233 -236 ), копії податкових накладних (т.1, а.с. 159 - 170).

Оплату позивач провів шляхом безготівково перерахунку коштів, що підтверджується платіжними дорученнями за № 1172 від 05.10.2011 року на суму 81320,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно рахунків; а також платіжним дорученням № 1239 від 15.11.2011 року на суму 24700,00 грн. з призначенням платежу оплата за рекламні послуги згідно актів виконаних робіт (т.2, а.с.40-41).

По бухгалтерському обліку ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" зазначені операції проведено згідно рахунків Д-т 644 К-т 631 (т.1, а.с.47).

На підставі виданих ТзОВ ,,Будівельно-торгова компанія ,,Євробуд" податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів ПДВ на загальну суму 17670,00, а вартість отриманих послуг на загальну суму 88350,00 грн. (без ПДВ) - до валових витрат.

01.11.2011 року ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" (замовник) та ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" (виконавець) уклали Договір № 0111-4, відповідно до якого виконавець зобов'язався організувати рекламно-інформаційне обслуговування (друк та розноску листівок у вказаний термін), а замовник зобов'язався здійснювати оплату на розрахунковий рахунок виконавця в сумі, яка вказується у виставленому рахунку ( т.1, а.с.96-97).

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав копії актів здачі приймання робіт (надання послуг), що засвідчені замовником та виконавцем за листопад 2011 року - січень 2012 року, календар-листівку, щодо якої виконувалися роботи (надавалися послуги) за договором № 0111-4 від 01.11.2011 року , копії замовлень № 1, № 2 (Додатки до Договору № 0111-4 від 01.11.2011 року №1, № 2), копію погодження макету рекламної продукції до договору № 0111-4 від 01.11.2011 року (т.1, а.с.202-224), копії податкових накладних (т.1, а.с. 183 - 201).

Оплату позивач провів шляхом безготівково перерахунку коштів, що підтверджується платіжними дорученнями за № 1460 від 22.02.2012 року на суму 42000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно актів виконаних робіт; № 1391 від 23.01.2012 року на суму 59850,00 грн.; № 1412 від 02.02.2012 року на суму 97280,00 грн. з призначенням платежів оплата за рекламні послуги згідно рахунків (т.2, а.с.45-46).

По бухгалтерському обліку ТзОВ ,,ІСТ-Захід-Логістик" зазначені операції проведено згідно рахунків Д-т 644 К-т 631 (т.1, а.с.52).

На підставі виданих ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів ПДВ на загальну суму 33188,33 грн., а вартість отриманих послуг на загальну суму 165941,67 грн. (без ПДВ) - до валових витрат.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп", ТзОВ ,,Будівельно-торгова компанія ,,Євробуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" з придбання рекламно-інформаційних послуг мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: договорами, угодами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними документами, бухгалтерськими проведеннями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані послуги відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності, що підтверджується податковими деклараціями, порівняльним аналізом впливу реклами діяльності підприємства на збільшення обсягу укладених господарських договорів у 2011 - 2012 роках, звідки прослідковується позитивна динаміка.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум ПДВ, сплачених позивачем в ціні придбаних послуг по господарських операціях з вказаними контрагентами, а вартості послуг - до складу валових витрат.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що акти перевірок ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп", ТзОВ ,,Будівельно-торгова компанія ,,Євробуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" не є беззаперечним доказом відсутності господарських операцій з надання послуг позивачу, оскільки в ході перевірок цих товариств податковий орган будь-яких первинних документів не досліджував, а висновки проведених перевірок базуються лише на проведеному аналізі податкової звітності цих платників податків та бази даних автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В листі від 29.09.2010 р. за № 20289/7/16-1617 Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відхилив як неналежний доказ посилання податкового органу на інформацію, зібрану по кримінальних справах по обвинуваченню посадових осіб контрагентів позивача, оскільки вказані провадження у цих справах закриті.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 813/8922/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 08 грудня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов