Ухвала суду № 41902318, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № 1170/2а-2270/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року по справі

за адміністративним позовом начальника відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді ОСОБА_2 до Головного управління Державної фельд'єгерської служби України про визнання нечинним та скасування наказу про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач начальник відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді ОСОБА_2 04.07.2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фельд'єгерської служби України (далі - ГУ ДФС України) про визнання нечинним та скасування наказу від 06.06.2012 року №291 про відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідач ГУ ДФС України заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні позову відмовити.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС України від 06.06.2012 року №291 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12579,39 грн. з начальника відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді ОСОБА_2

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ГУ ДФС України подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 1 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23.06.1995 року (далі - Положення №243/95-ВР), дія якого поширюється також на осіб начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, до яких відноситься позивач ОСОБА_2 , передбачені підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків.

За приписами п.5 ,15, абз.2-5 п.17 Положення №243/95-ВР час, протягом якого винну особу може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством;

Командири (начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні чи переведенні робітника або службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою за період вимушеного прогулу чи за період виконання ними нижчеоплачуваної роботи.

У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб,яке має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди, у необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.

За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Відповідно до абз.1, 3 п. 23 Положення №234/95-ВР командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з особою, що притягається до матеріальної відповідальності, якщо вину особи повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню, який доводиться до відома винної особи під розписку;у разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу ГУ ДФС України №50 о/с від 11.02.2009 року позивач ОСОБА_2 проходить службу в ГУ ДФС України на посаді начальника відділу ГУ ДФС України в м. Кіровограді.

Перебуваючи на зазначеній посаді начальника відділу ГУ ДФС України в м. Кіровограді, позивач наказом №107 від 21.09.2009 року за порушення дисципліни у вигляді прогулу звільнив з посади головного бухгалтера відділу ОСОБА_3

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2009 року,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 01.04.2010 року, зазначений наказ №107 від 21.09.2009 року скасовано, ОСОБА_3 поновлена на посаді головного бухгалтера відділу та на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12579,39 грн.

При цьому судовими рішеннями встановлена відсутність ОСОБА_3 на робочому місці протягом 07.07.2009 року, що є порушенням трудової дисципліни, але за висновком судів обраний відділом ГУ ДФС України в м. Кіровограді вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є занадто суворим і не відповідає вимогам ст.149 КЗпП України.

Із матеріалів справи вбачається, що у виконання вищезазначених судових рішень відділом ГУ ДФС України в м. Кіровограді ОСОБА_3 виплачена сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 12 579,39 грн. згідно платіжних доручень №63 від 11.02.2010 року та №253 від 29.04.2010 року, що свідчить про обізнаність відповідача про сплату вказаної вище суми в зазначений період часу.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що відповідач через 1 рік і 10 місяців після виплати ОСОБА_3 суми 12 579,39 грн. листом №05-399 від 23.02.2012 року повідомив позивача про необхідність на підставі п.15 Положення №243/95-ВР відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок оплати середнього заробітку ОСОБА_3

Після відмови позивача відшкодувати шкоду в зазначеній вище сумі в добровільному порядку, відповідач призначив та провів перевірку фінансово - господарської діяльності відділу ГУ ДФС України в Кіровоградській області, якою підтверджено наявність невідшкодованої позивачем суми 12 579,39 грн., перерахованого ОСОБА_3 в лютому та квітні 2010 року, за результатами якої складено аудиторський звіт №20634391/1/3/А від 31.05.2012 року.

Посилаючись на висновки аудиторського звіту, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ №291 від 06.06.2012 року, яким зобов'язано т.в.о. головного бухгалтера відділу ГУ ДФС України в м. Кіровограді Авдєєву Т.С. стягнути з начальника відділу ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 12 579,39 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач з порушенням термінів, передбачених Положенням №243/95-ВР , будучі обізнаним з квітня 2010 року про виплату ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 12 579,39 грн., що підтверджено також і листом №05-399 від 23.02.2012 року, яким запропоновано позивачу погасити в добровільному порядку суму шкоди, не притягнув позивача до матеріальної відповідальності у місячний термін з дня, коли стало відомо про здійснення виплати ОСОБА_3 зазначеної суми, не видав наказ про стягнення з ОСОБА_2 як начальника відділу ГУ ДФС України в м. Кіровограді цієї суми, та не звернувся з позовом про відшкодування заподіяної шкоди до суду через відмову позивача добровільно відшкодувати зазначену суму.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність дій щодо видання оскаржуваного наказу №291 від 06.06.2012 року ГУ ДФС України про відшкодування матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2 в сумі 12 579,39 грн. , висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу обґрунтованим та вірним.

Згідно приписів ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, а тому описка суду першої інстанції в реквізитах Положення №243/95-ВР не впливає на законність прийнятого судом рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова