Постанова № 41902269, 27.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2014 рокусправа № 808/7854/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року в адміністративній справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»

до Запорізької митниці Міндоходів; Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез», в якому позивач просить визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів від 30.08.2013 та від 23.09.2013 в поверненні Приватному акціонерному товариству «Запоріжбіосинтез» надмірно сплачених митних платежів у сумі 242645,52 грн. і зобов'язати Запорізьку митницю Міндоходів підготувати та направити в установленому порядку до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Запоріжбіосинтез» коштів у сумі 242645,52 грн., що обліковувалися на відповідному рахунку митного органу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «Запоріжбіосинтез» звернулося до Запорізької митниці з заявою від 19.08.2013 за № 01-295 про повернення на його депозитний рахунок надмірно сплачені грошові кошти у зв'язку зі скасуванням в судовому порядку рішень Запорізької митниці про визначення коду товару від 03.07.2012 № КТ-112-0195-2012 та від 02.02.2012 № КТ-112-0025-2012, а саме грошові кошти в сумі 242645,52 грн., що сплачені по: ВМД № 112050000/2012/016632 від 24.07.2012; ВМД № 112050000/2012/015714 від 12.07.2012; ВМД № 112050000/2012/020965 від 21.09.2012; ВМД № 112050000/2012/001330 від 25.01.2013.

За результатом розгляду заяви Запорізькою митницею було направлено на адресу позивача лист від 30.08.2013 за №07.1-02-10-24/2334, в якому повідомила про можливість повернення з Державного бюджету коштів в сумі 58486,8 грн., сплачених за ВМД 112050000/2012/016632 від 20.07.2012 за умови дотримання вимог наказу Держмитслужби України від 20.07.2007 № 618. Щодо повернення коштів за іншими ВМД, зазначеними у зверненні, Запорізька митниця повідомила, що за такими ВМД оформлювалися інші партії товарів, що надійшли за іншими товаросупровідними документами. Дослідження останніх експертними підрозділами ЦМУЛДЕР не проводилось, рішення про класифікацію товарів митницею не приймались.

Позивач після отриманні відповіді митного органу 11.09.2013 подав до останнього заяву про повернення грошових коштів у сумі 58486,80 грн., сплачених за ВМД 112050000/2012/016632 від 24.07.2012 у зв'язку зі скасуванням Запорізьким окружним адміністративним судом рішення про визначення коду товару від 03.07.2012 № КТ-112-0195-2012, проте Запорізька митниця листом №07.1-04-10-24/2802 від 23.09.2013 повідомила про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету. Зокрема, митним органом зазначено, що для товару, заявленого до митного оформлення за ВМД 112050000/2012/010341 від 14.05.2012, декларантом зазначено код УКТЗЕД 2309909990 - ставка мита 10%. Рішенням про класифікацію товару № КТ-112-0195-2012 від 03.07.2012, товар класифіковано за кодом УКТЗЕД 2309903100 - ставка мита 10%. На виконання рішення суду митницею відкликано рішення про визначення коду товару від 03.07.2012 № КТ-112-0195-2012. В задоволенні позовних вимог щодо визнання коду товару відмовлено. А тому Запорізька митниця Міндоходів не вбачає підстав для повернення коштів з Державного бюджету.

Вказані рішення суб'єкта владних повноважень оскаржені декларантом до суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваним рішення суб'єкта владних повноважень суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд першої інстанції вірно встановив, що 12.12.2008 між «Jinhe Biotechnology Co. Ltd.», Китай (виробник) та ПрАТ «Запоріжбіосинтез» (покупець) укладено ексклюзивний контракт № 08XY121201, відповідно до п. 1.1. якого виробник зобов'язується виготовляти і поставити товар та документи, що до нього відносяться, у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату за товар на умовах даного контракту. Відповідно до п. 1.2. Контракту під товаром в даному контракті розуміється 20% Сhlortetracycline feed grade (powder).

Позивача 14.05.2012 до митного оформлення було заявлено товар - «Кормова добавка у вигляді гранул (порошку) з 20% вмістом хлортетрацикліну», який являє собою темно-коричневий дрібнодисперсний сипучий порошок із специфічним запахом. Складається з хлортетрацикліну та неорганічної складової на основі макро- та мікроелементів (кальцій, хлор, сірка, залізо, фосфор, калій, цинк) без хлориду холіну, карбонат-іону, білку та/або амінокислот, відновлюючих цукрів (в тому числі глюкози), крохмалю, молочних продуктів: Гранули (порошок) з 20% вмістом хлортетрацикліну - 20 000кг Виробник - JinheBiotechnology Co. Ltd. Країна виробництва - CN. Торгівельна марка відсутня. 2. Місць - 800. Пакування - крафт-мішки. Маркування - назва виробника та товару, адреса, застереження виробника» - за кодом 2309909990 УКТ ЗЕД. Ставка мита - 10%.

Митній декларації присвоєно № 112050000/2012/010341, в якій декларант самостійно зазначив суми нарахованих платежів: мито 10% - 48739,00 грн., ПДВ 20% - 107255,80 грн. Після відбору проб та зразків товару для направлення на лабораторне дослідження заявлена тимчасова ВМД № 112050000/2012/010484, сплачено мито у розмірі 10% та ПДВ.

Запорізькою митницею 03.07.2012 було прийнято рішення № КТ - 112 - 0195 - 2012 про визначення коду товару - код товару 2309909990, визначений у ВМД № 112050000/2012/010341 від 14.05.2012, змінено на код 2309903100.

Товар за кодом 2309903100 УКТ ЗЕД та ставкою мита - 10 % було оформлено позивачем 24.07.2012 згідно з ВМД № 112050000/2012/016632.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2012 у справі № 0870/7011/12, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці від 03.07.2012 № КТ-112-0195-2012.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно з Законом України «Про митний тариф» ставка мита для товару за кодом УКТЗЕД 2309909990 та для товару за кодом УКТЗЕД 2309903100 складає 10%, а тому скасування судом рішення від 03.07.2012 № КТ-112-0195-2012 не призвело до виникнення надмірно сплачених платежів.

Натомість судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що код УКТЗЕД 2309909990 було визначено позивачем на підставі діючого рішення Запорізької митниці № КТ-112-0025-2012 від 02.02.2012, яке, в силу приписів ст. 313 Митного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є обов'язковим для підприємства та громадян.

На сьогодні вказане рішення митного органу також визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач в митних деклараціях № 112050000/2012/015714 від 12.07.2012, № 112050000/2012/020965 від 21.09.2012, № 112050000/2012/001330 від 25.01.2013 самостійно зазначив код товару 2309903100, ставка мита для якого складає 10%, та зазначив суми платежів з врахуванням такої ставки мита. Суми мита та ПДВ в розмірах, зазначених в деклараціях, позивачем сплачені.

При цьому суд зазначив, що митним органом не приймалися рішення про визначення коду товару, що поставлявся за вказаними митними деклараціями. Рішення про визначення коду товару № КТ-112-0195-2012 від 03.07.2012 стосувалося іншої партії товару.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції, адже відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Запорізькою митницею було прийнято рішення про визначення коду товару від 03.07.2012 № КТ-112-0195-2012.

Враховуючи вказане рішення декларант і зазначив у ВМД № 112050000/2012/015714 від 12.07.2012, № 112050000/2012/020965 від 21.09.2012, № 112050000/2012/001330 від 25.01.2013 код товару 2309903100, що відповідає вимогам ст. 313 Митного кодексу України.

Доводи відповідача та висновки суду першої інстанції щодо різних партій товару не доведені жодним належним та допустимим доказом і ґрунтуються виключно на припущеннях, адже матеріалами справи підтверджується, що за всіма ВМД позивачем було заявлено до митного оформлення ідентичний товар щодо якісних показників на підставі одного контракту.

Враховуючи сукупність викладених обстави колегія суддів доходить висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року в адміністративній справі № 808/7854/13-а скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» задовольнити.

Визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів від 30.08.2013 та від 23.09.2013 в поверненні Приватному акціонерному товариству «Запоріжбіосинтез» надмірно сплачених митних платежів у сумі 242645,52 грн.

Зобов'язати Запорізьку митницю Міндоходів підготувати та направити в установленому порядку до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Запоріжбіосинтез» коштів у сумі 242645,52 грн., що обліковувалися на відповідному рахунку митного органу.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 02 грудня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова