Постанова № 41901988, 08.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2014 року № 826/16711/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укроборонекспорт" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 липня 2014 року № 00013882206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16711/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 листопада 2014 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 02 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що підставі направлення від 23 червня 2014 року № 930, виданого Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20 червня 2014 року № 1151 проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» вимог чинного валютного законодавства України по зовнішньоекономічним контрактам від 25 вересня 2013 року № 25/09 та від 24 січня 2014 року № 24/01, за результатом якої складено акт перевірки від 07 липня 2014 року № 1603/26-53-22-06-21/33345054.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступне: дебіторську заборгованість в сумі 50000,00 Євро (790637,60 грн.) по контракту від 24 січня 2014 року № 24/01 укладеному з компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка); порушення статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями по імпортним контрактам від 25 вересня 2013 року № 25/09 та від 24 січня 2014 року № 24/01. Відповідно до статті 4 вищевказаного Закону України підприємству нарахована пеня, що має бути сплачена до бюджету у встановлений законодавством термін.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16 липня 2014 року № 0001382206 позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 368444,71 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішенням від 16 липня 2014 року № 0001382206 залишено без змін, скарги позивача - без змін (копія рішення Державної фіскальної служби України від 10 жовтня 2014 року № 4807/6/99-99-10-01-15 міститься в матеріалах справи).

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішення, й мотивує позовні вимоги тим, що висновки контролюючого органу про дебіторську заборгованість в сумі 50000,00 Євро (790637,60 грн.) по контракту від 24 січня 2014 року № 24/01 укладеному з компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» є неправомірними, оскільки кошти по вказаному контракту повернуті 29 квітня 2014 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та випискою по особовому рахунку.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 07 липня 2014 року № 1603/26-53-22-06-21/33345054.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 3 названої статті також закріплено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

На реалізацію наведеної бланкетної норми, Правлінням Національного банку України 16 листопада 2012 року прийнято постанову №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», 14 травня 2013 року постанову №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та 14 листопада 2013 року постанову №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», яким встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до змісту названих постанов у період з 19 листопада 2012 року - дати набрання чинності постанови № 475 по 17 травня 2014 року - дата втрата чинності постанови №453 Національним Банком України було встановлено строкове обмеження на здійснення розрахунків за операціями з експорту терміном 90 днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судом встановлено, що між позивачем і компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» укладено зовнішньоекономічний контракт від 24 січня 2014 року № 24/01 на поставку патронів для спортивної зброї.

На виконання зазначеного контракту, кошти в сумі 50 000,00 Євро 28 січня 2014 року були перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» компанії нерезиденту «Sellier & Bellot JSC».

Кошти в сумі 50 000,00 Євро були повернуті на поточний рахунок Скаржника в термін, що не перевищує 90 днів, а саме 29 квітня 2014 року, фактичне надходження вказаних коштів в Україну на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» підтверджується наступними документами:

- платіжним дорученням в іноземній валюті № 133140428МТ08451 від 29 квітня 2014 року, що підтверджує надходження на рахунок 26034056100747 в ПАТ «КБ «Приватбанк» 50 000,00 євро від компанії нерезидента «Sellier & Bellot JSC»;

- банківською випискою від 29 квітня 2014 року по рахунку 26034056100747 в ПАТ «КБ «Приватбанк», що підтверджує надходження на рахунок 50 000,00 Євро від компанії нерезидента «Sellier & Bellot JSC» та списання 100% отриманих валютних коштів на обов'язковий продаж.

Суд приймає доводи контролюючого органу щодо відсутності інформації про призначення повернутих коштів у платіжному дорученні, разом з тим, в матеріалах справи міститься лист компанії нерезидента «Sellier & Bellot JSC» від 27 червня 2014 року на підтвердження того, що 29 квітня 2014 року були повернуті кошти саме по контракту від 24 січня 2014 року № 24/01.

Наведене свідчить, що станом на момент проведення перевірки (з 23 червня 2014 року по 27 червня 2014 року) кошти в сумі 50 000,00 Євро по контракту від 24 січня 2014 року № 24/01, укладеному з компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка) були повернуті на рахунок позивача, при цьому, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 133140428МТ08451 від 29 квітня 2014 року зазначені кошти повернуті в межах терміну, що не перевищує 90 днів.

Вищенаведене спростовує висновки контролюючого органу про існування дебіторської заборгованості в сумі 50000,00 Євро (790637,60 грн.) по контракту від 24 січня 2014 року № 24/01 укладеному з компанією нерезидентом «Sellier & Bellot JSC» (Чеська Республіка).

Щодо порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту № 25/09 від 25 вересня 2014 року суд зазначає.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем і компанією «Zhejiang Dali Technology Co. Ltd» (Китай) було укладено імпортний контракт від 25 вересня 2013 року № 25/09 на поставку інфрачервоних теплові зорів. Загальна вартість контракту 135 500,00 Євро.

На виконання умов імпортного контракту ТОВ «Укроборонекспорт» 08 січня 2014 року були перераховані валютні кошти компанії нерезиденту «Zhejiang Dali Technology Co. Ltd» з валютного рахунку № 26001056101724/978 відкритому в Філії «Київсіті «ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 135500,00 Євро (2167114,37 грн.).

Через неможливість виконати умови контракту від 25 вересня 2013 року № 25/09, компанією «Zhejiang Dali Technology Co. Ltd», повернуто валютні кошти на валютний рахунок ТОВ «Укроборонекспорт» № 26001056101724/978 відкритий в Філії «Київсіті «ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 135500,00 євро.

Відтак, граничним терміном виконання контракту або надходження коштів, в разі неможливості виконання умов контракту, 08 квітня 2014 року.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 3017185405 від 12 травня 2014 року валютні кошти на валютний рахунок ТОВ «Укроборонекспорт» № 26001056101724/978 відкритий в Філії «Київсіті «ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 135500,00 євро.

У вищезазначеному платіжному дорученні вказано, що грошові кошти повернуті по контракту № 25/09 від 05 вересня 2013 року.

Відтак, на порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» валютні кошти в сумі 135500,00 Євро (2167114,37 грн.) надійшли з порушенням законодавчо встановленого строку, а саме, валютні кошти надійшли 12 травня 2014 року, в той час як граничним терміном надходження було 08 квітня 2014 року. Таким чином кількість днів прострочення надходження валютних коштів склала 34 дні.

Слід зазначити, що у судовому засіданні представником позивача зазначено, що в частині нарахування штрафу за контрактом № 25/09 від 25 вересня 2013 року.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що валютні кошти по контракту № 24/09 від 24 січня 2014 року повернути в межах в межах терміну, що не перевищує 90 днів, проте, по контракту від 25 вересня 2013 року № 25/09 - кількість днів прострочення надходження валютних коштів складає 34 дні.

В матеріалах справи міститься розрахунок пені до податкового повідомлення - рішення від 16 липня 2014 року № 000138226, згідно якого за контрактом № 25/09 від 25 вересня 2013 року нараховано 226129,984 грн., за контрактом № 24/01 від 24 січня 2014 року - 142314,77 грн.

Відтак, спірне податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16 липня 2014 року № 00013882206 підлягає частковому скасуванню, а саме в частині нарахування штрафу у розмірі 142314,77 грн.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність рішення у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16 липня 2014 року № 00013882206 в частині нарахування штрафу у розмірі 142314,77 грн.

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник