Постанова № 41901934, 03.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2014 року 16:40 № 826/17770/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засіданні Непомнящій О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Профі Груп" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17770/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 грудня 2014 року.

У судовому засіданні 03 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» зареєстровано як юридична особа 24 грудня 2013 року за адресою: 04080, місто Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 60, літера П.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

16 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві укладено Договір № 39035140 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

16 жовтня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Проте, рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05 у прийнятті декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року позивачу відмовлено з мотивів, що в ній зазначено відомості, які не відповідають дійсності, а саме - вказано податкову адресу, за якою позивач не знаходиться.

Позивач не погоджується із таким рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, а тому просить суд скасувати спірне рішення.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (далі - Інструкція).

Відповідно до 7.5 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Обґрунтовуючи правомірність відмови у прийнятті спірної податкової звітності, відповідач зазначає, що підставою для відмови у визнанні податкової звітності є відсутність за місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп».

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За визначенням частини 1 статті 1 цього Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно пункту 45.2. статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Матеріали справи містять Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20 жовтня 2014 року, згідно якого місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» є 04080, місто Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 60, літера П. Будь-яка інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відсутня.

Кім цього, матеріали справи містять копію Договору оренди нежитлового приміщення від 01 жовтня 2014 року № 14110/СР-38 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» (Орендар) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Синегрія-Поділ» (Орендодавець), за умовами якого та відповідно до акту прийому - передачі в оренду нежитлового приміщення позивачем орендується нежиле приміщення загальною площею 7,55 кв.м. за адресою: 04080, місто Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 60, літера П.

Надана довідка про встановлення місцезнаходження платника податків від 16 жовтня 2014 року № 1089/07, за змістом якої місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» не встановлено не є належним доказом в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, контролюючим органом не надано доказів отримання інформації про відсутність позивача за місцезнаходженням від органів Державної реєстраційної служби України. Доказів перевірки місцезнаходження позивача із відповідним виїздом на адресу також не надано суду.

Примірник податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, який міститься в матеріалах справи підтверджує наявність необхідних реквізитів, передбачених пунктом 43.8 статті 43 Податкового кодексу України та зазначення адреси: 04080, місто Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 60, літера П.

Суд звертає увагу, що в листі ДПІ у Подільському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05 контролюючим органом зазначено підставу неприйняття податкової декларації - відсутність позивача за місцезнаходженням. Також зазначено, що відомості на підставі яких можливо встановити адресу місцезнаходження підприємства до ДПІ не надходили.

Разом з тим, будь-яка інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відсутня у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20 жовтня 2014 року.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність ТОВ «Інтер Профі Груп» не відповідають дійсності і спростовуються наданими позивачем випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та іншими матеріалами справи, які свідчать, що офіційним зареєстрованим місцезнаходженням позивача є адреса, вказана ним у податковій декларації.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, наявність чи відсутність посадових осіб за місцезнаходження ТОВ «Інтер Профі Груп» не впливає на розгляд справи, оскільки дана обставина не стосується порядку подання податкових декларацій і не визначена законом як підстава для її не прийняття.

Таким чином, доводи позивача і надані ним докази підтверджують зазначені в позовній заяві обставини, та свідчать про правильність оформлення податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року і відсутність законних підстав для її не прийняття.

При цьому, з аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень, що, серед інших, має нести відповідальність за відмову у реєстрації податкової декларації позивача є Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві.

Отже, захист прав позивача має відбуватися шляхом пред'явлення позовних вимог про скасування рішення від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05 про відмову у прийнятті податкової декларації.

При цьому, суд вважає за необхідним зазначити, що спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (частина 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України конкретизовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За загальновизначеним поняттям в адміністративному праві, рішення суб'єктів владних повноважень спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, породжують правовідносин, створюють юридичні наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин.

В даному випадку, рішення від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05 про відмову у прийнятті податкової декларації спричиняє виникнення обов'язків для позивача та створює для останнього юридичні наслідки, а отже за правовою природою носить характер рішення суб'єкта владних повноважень.

Відтак, враховуючи встановлену безпідставність відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, спірне рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05 про відмову у прийнятті податкової декларації підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність рішення у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17 жовтня 2014 року № 10733/10/26-18-03-05 «про відмову у прийнятті податкової декларації».

3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Профі Груп» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник