Постанова № 41901739, 12.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/18391/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю :

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Лавринчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області №000035/20-40/21/02/НОМЕР_2 від 10.04.2014 року та №000036/20-40/21/02/НОМЕР_2 від 10.04.2014 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 146400,0 грн. та 73200,00 грн. скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.04.2014 р. начальником Головного управління Міндоходів у Харківській області були винесені рішення про застосування фінансових санкцій №000035/20-40/21/02/НОМЕР_2 від 10.04.2014 р. та №000036/20/-40/21/02/НОМЕР_2 від 10.04.2014 р. до ФОП ОСОБА_3. за ч.1 ст.164 КУпАП, за здійснення продажу тютюнових виробів без наявності ліцензії. На думку позивача рішення про накладення штрафних санкцій прийняті на підставі матеріалів правоохоронного органу про вчинення адміністративного правопорушення є незаконним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки за результатами розгляду протоколу від 10.08.2013 року, було винесено постанову Ленінського районного суду м. Харкова, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях наданих до суду зазначив, що прийняті рішення від 10.04.2014 року начальником Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування фінансових санкцій у вигляду штрафу є цілком обґрунтованими, правомірними, прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства України, у зв'язку з чим відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрований як Фізична особа-підприємець 10.04.2000 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно відомостей наявних у вказаному витязі видами діяльності ФОП ОСОБА_3 визначено: оптова торгівля текстильними товарами, оптова торгівля одягом і взуттям, роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Судом встановлено, що 10.04.2014 начальником Головного управління Міндоходів у Харківській області були винесені рішення про застосування фінансових санкцій №000035/20-40/21/02/НОМЕР_2 від 10.04.2014 р. та №000036/20/-40/21/02/НОМЕР_2 від 10.04.2014 р. до ФОП ОСОБА_3 за здійснення продажу тютюнових виробів без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами тютюнових виробів за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-10).

Вказані рішення про застосування фінансових санкцій були винесені на підставі матеріалів правоохоронного органу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, що складені та направлені на адресу Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 33 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

За вказане порушення абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до ч. 11 ст. 15 вказаного Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За вказане порушення абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Частиною 1 ст. 17 вказаного Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).

Так, згідно з п. 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 вказаного Порядку також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до положень п. п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З оглянутого в судовому засіданні протоколу про адміністративні правопорушення, описом товарно-матеріальних цінностей, судом встановлено наступне .

В ході проведення перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 здійснював реалізацію тютюнових виробів без отримання ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності та зберігав тютюнові вироби в місці яке не внесено до Єдиного реєстру

Крім того, перед початком перевірки було виявлено факт реалізації пачки цигарок "WINSTON" за ціною 20 грн. за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Факт вчинення вказаного порушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, описом товарно-матеріальних цінностей в якому зафіксовано вартість кожної одиниці товару, що знаходився за місцем реалізації на загальну вартість 73200,00 грн., копії яких містяться у матеріалах даної адміністративної справи .

Враховуючи наведені обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, керівником ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято рішення №000035/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 10.04.2014 р. про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 200 відсотків вартості отриманої партії тютюнових виробів (73200,00 грн.*200%=146400,00 грн.)

Крім того, за порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання тютюнових виробів в місці яке не внесено до Єдиного реєстру, до позивача застосовано штраф у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, про що винесено рішення № 000036/20-40-21-02/НОМЕР_1 від 10.04.2014 року на суму 73200,00 грн.

Суд зазначає, що сам факт вчинення вказаних порушень представником позивача в судому засіданні не заперечувався та підтверджений матеріалами перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано доказів неправомірності оскаржуваних рішень, разом з тим на виконання вимог ч. 2 ст. 72 КАС України відповідачем доведено правомірність оскаржуваних рішень.

За таких підстав суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваних рішень дів у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Щодо посилання позивача на притягнення постановою Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, що виключає можливість накладення фінансових санкцій, суд зазначає наступне.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність за адміністративні проступки, а Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлюється фінансова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності (фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб) за порушення вимог вказаного Закону.

Тобто, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення не може виключати притягнення до фінансової відповідальності на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме як суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" .

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 4392,0 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) судовий збір у розмірі 4318,92 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 15.12.2014 року.