Постанова № 41901435, 09.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року № 813/197/14

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Фуртак А.В.

за участі представників

позивача Войтовича О.В.,

відповідача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29 серпня 2013 року №0001882220 та №0001872220.

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки від 30 липня 2013 року № 25/22-1/30439207 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Трускавецьінвест» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Один два три», ТОВ «БК «АРТ Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року», висновки якого, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать вимогам податкового законодавства. Твердження контролюючого органу про заниження та недоплату ним податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються виключно на актах перевірок його контрагентів-постачальників про неможливість здійснення ними господарської діяльності, що на думку позивача не може бути підставою для висновку про порушення податкового законодавства ТОВ «Трускавецьінвест». Як зазначив позивач, відповідач не надав належної правової оцінки обставинам щодо здійснення господарських операцій за участі названих вище суб'єктів господарювання, які відображено в первинних бухгалтерських документах, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На підставі наведеного позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0001882220 та №0001872220 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та в додаткових письмових поясненнях. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову та додаткові письмові пояснення до цих заперечень, в яких він просить в позові відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що при перевірці фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Один два три», ТОВ «БК «АРТ Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» було встановлено, що діяльність перелічених вище контрагентів-постачальників має ознаки фіктивності, відтак жодних господарських операцій за їх участі відбутися не могло у зв'язку з відсутністю у них майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення обраного виду господарської діяльності. Як наслідок, ці підприємства фактично не могли виконати операції поставок товарів (робіт, послуг) своїм контрагентам-покупцям, серед яких ТОВ «Трусквецьінвест». Крім того відповідач зазначив про ненадання позивачем при проведені перевірки документів, що засвідчують транспортування товарів та фактичне виконання робіт, а також про відсутність у позивача сертифікатів якості придбаного товару, паспортів відповідності на товари, на які було виписано видаткові накладні. Таким чином, первинні документи, якими позивач доводить наявність господарських операції з переліченими вище товариствами, за відсутності самого факту поставок товарів (робіт, послуг), не можуть підтверджувати правомірність формування показників податкової та бухгалтерської звітності. На підставі наведеного вище відповідач вважає, що викладені в акті перевірки від 30 липня 2013 року № 25/22-1/30439207 висновки щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток є обґрунтованими, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0001882220 та №0001872220 є правомірними і підстав для задоволення даного позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях до цих заперечень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі виданого Дрогобицькою ОДПІ направлення від 11.07.2013 року № 9/22-1 та наказу Дрогобицької ОДПІ від 10.07.2013 року № 14, прийнятого на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України майора податкової міліції Мазуркевича В.А. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки від 01.06.2013 року, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності ТОВ «Трускавецьінвест» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Один два три», ТОВ «БК «АРТ Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року, про результати якої складено акт від 30.07.2013 року №25/22-1/30439207 (далі - акт перевірки від 30.07.2013 року).

У висновках цього акта перевірки контролюючий орган зазначив про порушення позивачем:

1) п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 536643 грн., у тому числі за три квартали 2010 року - в сумі 102201 грн. та за 2010 рік в сумі 102201 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 104626 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 227492 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 347946 грн., за І квартал 2012 року в сумі 86496 грн. та відповідно за 2012 рік - в сумі 86496 грн.;

2) пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 608031 грн., у тому числі: за липень 2010 року в сумі 21619 грн., за серпень 2010 року в сумі 37469 грн., за вересень 2010 року в сумі 22672 грн., за червень 2011 року в сумі 252817 грн., за липень 2011 року в сумі 38519 грн., за серпень 2011 року в сумі 33308 грн., за вересень 2011 року в сумі 52502 грн., за листопад 2011 року в сумі 32266 грн., за грудень 2011 року в сумі 42113 грн., за січень 2012 року в сумі 36819 грн., за березень 2012 року у сумі 37927 грн., та завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в сумі 107662 грн. за травень 2011 року.

Також у висновках акта перевірки від 30.07.2013 року зазначено про непідтвердження реальності здійснення операцій з контрагентами-постачальниками позивача, а саме: з ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «АТР Груп», ТОВ «Один два три», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

При проведенні перевірки ТОВ «Трускавецьінвест», як зазначено в акті від 30.07.2013р., використано акти ДПІ у Печерському районі м. Києва, складені за наслідками перевірок перелічених вище контрагентів ТОВ «Трускавецьінвест».

Зокрема, відповідач зазначив, що при перевірці взаємовідносин позивача з ТОВ Один Два Три» за період липень-вересень 2010 року було використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2013 року №1690/22-8/34029127 про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Один два три» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2009 року по 30.11.2010 року у зв'язку з відсутністю товариства за своєю адресою (01001, м. Київ, вул. Предславинська, 31).

При проведенні перевірки в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «БК АРТ Груп» за період квітень, червень 2011 року використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року №1707/22.8/37241554 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року через те, що 28.02.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» у зв'язку з визнанням його банкрутом (стан ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» згідно ІАІС «Податковий блок» «припинено, але не знято з обліку»). Крім того, як зазначено в цьому ж акті перевірки, платник за своїм місцезнаходженням відсутній.

Щодо перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», то відповідач взяв до уваги висновки ДПІ у Печерському районі м.Києва, викладені в акті від 14.05.2013р. №142/22.8/36520226 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юридична фірма «Фортеця» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, в якому також зазначено про те, що названа юридична особа за юридичною та фактичною адресою відсутня, а відповідно до даних, що містяться в АІС «Податковий блок» стан ТОВ «Юридична фірма «Фортеця» - « 11» припинено, але не знято з обліку», у зв'язку з чим проведення зустрічної звірки неможливе.

Взаємовідносинам позивача з ТОВ «БТК «Євробуд» відповідач надав оцінку з урахуванням відомостей, які містяться в акті ДПІ у Печерському районі м.Києва від 15.05.2013 року №1689/22-8/33499358 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року у зв'язку з тим, що 29.03.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом; стан платника податків на дату складання акту 11: «припинено, але не знято з обліку».

При проведенні перевірки в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період листопад 2011 року - лютий 2012 року використано відомості, зафіксовані в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013р. №1691/22.8/37635291 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2011р. по 30.04.2012р., оскільки на момент проведення звірки стан платника податків ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» - «припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)», а встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 17.05.2013р. не було можливості.

При проведенні перевірки в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «ВТ - Техбуд» за грудень 2010 року використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.05.2013р. №1789/22.8/36873235 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «ВТ - Техбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. у зв'язку уз тим, що на момент проведення звірки стан платника податків ТОВ «ВТ-Техбуд» - «до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», разом з тим встановити фактичне місцезнаходження станом на 23.05.2013р. не було можливості.

Також під час перевірки позивача на предмет дотримання ним вимог податкового законодавства використано інформацію, викладену в листі ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року №14421/7/07-30/17 щодо кримінальної справи №41/0279 по обвинуваченню, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України. В ході досудового слідства по даній кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності в період 2009-2012 років придбав низку юридичних осіб, в тому числі ТОВ «ВТ-Техбуд», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «АТР Груп», ТОВ «Один два три», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та перереєстрував їх в органах державної влади на підставних осіб, які не мали на меті займатись господарською діяльністю та фактично не мали відношення до фінансово-господарської діяльності цих юридичних осіб. Крім того, як зазначено в акті перевірки від 30.07.2013 року, в провадженні ГСУ фінансових розслідувань Міндоходів і зборів України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110060000109, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.205 ч.2, 212 ч.3 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2010-2013 років на територіях Львівської області та в м. Києві діяла група осіб, яка організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємством в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. Для функціонування зазначеної схеми невстановлені особи, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема ТОВ «Один Два Три», ТОВ «БК «АРТ Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК - Євробуд», ТОВ «Гарант-буд-сервіс» та інші, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку. Як встановлено під час досудового розслідування, одним з суб'єктів підприємницької діяльності, який протягом 2010-2013 років мав фінансово-господарські відносини з переліченими вище підприємствами, було ТОВ «Трускавецьінвест».

В акті перевірки від 30.07.2013 року зазначено про те, що попри вимогу Дрогобицької ОДПІ ТОВ «Трускавецьінвест» не надало товаросупровідних документів, які б підтверджували реальне придбання платником товарно-матеріальних цінностей від продавців, документів, що підтверджують фактичне перебування відповідальних осіб ТОВ «Трускавецьінвест» в місцях отримання та передачі товарно-матеріальних цінностей, документів, які підтверджують фактичне виконання робіт. Окрім того, до перевірки не представлено сертифікатів якості, паспортів відповідності на товари, на підставі яких можна було б встановити походження та дійсного продавця товарів, на які виписано видаткові накладні. Також контролюючий орган звернув увагу на те, що згідно інформації ДП «ІРЦ» серед обраних видів діяльності ТОВ «Один два три», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» немає здійснення торгівлі продуктами харчування, а керівниками згаданих вище юридичних осіб є такі особи як ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які судячи зі змісту протоколів їх допиту, заперечують свою причетність до будь-якої діяльності вищезгаданих підприємств, в тому числі заперечують наявність їхніх підписів на бухгалтерських документах, якими позивач доводить факт господарських операцій.

На підставі зібраної при проведенні податкової перевірки інформації Дрогобицька ОДПІ встановила, що ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ПП «Один два три», ТОВ «БТК «Євробуд» фактично не могли здійснювати господарські операції з продажу товарів (робіт, послуг) через відсутність у них кваліфікованого персоналу, приміщень, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення обраного ними виду діяльності, та як наслідок відсутність постачання цими підприємствами товарів (робіт, послуг) своїм контрагентам, в тому числі ТОВ «Трусквецьінвест». Отже, операції між ТОВ «Трускавецьінвест» та його контрагентами-постачальниками є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а в підсумку до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

На підставі акта перевірки від 30.07.2013 року відповідач виніс два податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 року:

- №0001882220, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на 872861 грн., в т.ч. 715693 грн. - за основним платежем, 157168 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0001872220, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на 605441 грн., в т.ч. 536643 грн. - за основним платежем, 68798 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, в підсумку якого рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.12.2013р. №17008/6/999910-01-15 податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 року залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2013 року №0001882220 та №0001872220, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

На спростування тверджень відповідача представник позивача надав суду первинні документи, які було оформлено за наслідками фінансово-господарських відносин з його контрагентами-постачальниками за період січень 2010 року - березень 2013 року. Зокрема, стосовно взаємовідносин з ТОВ «БК «АРТ Груп» за період квітень - червень 2011 року представник позивача надав:

- копії договорів від 15.04.2011р. № 10 та від 18.04.2011р. № 13 (том 1, а.с. 235-240), відповідно до умов яких Підрядник (ТОВ «БК АРТ Груп») зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ «Трускавецьінвест») на свій ризик виконати на об'єкті нерухомого майна «Замовника», що знаходиться на вул.Суховоля, 61 в м. Трускавець, загальнобудівельні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи. Матеріально-технічне забезпечення робіт за даним Договором покладається на Підрядника. Роботи виконуються Підрядником зі своїх матеріалів. Підрядник також забезпечує виконання робіт своїми засобами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням, інструментами, тощо. Виконання робіт Підрядником може проводитись із матеріалів Замовника.

- акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень, червень 2011 року типової форми № КБ-2 та довідки типової форми № КБ-3 про вартість цих робіт (том 1, а.с. 132-170);

- видаткові накладі за квітень 2011 року на поставку товарів (продукти харчування) на загальну суму 69178,94 грн., в т.ч. 13835,79 грн. ПДВ (том 1, а.с. 258-260);

- податкові накладні, виписані ТОВ «БК АРТ Груп» за квітень, червень 2011 року, на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту за травень 2011 року ПДВ в сумі 126029,82 грн. (в т.ч. по податкових накладних за квітень 2011 року - в сумі 126029,82 грн.) та за червень 2011 року - ПДВ в сумі 155000,00 грн. (том 1, а.с. 241-257).

Собівартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування, МШП) на загальну суму 57649,12 грн. включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у ІІ кварталі 2011 року.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «БТК «Євробуд» за період вересень-жовтень 2011 року представник позивача надав суду:

- копії договорів поставки від 08.09.2011 року № 45 та від 02.09.2011 року №45 (том 1, а.с. 171-175), відповідно до умов яких Постачальник (ТОВ «БТК «Євробуд») зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «Трускавецьінвест»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар; якість товару підтверджується відповідним сертифікатом якості виробника товару; поставка товару здійснюється транспортом, силами та за рахунок Постачальника; оплата товару покупцем здійснюється по факту поставки товару Постачальником, що підтверджується товарно-транспортною накладною.

- специфікації до договорів поставок (том 1, а.с. 176- 180, 182) та видаткові накладні на поставку товарів (продуктів харчування, товарів побутового призначення, піноблоків) за вересень, жовтень 2011 року на загальну суму 497193,55 грн., в т.ч. 82865,58 грн. ПДВ (том І, а.с. 210-234);

- податкові накладні за вересень 2011 року (том І, а.с. 135-209), на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту за вересень 2011 року ПДВ в сумі 52502,38 грн.

- договір про відступлення права вимоги № 20/11 від 21.11.2011 року, згідно з яким ТОВ «Інтеграл Ай ті» (Новий кредитор) набуває право вимоги до ТОВ «Трускавецьінвест» за договором поставки № 45 від 08.09.2011р. (том 1, а.с. 183-184).

Вартість придбаних у ТОВ «БТК «Євробуд» товарно-матеріальних цінностей (без ПДВ) на суму 414327,97 грн. позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у ІІІ кварталі 2011 року в сумі 175065,66 грн., у IV кварталі 2011 року в сумі 151816,09 грн., у І кварталі 2012 року в сумі 38158,35 грн. Щодо податкового кредиту за жовтень 2011 року на загальну суму 30363,22 грн., то податкових накладних за цей період позивач суду не надав. Як зазначено в акті перевірки від 30.07.2013р. за наслідками проведеної ДПІ в м.Трускавці планової виїзної перевірки зазначену суму знято з податкового кредиту з тих мотивів, що платник не надав податкових накладних від ТОВ «БК «Євробуд» на підтвердження правомірності його формування в сумі 30363,22 грн.

На підтвердження фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період листопад 2011 року - лютий 2012 року представник позивача надав:

- договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 0111-2 від 01.11.2011р. (том 2, а.с. 156-160), відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс»» зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «Трускавецьінвест»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ТМЦ згідно специфікації;

- видаткові накладі на поставку товарів (продукти харчування, товари побутового призначення) на загальну суму 894748,13 грн. та видані ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» податкові накладі, на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту за листопад 2011 року ПДВ на суму 32266,32 грн., за грудень 2011 року ПДВ на суму 42112,82 грн., за січень 2012 року ПДВ на суму 36818,83 грн., за лютий 2012 року ПДВ на суму 37926,73 грн. (том 2, а.с. 165-256, том 3, а.с. 1-134);

- договір відступлення права вимоги № 01/03-01 від 01.03.2012 року, згідно з яким ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» відступає ТОВ «Нові технології ТПВ» право вимоги за договором поставки № 0111-2 від 01.11.2011р. на загальну суму 318150,31 грн.

Собівартість придбаних товарів (продуктів харчування та МШП) на загальну суму 745623,44 грн. позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року на суму 371895,73 грн., за І кварталі 2012 року - в сумі 373727,71 грн.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Один Два Три» за період липень-вересень 2010 року представник позивача надав:

- видаткові накладні, згідно з якими здійснювалась поставка товарів товарів (продукти харчування, товари побутового призначення) протягом липня-серпня 2010 року на загальну суму 490562,51 грн.; як пояснив представник позивача, з названим контрагентом ТОВ «Трускавецьінвест» окремого письмового договору не укладало, їхні договірні зобов'язання оформлено накладною, яка, як зазначив представник позивача, є спрощеною формою договору (том 2, а.с. 90-151);

- податкові накладні за липень-вересень 2010 року, на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту за липень 2010 року ПДВ в сумі 21619,10 грн., за серпень 2010 року ПДВ в сумі 37468,99 грн., за вересень 2010 року ПДВ в сумі 22672,29 грн. (том 2, а.с. 1-86, 152-155);

- договір відступлення права вимоги (цесії) № 4 від 17.11.2010 року, згідно якого ТОВ «Один два три» відступає, а ТОВ «Галицькі інвестиції» набуває право вимоги і стає кредитором за здійсненою поставкою товарів між ТОВ «Один два три» і ТОВ «Трускавецьінвест» (том 2, а.с. 87-84).

Вартість придбаного в ТОВ «Один Два Три» товару (без ПДВ) на загальну суму 408802,09 грн. позивач відніс до валових витрат підприємства за три квартали 2010 року.

На підтвердження фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Юридична фірма «Фортеця»» за період квітень-серпень 2011 року представник позивача надав:

- видаткові накладі, відповідно до яких ТОВ «Юридична фірма «Фортеця» постачала позивачу товари (продукти харчування, дрібні речі побутового призначення) протягом квітня-серпня 2011 року на загальну суму 151276,25 грн. (том 4, а.с. 1-55); в даному випадку окремого письмового договору на поставку товарів з названим контрагентом не було укладено, і як пояснив позивач накладна в цьому випадку є спрощеною формою договору;

- податкові накладні від ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту за квітень, травень, червень, серпень 2011 року податок на додану вартість на загальну суму 756381,16 грн., в т.ч. за квітень 2011 року в сумі 27019,47 грн., за травень 2011 року в сумі 26625,52 грн.), за червень 2011 року в сумі 25804,15 грн., за липень 2011 року в сумі 38518,81 грн., за серпень 2011 року в сумі 33308,28 грн. (том 3, а.с. 135-237).

Собівартість придбаних у ТОВ «Юридична фірма «Фортеця» товарів на загальну суму 756381,16 грн. позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у ІІ кварталі 2011 року - в сумі 397245,57 грн., у ІІІ кварталі 2011 року - в сумі 359135,46 грн.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ВТ-Техбуд» за грудень 2010 року, за наслідками яких позивач відніс до складу податкового кредиту за січень 2011 року 241038,80 грн. ПДВ, то податкових накладних, що були підставою для формування таких показників, представник позивача не надав.

Крім того, представник позивача долучив копії платіжних доручень на підтвердження факту оплати своїм контрагентам вартості придбаного у них товару. Представник позивача пояснив, що отримані від своїх постачальників товари було використано у господарській діяльності ТОВ «Трускавецьінвест».

До набрання чинності Податковим кодексом України правове регулювання відносин щодо справляння окремих видів податків, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток, регулювались нормами спеціальних законів, а саме: Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України №334/94-ВР).

Відповідно до вимог підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; 2) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до пп.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України) згідно з п.п.14.1.181. п.14.1. ст. 14 якого податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом 5 цього кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках наступні обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст.. 201 ПК України). Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок нарахування, декларування та сплати податку на прибуток до квітня 2011 року був регламентований Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п. 3.1 ст. 3 цього об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, а також суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Закон України № 334/94-ВР визначає валовий доход як загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход в т.ч. включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Не включаються до складу валового доходу в т.ч. суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), отримані (нараховані) платником ПДВ, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 11.3.1. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу підприємства вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 2) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті,пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 ПК України зазначено, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні, на думку суду, договори з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо обставин поставки товару контрагентами позивача ТОВ «Один два три», ТОВ «БК «АРТ Груп», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс», то саме лише декларування таких господарських операцій без їх фактичного здійснення не може бути підставою для зменшення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту. Окрім податкових і видаткових накладних позивач не надав суду інших доказів, які б свідчили про реальність поставок, зокрема у позивача відсутні сертифікати якості, паспорти відповідності на товар, немає документів щодо транспортування товару. На підставі наданих представником відповідача документів вбачається, що у всіх контрагентів позивача відсутні транспортні засоби, які могли б здійснювати поставки товару, які позивач відобразив у своєму податковому і бухгалтерському обліку, а згідно інформації ДП «ІРЦ» у види діяльності ТОВ «Один два три», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» не передбачено здійснення торгівлі продуктами харчування.

Первині документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, судом не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами), послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. У даному випадку відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають дійсного змісту господарських операцій, що відбулись між ТОВ «БК «АРТ Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «БТК «Євробуд», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судовий збір за подання даного позову (станом на дату його направлення до суду органом поштового зв'язку - 10.12.2013р.) становив 4588 грн. (4*1147 грн. (мінімальний місячний розмір заробітної плати станом на 01.01.2013р.). При зверненні до суду позивач сплатив 458,81 грн. судового збору відповідно до платіжного доручення №9814 від 17.12.2013 року. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, позивач в силу наведених вище вимог законодавства зобов'язаний доплатити в бюджет решту судового збору в сумі 4129,19 грн., що належав до сплати за подання цього позову.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2013 року №0001882220 та №0001872220 - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» на користь Державного бюджету України судовий збір за подання даного позову в сумі 4129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять) гривень 19 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.