Постанова № 41901384, 12.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2014 року 810/6068/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

від 19.06.2014 № 0005961510, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 12245,75 грн.;

від 19.06.2014 № 0005971510, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 1135,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням господарського суду позивача визнано банкрутом, тому в силу статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому він має здійснювати задоволення вимог кредиторів виключно в межах ліквідаційної процедури і нарахування неустойки, застосування штрафів за невиконання грошових зобов'язань не допускається в силу Закону. Оскільки податковий орган в порушення вимог статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф), податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, підлягає скасуванню як протиправне.

Ухвалою від 10.11.2014 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 19.11.2014.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника; відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 19.11.2014 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" є юридичною особою, що зареєстрована 18.03.2010 (номер запису про реєстрацію в ЄДР: 1 066 102 0000 007130), як платинк податків перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 в справі № 911/735/14 за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Ярош Траст" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст", а постановою господарського суду Київської області від 31.03.2014 в справі № 911/735/14 ТОВ "Ярош Траст" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру .

У травні 2014 року посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб (акт перевірки від 14.05.2014 № 294/15-1/36940861).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем граничних строків сплати грошових зобов'язань із земельного податку, тому на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України дійшли висновку про необхідність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

За результатами перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 19.06.2014 № 0005961510, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 12245,75 грн.;

від 19.06.2014 № 0005971510, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 1135,14 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В даній справі судом встановлено, що постановою господарського суду позивач був визнаний банкрутом, а податковий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань після прийняття судом постанови про визнання позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З метою забезпечення задоволення вимог усіх кредиторів боржника Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає певні обмеження і правові наслідки як для боржників, яких визнано банкрутом, так і для кредиторів.

Так, в силу положень частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Із змісту статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що з метою забезпечення усім кредиторам рівних можливостей для задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, внаслідок обмежень, які в силу закону запроваджуються по відношенню до боржника, визнаного банкрутом, боржник позбавляється можливості здійснювати платежі для задоволення вимог кредиторів в обхід або поза межами процедури банкрутства. Відповідно, Закон забороняє нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Оскільки відповідач згідно з податковим повідомленням-рішенням, яке оспорюється в даній справі, застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) після прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 19.06.2014 № 0005961510, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 12245,75 грн.;

від 19.06.2014 № 0005971510, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у сумі 1135,14 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.