Рішення № 41901100, 15.12.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2014 р. Справа № 918/1680/14

за позовом Державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 21 428 грн. 81 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Прокопчук С.О., дов. від 08.12.2014 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2014 року Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення в сумі 21 428,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

05.06.2014 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено на аукціоні договір купівлі - продажу необробленої деревини № 1292/1305л-14 (договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача лісопродукцію, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу лісопродкуцію за ціною та в кількості, зазначених у товарно - транспортних накладних, на загальну суму 96 377,60 грн.

Факт поставки підтверджується товарно - транспортними накладними № 007233 від 31.07.2014 року, № 007252 від 08.08.2014 року, № 007299 від 26.08.2014року, № 007425 від 01.09.2014 року, № 007492 від 19.09.2014 року та специфікаціями - накладними на відпуск лісоматеріалів необроблених № 002642 від 31.07.2014 року, № 002581 від 19.09.2014 року, № 002537 від 01.09.2014 року, № 002511 від 26.08.2014 року, № 002663 від 08.08.2014 року.

Відповідач провів часткові розрахунки за поставлений товар в розмірі 74 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення. Крім того, позивачем зараховано 1 642,15 грн. в загальну суму погашення боргу відповідачем.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем складає 20 735,45 грн.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем позивач нарахував 92,03 грн. 3% річних та 601,33 грн. інфляційних втрат.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 527, 639, 691 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.11.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 08.12.2014 року.

Ухвалою суду від 08.12.2014 року розгляд справи відкладено на 15.12.2014 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2014 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі - продажу необробленої деревини № 1292/1305л-14 (договір), за умовами якого в результаті проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2014 року, який відбувся 05.06.2014 року, продавець передає у власність на умовах франко - склад продавця необроблену деревину (надалі - товар) за номерами лотів (п. 4.1. договору), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Згідно з п.п. 12.1., 12.2. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року.

На підставі п. 1.3. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 року № 42 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 року за № 164/13431), та Регламенту біржі продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки (п. 1.2. договору).

Загальна сума договору склала 252 450,00 грн. (п. 4.2. договору).

За умовами поставки, визначених розділом 5 договору, поставка товару здійснюється згідно з щомісячним графіком поставок, який є невід'ємною частиною цього договору, на умовах франко-склад продавця (додаток № 1). Місячна партія становить пропорційну частину загальної кількості товару, що забезпечує рівномірну поставку та погоджується сторонами графіком поставки. Комплект товаросупровідних документів: товарно - транспортна накладна, рахунок - фактура, податкова накладна, специфікація.

Розділом 6 договору визначено порядок приймання - передачі товару, зокрема прийом - передача товару здійснюється на складі продавця за умовами франко-склад продавця за якістю - відповідно до нормам відповідних ГОСТ, ТУ та ін., згідно з законодавством України; за кількістю - відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них за підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Не пізніше 5 діб до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце поставки. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно - транспортної накладної. Приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкцій про порядок приймання продукції по кількості і якості П-6, П-7, ДСТУ 4020-2-2001, 2034-92. У разі якщо при прийманні-передачі виявиться неякісний товар, розходження по кількості товару між фактичним і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, складається Акт з підписами представників обох сторін у двох екземплярах по одному кожній із сторін.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято лісопродукцію в асортименті, за ціною та в кількості, зазначених у товарно - транспортних накладних № 007233 від 31.07.2014 року на суму 16 327,61 грн., № 007252 від 08.08.2014 року на суму 20 462, 36 грн., № 007299 від 26.08.2014 року на суму 20 024,89 грн., № 007425 від 01.09.2014 року на суму 20 598,56 грн., № 007492 від 19.09.2014 року на суму 18 964,19 грн. та специфікаціях - накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених № 002642 від 31.07.2014 року, № 002581 від 19.09.2014 року, № 002537 від 01.09.2014 року, № 002511 від 26.08.2014 року, № 002663 від 08.08.2014 року на загальну суму 96 377,61 грн.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару згідно з виставленим рахунком - фактурою протягом 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу рахунки № 549 від 30.07.2014 року на суму 84 015,00 грн. та № 627 від 29.08.2014 року на суму 100 818,00 грн. (з урахуванням суми договору), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які відповідач отримав 02.08.2014 року та 03.09.2014 року відповідно.

Сума гарантійного внеску, перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої сировини, зараховується продавцю в якості частини оплати за проданий товар (п.7.3. договору).

Відповідно до п.п. 8.1., 8.3. договору покупець зобов' язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару протягом 5 - ти календарних днів з дня пред'явлення рахунку до оплати. Продавець зобов'язаний передати товар покупцю після сплати рахунку - фактури протягом 25 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару у встановлений строк та у повному обсязі не виконав, сплативши 74 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 5 від 31.07.2014 року на суму 14 000,00 грн., № 5 від 12.08.2014 року на суму 20 000, 00 грн., № 17 від 20.08.2014 року на суму 20 000,00 грн., № 22286122 від 18.09.2014 року на суму 20 000, 00 грн.

Крім того, позивачем зараховано 1 642,15 грн., яка обліковувалися у позивача як заборгованість перед відповідачем, в загальну суму погашення боргу відповідачем.

Отже, сума основного боргу за договором становить 20 735,46 грн. (96 377,61 - 74 000,00 - 1642,15).

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за поставлений товар в розмірі 20 735,45 грн.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем позивач нарахував 92,03 грн. 3% річних за період з 20.09.2014 року по 12.11.2014 року та 601,33 грн. інфляційних втрат за вересень 2014 року.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних (за період з 20.09.2014 року по 12.11.2014 року) та інфляційних нарахувань за вересень 2014 року, встановив, що розмір перших становить 601,33 грн., а других - 92,03 грн. (розрахунок додається), отже 3% річних та інфляційні підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи, що позивач довів, а відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" (вул. Дубки, 2, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 00992800) 20 735,45 грн. основного боргу, 92,03 грн. 3% річних, 601,33 грн. інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 15.12.2014 року.

Суддя Андрійчук О.В.