Рішення № 41901070, 09.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2014 р. Справа № 902/1635/14

за позовом: Дочірнього підприємства "Оллтек-Україна"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське"

про стягнення 44647,53 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" на користь Дочірнього підприємства "Оллтек-Україна" 44647,53 грн., в тому рахунку 39804 грн. основного боргу, 2157,04 грн. пені, 2428,04 грн. інфляційних втрат, 258,45 грн. 3 % річних.

Відповідач у відзиві на позов поданому суду 04.12.2014р. зазначив, що сума основного боргу у розмірі 39804 грн. була сплачена позивачу платіжним дорученням № 293 від 27.11.2014р.

Судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу основний борг в сумі 39804 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 293 від 27.11.2014р., тому провадження в справі в частині стягнення із відповідача основного боргу в сумі 39804 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору з віднесенням на відповідача судових витрат у цій частині.

Позивач, відповідач повноважних представників у судове засідання 09.12.2014р. не направили.

Ухвала про порушення провадження у справі від 20.11.2014р. направлена позивачу, відповідачу рекомендованими листами на адреси, вказані в позовній заяві, а саме позивачу: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, відповідачу: вул. Леніна, 132, с. Осіївка, Бершадський район, Вінницька область, 24456. Факт належного повідомлення позивача, відповідача підтверджується поштовими повідомленнями в матеріалах справи. Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача, відповідача про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представників позивача, відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у їх відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

29.01.2014 р. Дочірнє підприємство "Оллтек-Україна" (в договорі “Постачальник”) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Осіївське" (в договорі “Покупець”) уклали договір поставки № 29/01-2014 (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору продавати Покупцеві відповідно до замовлень останнього кормові добавки (надалі - „Товар"), зазначені в Специфікації - додатку № 1 до цього Договору. Покупець зобов'язується приймати та оплачувати переданий Покупцю Товар. У разі необхідності Сторони можуть змінювати або розширювати асортимент Товару шляхом внесення змін або доповнень у Специфікацію - додаток №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору ціна Товару, що підлягає оплаті за Договором, визначається як вартість Товару відповідно до Специфікації.

Відповідно до п. 4.3 Договору Покупець здійснює оплату Товару на умовах передоплати.

Відповідно до п. 7.1 Договору факт поставки Товару підтверджується транспортною накладною та/або подібним документом, підписаним уповноваженими представниками Сторін, із зазначенням видів, кількості та вартості Товару відповідно до Специфікації, поставленого за відповідним відвантаженням.

Відповідно до п. 8.3 Договору Покупець за порушення строків оплати поставленого Товару сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання зобов'язань за договором поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39804 грн., що стверджується видатковою накладною № 277 від 07.05.2014р. на суму 39804 грн. (а.с. 18).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав в сумі 39804 грн. після порушення провадження у справі, що стверджується платіжним дорученням № 293 від 27.11.2014р. в матеріалах справи.

Згідно ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Крім основного боргу позивач пред'явив до стягнення 2157,04 грн. пені за період з 27.08.14 р. по 13.11.14 р., 2428,04 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2014р. по жовтень 2014р., 258,45 грн. 3 % річних за період з 27.08.14 р. по 13.11.14 р.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.3 Договору Покупець за порушення строків оплати поставленого Товару сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 2153,78 грн. за період з 27.08.14 р. по 13.11.14 р. відповідно до розрахунку здійсненого судом в системі «Ліга Закон», на підставі ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

При цьому, індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування і інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення: місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Крім того, згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, (дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Оскільки прострочення виконання зобов'язання почалося 27.08.2014р., розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.09.2014р. по 31.10.2014р.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних підтверджуються договором поставки № 29/01-2014 від 29.01.2014р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню в сумі 2137,32 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2014р. по 31.10.2014р. відповідно до розрахунку здійсненого судом в системі «Ліга Закон» та задоволенню в сумі 258,45 грн. 3% річних за період з 27.08.14 р. по 13.11.14 р. в межах заявлених позовних вимог, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 4549,55 грн., з яких:

пеня – 2153,78 грн. ;

інфляційні втрати – 2137,32 грн.;

3 % річних - 258,45 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Провадження в справі в частині стягнення основного боргу в сумі 39804 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково в сумі 4549,55 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Осіївське" (вул. Леніна, 132, с. Осіївка, Бершадський район, Вінницька область, 24456, ідентифікаційний код 03733683) на користь Дочірнього підприємства "Оллтек-Україна" (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 32047626) 2153,78 грн. пені, 2137,32 грн. інфляційних втрат, 258,45 грн. 3% річних, 1814,97 судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3,26 грн. пені, 290,72 грн. інфляційних втрат відмовити.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 15 грудня 2014 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070)

3 - відповідач (вул. Леніна, 132, с. Осіївка, Бершадський район, Вінницька область, 24456)