Ухвала суду № 41901035, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2014 р. м. Київ К/800/13649/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівГорбатюка С. А., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", треті особи: Споживче товариство "Терра старт", Попільнянська селищна рада, Комбінат громадського харчування Попільнянського районного споживчого товариства про визнання дій протиправними, скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними дій відповідача щодо підготовки документів для видачі свідоцтва про право власності від 12 серпня 2011 року Споживчому товариству «Терра стар» на нежитлову будівлю, склад, загальною площею 72,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, - щодо припинення права власності за Комбінатом громадського харчування на нежитлову будівлю, склад, загальною площею 72,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1; скасування державної реєстрації права власності Споживчого товариству «Терра стар» на нежитлову будівлю, склад, загальною площею 72,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням цим судом норм процесуального права, просив його рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В запереченнях заявники просили залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення.

При цьому, в обґрунтування свого рішення суд апеляційної інстанції обмежився лише посиланням на те, що погодився з висновком суду першої інстанції щодо вчинення дій КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" по проведенню державної реєстрації права власності СТ "Терра старт" на об'єкт нерухомого майна у межах наданих повноважень та на підставі законодавства.

Колегія суддів вважає висновки суду передчасними, з огляду на таке.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Таким чином обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Такі висновки кореспондуються з приписами ст. ст. 206, 207 КАС України, які судам необхідно дотримуватися під час ухвалення рішень.

Відповідно до цих статей КАС України ухвала/постанова складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення.

Між тим, як вбачається зі змісту судового рішення апеляційної інстанції, останній розглянув справу з порушенням цих норм, оскільки у ньому відсутні: короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Частиною 2 ст. 206 КАС України встановлено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються доводи, що містяться у скарзі.

Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Окрім цього, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції взагалі не встановив обставини, які є предметом позову, зокрема, щодо вчинення реєстраційних дій відповідачем 28 вересня 2011 року.

Також, з мотивувальної частини рішення не вбачається, що судом розглянуто всі вимоги позивача. Такі недоліки повинні були бути виправлені судом апеляційної інстанції, однак залишені ним поза увагою.

Оскільки під час вирішення справи по суті судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, то судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; справа направляється до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: