Ухвала суду № 41901031, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2014 р. м. Київ К/800/58024/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» про стягнення заборгованості, що переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У травні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (Управління ПФ) звернулося до суду з позовом до ПАТ «Прикарпаття» (Товариство) про стягнення коштів.

Зазначали, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Управління ПФ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам ПО «Прикарпаття» відповідно до пунктів «а» та «б» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ).

Посилаючись на те, що у січні - квітні 2013 року Управлінням ПФ понесені витрати на виплату та доставку таких пенсій в загальному розмірі 33 017,74 грн, а у добровільному порядку відповідач їх не відшкодував, просили стягнути вказану суму.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 29 413 грн, а у задоволенні решти вимог -відмовлено.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами норм процесуального і матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, задовольнивши позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що колишнім працівникам Товариства Управлінням ПФ призначені пільгові пенсії відповідно до пунктів «а» та «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

У січні - квітні 2013 року Управлінням ПФ понесені витрати з виплати та доставки пенсій таким працівникам в розмірі 33 017,74 грн, а відповідачем вказані кошти не відшкодовано.

Також встановлено, що кошти в сумі 3 602,75 грн виплачені пенсіонерам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які у 1994 року переведені з ОП «Прикарпаття» до Ковалівського КП «Меткабель», яке утворилось внаслідок виділу з ОП «Прикарпаття».

Задовольнивши позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законом встановлений обов'язок відповідача відшкодовувати спірні витрати і його невиконання є підставою для їх стягнення в судовому порядку. Відмовивши у стягненні 3 602,75 грн, суди послались на те, що ці витрати пов'язані з виплатою пенсій працівникам Ковалівського КП «Меткабель», яке є правонаступником відповідної частини зобов'язань ОП «Прикарпаття».

У відповідності до вимог статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України предметом касаційного перегляду у цій справі є правильність висновків судів в частині вимог щодо відшкодування пенсій громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на суму 3 602,75 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів в цій частині вимог передчасними.

За змістом статей 1, 2 та 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому об'єктом оподаткування зі ставкою збору в 100 % є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (особам, які виконували роботи за Списком № 2), підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж.

Згідно з підпунктом 6.2 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За правилами підпункту 6.3 цієї ж Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Сторонами не заперечується, що у досліджуваній частині вимог йдеться про відшкодування частини пенсії громадян ОСОБА_5 (49,7 %) та ОСОБА_6 (42,9 %), пропорційної стажу, отриманому цими громадянами під час роботи на ОП «Прикарпаття», правонаступником якого є відповідач.

Суть заперечень Товариства зводиться до того, що у 1994 році з ОП «Прикарпаття» виділилась окрема юридична особа - Ковалівське КП «Меткабель» (до цього структурний підрозділ ОП «Прикарпаття»). Оскільки до новоствореної особи перейшла частина майна та відповідна частина майнових зобов'язань, то позивач, з яким погодились суди, вважає що серед таких зобов'язань є і обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Управління ПФ заперечує це твердження, посилаючись на Статут Ковалівського КП «Меткабель», зокрема, пункт 3.3, та зазначає, що останнє не є правонаступником ОП «Прикарпаття».

У матеріалах справи відсутня розбірлива копія Статуту Ковалівське КП «Меткабель», що унеможливлює перевірку наведених доводів Управління ПФ.

Викладене є порушенням принципу офіційного з'ясування обставин справи, передбаченого статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частин четвертої та п'ятої цієї статті суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Залишення поза увагою доводів Управління ПФ щодо відсутності відносин правонаступництва між ОП «Прикарпаття» та Ковалівське КП «Меткабель» в частині майнових зобов'язань, свідчить про невідповідність судових рішень вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості.

За правилами частини другої статті 220 цього ж Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року в частині вимог про стягнення 3 602,75 грн витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а справу в цій частині вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті - судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов