Ухвала суду № 41901004, 01.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року м. Київ К/800/36367/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Пермінов С.О.,

від відповідача-1 - Українська Т.О.,

від відповідача-2 - не з'явився,

від прокуратури - Стояновський Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013

у справі № 0870/3172/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області

за участю Прокуратури Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність ДПІ щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 36 075 693,00 грн. ПДВ. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. «Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість в сумі 36 075 693,00 грн. та пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що була заявлена до відшкодування.

В касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010 по 28.02.2010, за результатами якої складено акт №269/08-01/00186536 від 18.05.2010.

На підставі акта перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000360801/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 6923143,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі №2а-10396/10/0870, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000360801/0.

Також, в період з 30.04.2010 по 18.05.2010 відповідачем проводилася документальна невиїзна перевірка позивача щодо правильності відображення у складі податкового кредиту сум по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками брухту чорних металів, які мали правові відносини з платником податків за період з 01.07.2009 по 31.12.2009.

За результатами перевірки складено акт №274/08-01/00186536 від 19.05.2010, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 02.06.2010 №0000370801/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за період липень - грудень 2009 року на 29152550,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1293900,40 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 у справі №2а-0870/83/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011, податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 №0000370801/0 визнано протиправним та скасовано.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої інстанції.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, не може погодитися з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, як було вірно зазначено судом апеляційної інстанції, саме з моменту набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання на всій території України, у податкового органу виникає обов'язок подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому, подання касаційної скарги не зупиняє виконання судового рішення.

Крім того, колегією суддів слід зазначити, що ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06.12.2012 №К/9991/71190/11 та від 26.12.2012 №К/9991/96558/11 залишено без змін ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а-0870/83/11 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 у справі №2а-10396/10/0870.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки податковий орган, у встановлений законом строк, не виконав обов'язку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а УДКС не здійснило відповідних виплат, це призвело до порушення прав позивача, наданих йому податковим законодавством.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль