Ухвала суду № 41900999, 01.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2014 р. м. Київ К/800/61405/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Скрипнікова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013

у справі № 826/2082/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізінг"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0001862240.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укіо Банк Лізинг» щодо документального підтвердження господарських відносин з ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій, ТОВ «Реалсистем» за період квітень, серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 29.01.2013 №261/2240/3400314, в якому зафіксовано порушення позивачем п.201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ за липень, серпень 2012 року на загальну суму 1 439 854,00 грн.

В обґрунтування наведених порушень відповідач зазначив, що після припинення дії договорів фінансового лізингу з підприємствами ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» та ТОВ «Реалсистем», відсутній факт реєстрації платниками податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем подано заяви про відмову постачальника надати податкову накладну разом з підтверджуючими документами з порушенням строків їх подання.

На підставі акта перевірки, відповідачем 14.02.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001862240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 799 818,00 грн., у тому числі 1 439 854,00 грн. та 359 964,00 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «Реалсистем» було здійснено повернення об'єктів фінансового лізингу 20.04.2012, що підтверджується видатковою накладною №7 від 20.04.2012 та податковою накладною №7 від 20.04.2012, вартість поверненого предмету склала 1042759,88 грн., в тому числі ПДВ 208551,98 грн.; предмети лізингу від ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» повернуті позивачу 20.06.2012. Вартість повернених предметів фінансового лізингу склала 6156511,70 грн. без ПДВ, з ПДВ - 1 231 302,34 грн.

Таким чином, суди дійшли висновку, що позивачем правомірно включені суми ПДВ до складу податкового кредиту в липні 2012 року в розмірі 208 551,98 грн. та в серпні 2012 року в розмірі 1 231 302,34 грн. Також, судами зазначено, що позивач правомірно включив суму ПДВ до податкового кредиту у 2012 році, одночасно, подавши до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року та за серпень 2012 року заяву зі скаргою на постачальника, внаслідок відсутності реєстрації платниками податку податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з акта перевірки, згідно БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлено відхилення податкового кредиту між ТОВ «Укіо Банк Лізинг» та ТОВ «Реалсистем» на суму ПДВ 208 551,98 грн. за квітень 2012 року.

У зв'язку із невиконанням Лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу, ТОВ «Укіо Банк Лізинг» розірвало договір. На підставі цього, ТОВ «Реалсистем» надав ТОВ «Укіо Банк Лізинг» видаткову накладну, податкову накладну та акт повернення предмета лізингу від 20.04.2012р.

Позивачем суму ПДВ 208551,98 грн. включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року відповідно до податкової декларації за липень 2012 року та додатку №5 до декларації (період виписки ПН квітень 2012).

ТОВ «Реалсистем» не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі чого позивачем до податкового органу разом з декларацією з ПДВ за липень 2012 року подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну з підтверджуючими документами.

За період липень 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 252183грн., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Реалсистем» на суму 208 552грн.

У зв'язку з тим, що позивачем задекларовано суму ПДВ в розмірі 208 551,98 грн. в липні 2012 року, відповідач дійшов висновку про порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищення податкового кредиту в розмірі 208 551,98 грн. за липень 2012 року.

Також, згідно БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлено відхилення податкового кредиту між ТОВ «Укіо Банк Лізинг» та ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» на суму ПДВ 1 231302,34 грн. за серпень 2012 року.

У зв'язку з невиконанням умов договорів фінансового лізингу, відповідно до статті 7 та пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ТОВ «Укіо Банк Лізинг» здійснене дострокове розірвання договорів фінансового лізингу з ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій».

Відповідно до п. 201.10 ст. 201. Податкового кодексу України, позивач включив суму ПДВ 1231302,34 грн. до складу податкового кредиту за серпень 2012 року (звітний період червень 2012) та у зв'язку з тим, що ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» не зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем до податкового органу до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну з підтверджуючими документами.

За період серпень 2012 року позивач задекларував податковий кредит з ПДВ в розмірі 1234439грн., в тому числі по взаємовідносинам з ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» в сумі 1231302,00 грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що перевіркою повноти нарахування ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 встановлено заниження на суму 1439854,00 грн.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій, визнаючи правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, не дослідили обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами, в результаті яких першим сформований податковий кредит з ПДВ спірного періоду, а саме: первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджували отримання платником податку доходів чи понесення витрат, в тому числі по сплаті податку на додану вартість.

Під час нового розгляду судам необхідно встановити, на підставі яких саме податкових накладних платником податку сформовано спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість в липні та серпні 2012 року, а саме: на підставі податкових накладних, включених до реєстру податкових накладних та незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, чи на підставі податкових накладних, які є відображеними позивачем в заяві про порушення контрагентами порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням чого дослідити правомірність віднесення платником податку сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, на підставі таких податкових накладних.

Таким чином, судам, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, судам слід врахувати, що неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль