Постанова № 41900662, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18136/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та Прокурора Солом'янського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2013 року № 466/13/1

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач та Прокурор Солом'янського району м. Києва подали апеляційні скарги, в яких просили постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови Інспекція діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Інспекцією ДАБК у м. Києві проведено позапланову перевірку автозаправної станції «Shell» з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, розташованої за адресою: місто Київ, проспект Космонавта Комарова, 42 (далі - АЗС), за результатами якої складено Акт від 08 жовтня 2013 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем на підставі договору фінансового лізингу від 30 листопада 2010 року № 10 експлуатується спірна АЗС, яка прийнята в експлуатацію Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва в 1998 році (Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 03 листопада 1998 року № 317).

Після прийняття в експлуатацію позивачем на АЗС самовільно проведені будівельні роботи, а саме: здійснено перепланування будівлі операторської шляхом знесення двох стін, які розділяли коридор, торгівельний зал та кімнату, де знаходиться операторський пульт керування АЗС; виконано технічне переоснащення паливозаправних колонок; виконані роботи по заміні резервуарів для зберігання нафтопродуктів. Після проведення зазначених робіт АЗС експлуатується позивачем без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вищеозначеного Акту перевірки 08 жовтня 2013 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким заборонено позивачу експлуатацію АЗС, починаючи із 08 жовтня 2013 року та до усунення виявлених у ході перевірки порушень, а також зобов'язано позивача усунути такі порушення, про що відповідача повідомити у строк до 22 жовтня 2013 року.

Крім того, в той же день відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а 22 жовтня 2013 року прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1032300,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, бездіяльності та рішень, не надано суду доказів, які б підтвердили правомірність оскаржуваної постанови, тобто факт допущення позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності, у тому числі здійснення перепланування будівлі операторської, з огляду на що суд прийшов до висновку про необхідність її скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з пунктом 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000, визначено, що споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Таким чином, паливо-роздавальні колонки належать до об'єктів будівництва (споруд).

Відповідно до пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно пункту 3.12 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 98 від 03.03.2012 технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних можливостей об'єктів невиробничого призначення, техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році на підставі Договору від 10 лютого 2009 року № 02/10-02-09/001 про виконання робіт Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю «Ацис» здійснено заміну двох паливозаправних колонок на спірному об'єкті АЗС

Дана обставина не заперечується позивачем. Так, останній безпосередньо у позовній заяві зазначає про те, що ним здійснювалась заміна паливозаправочних колонок.

Окрім того, позивачем здійснене перепланування будівлі операторської шляхом знесення двох стін, які розділяли коридор, торгівельний зал та кімнату, де знаходиться операторський пульт керування АЗС; виконано технічне переоснащення паливозаправних колонок та виконані роботи по заміні резервуарів для зберігання нафтопродуктів.

Разом з тим, доказів на підтвердження факту отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті, - «Автозаправочна станція «Shell» по проспекту Космонавта Комарова, 42 у Солом'янському районі міста Києва», як Інспекції під час проведення перевірки, так і до суду в ході розгляду справи, надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження факту реєстрації та введення вказаного об'єкту в експлуатацію після їх проведення.

Посилання позивача на те, що заборона експлуатації об'єктів, не введених в експлуатацію, вперше була запроваджена Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому відповідальність за порушення вказаної норми закону можуть нести лише суб'єкти, які почали експлуатувати об'єкти будівництва після набрання чинності вказаним законом, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний суд зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Враховуючи, що спірні правовідносини хоча і виникли до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», однак порушення тривало і після набрання ним законної сили, а тому положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підлягають виконанню.

Крім того, колегія суддів вважає хибними та необґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно допущення відповідачем порушення ч.2 ст. 61 Конституції України, а саме: щодо АЗС прийнято дві постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме оскаржувану постанову та постанову від 22 жовтня 2013 року №468/13/1 стосовно ТОВ «Альянс Холдинг», оскільки правопорушення було допущено обома суб'єктами господарювання, а тому винесення двох постанов є цілком правомірним.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та Прокурора Солом'янського району м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» в задоволенні адміністративного позову до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.