Постанова № 41900621, 27.11.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. Полтава Справа № 816/4151/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Биченко О.О.,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Південної митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо витребування додаткових документів при митному оформленні та здійснення коригування митної вартості метанолу, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 19.09.2014 №500040403/2014/000013/2 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товару. Позивач не погоджується з висновками митниці, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, оскільки Південна митниця безпідставно здійснила самостійне визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозилися на територію України ДП "Смоли". Зазначає, що на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів позивачем були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціну на товар, що ним ввозився, відповідно до яких заявником і була визначена митна вартість товару. Однак, митна вартість була визначена відповідачем не за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а у інший спосіб, а саме - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів. Вважає, що оскаржувані рішення із застосуванням методу за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів є протиправним, оскільки були прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідач в письмових запереченнях зазначає, що митний орган відповідно до положень статей 54, 336, 337 Митного кодексу України здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів та має право упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей визначення митної вартості. При здійсненні перевірки наданих до митного оформлення документів були виявлені наступні розбіжності: 1) у поданих документах, а саме: інвойсі від 16 червня 2014 року №14-06-25 та зовнішньоекономічному договорі від 30 травня 2014 року №UКТ/СЕ05-2014 наявні різні зразки печаток та підписів іноземного контрактоутримувача, такі відмінності викликали сумніви щодо їх автентичності; 2) відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати, вказаних у додатках до контракту та інвойсі, відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати. За результатом проведених консультацій між митним органом та декларантом, обрано метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування товару митним органом проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (митна декларація ДМ "Смоли" №110010000/2014/003477 (метанол) - 0,827 дол. США за кілограм нетто), ніж рівень митної вартості, який заявлено декларантом згідно інвойсу (0,484 дол. США /0,355 євро/ за кілограм нетто). Декларант скористався наданим йому частиною 7 статті 55 Митного кодексу України правом здійснити митне оформлення товару зі сплатою митних платежів за митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечити сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, та здійснив на підставі рішень про коригування митної вартості від 19.09.201 №500040403/2014/000013/1 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2 митне оформлення товару за митними деклараціями від 22.09.2014 №500040403/2014/005857 та від 25.09.2014 №500040403/2014/005939. Таким чином, відповідач вважає, що правомірність дій Південної митниці Міндоходів підтверджується нормативно-правовими актами з питань державної митної справи та наявною судовою практикою та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014, укладеного позивачем з Компанією "Сеntral Епегgу АG" (Швейцарія), в порт розвантаження "Іллічівськ" надійшов танкер з метанолом для ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" в кількості 2935,19 тонн за ціною по 355 Євро за метричну тонну. Загальна вартість метанолу становить 1043434,46 Євро.

16.09.2014 декларантом ТОВ "Регіон" одержувач ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" до митного оформлення за контрактною вартістю було заявлено частину товару "ациклічні насичені моноспирти: метанол (метиловий спирт) із вмістом основної речовини - 99,99%" країна виробництва - Нідерланди, в кількості 275960 кг, за митною декларацією №500040403/2014/005700 (електронне декларування).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014, додаткова угода №1 від 07.06.2014, додаткова угода №2 від 12.06.2014, додаток №1 від 30.05.2014, інвойс від 16.06.2014 №14-06-25, банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.06.2014 №0606/7175/ІМРА (а.с. 25-34, 44-49).

25.09.2014 декларантом ТОВ "Регіон" одержувач ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" до митного оформлення за контрактною вартістю було заявлено частину товару "ациклічні насичені моноспирти: метанол (метиловий спирт) із вмістом основної речовини - 99,99%" країна виробництва - Нідерланди, в кількості 595371 кг, за митною декларацією №500040403/2014/005934 (електронне декларування).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014, додаткова угода №1 від 07.06.2014, додаткова угода №2 від 12.06.2014, додаток №1 від 30.05.2014, інвойс від 16.06.2014 №14-06-25, виписка з бухгалтерської документації від 01.07.2014 б/н, банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.06.2014 №0606/7175/ІМРА, платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 01.07.2014 №06LCD024NI (а.с. 25-34, 44-49, 60-62).

Митна вартість товару встановлювалась позивачем у митних деклараціях за основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються.

Під час здійснення Південною митницею Міндоходів контролю правильності визначення митної вартості товарів за митними деклараціями №500040403/2014/005700 від 16.09.2014 та №500040403/2014/005934 від 25.09.2014 встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, зокрема:

1) в інвойсі від 16.06.2014 №14-06-25 та зовнішньоекономічному договорі від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014 наявні різні зразки печаток та підписів іноземного контрактоутримувача, такі відомості викликали сумніви щодо їх автентичності;

2) відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати, вказаних у додатках до контракту та інвойсі, відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати.

Відповідач стверджує, що жодної інформації про повноваження кола осіб для підписання бухгалтерських документів до органу доходів і зборів не надходило, як й інформації з приводу розбіжностей печаток. Лист наданий до митного оформлення ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" від компанії "Сеntral Епегgу АG" від 18.09.2014 виконаний також як і інвойс на офіційному бланку компанії, але підписи повноважної особи та печатки на них ідентичні з контрактом, на відміну від інвойсу.

Інформація відповідно до інвойсу №14-06-25 від 16.06.2014: вартість - 1043434,46 євро, строк оплати - 30.06.2014, 2939,252 метричні тонни; платіжний акредитив від 06.06.2014: опис товару - 1000 метричних тонн, ціна 541000 євро; додаток до контракту №1 від 07.06.2014: "протягом 10 календарних днів з дати підписання контракту сторонами покупець збільшує суму акредитиву на 524 тис. євро +/- 10%, сума акредитиву після збільшення складає 1065000 євро +/- 10%".

На підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, які відповідають опису (артикулам) товарів, заявлених до митного оформлення;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" листами від 19.09.2014 та від 25.09.2014 (а.с. 137-138) до Південної Митниці Міндоходів були надіслані: лист ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" №72/07-548и від 18.09.2014 з повідомленням "Сеntral Епегgу АG" та проектами акредитиву, платіжне доручення №06LCD024NI від 01.07.2014, виписка по розрахунковому рахунку (а.с. 45-49, 53-59, 60-62). Вказаними листами також повідомлено митний орган про неможливість надання інших докумиентів.

Розглянувши надані документи, митний орган прийшов до висновку про те, що вказаними документами не усунуто виявлені розбіжності: жодним документом не підтверджено належним чином повноваження осіб підписувати інвойс, основний документ, відповідного до якого визначається товар та ціна поставки; проекти акредитивів не є належними фінансовими документами, що посвідчують здійснення оплати зовнішньоекономічної операції, платіжне доручення №06LCD024NI від 01.07.2014 суперечить наданому платіжному акредитиву, надавалось при первинному оформленні. Посилання позивача на лист ДП "Держзовнішінформ" від 18.07.2014, на думку відповідача, також є необґрунтованим, оскільки відповідно до даного листа здійснювався аналіз документів наданих лише ПАТ "Укртатнафта" без порівняльних методів, не встановлювався рівень цін на даний товар, який склався на внутрішніх та зовнішніх ринках.

З метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару відповідачем було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 25.06.2014 №110010000/2014/003477 (метанол) - 0,827 дол. США за кілограм нетто, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом згідно інвойсу - 0,484 дол. США (0,355 євро) за кілограм нетто (а.с. 51-52).

За результатом проведених консультацій між митним органом та декларантом, обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

За результатами отриманих від позивача документів та цінової інформації, отриманої з ЄАІС ДМСУ, Південною митницею Міндоходів прийняті рішення про коригування митної вартості товару від 19.09.2014 №500040403/2014/000013/2 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2, згідно з якими вартість задекларованого товару митний орган визначив за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Декларант скористався наданим йому частиною 7 статті 55 Митного кодексу України правом здійснити митне оформлення товару зі сплатою митних платежів за митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечити сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, та здійснив на підставі рішень про коригування митної вартості від 19.09.201 №500040403/2014/000013/1 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2 митне оформлення товару за митними деклараціями від 22.09.2014 №500040403/2014/005857 та від 25.09.2014 №500040403/2014/005939 (а.с. 12-13, 16-17, 21-24).

Не погодившись з діями відповідача щодо витребування додаткових документів при митному оформленні та здійсненням коригування митної вартості метанолу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання вказаних дій протиправними та визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товару від 19.09.2014 №500040403/2014/000013/2 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості від 19.09.2014 №500040403/2014/000013/2 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Однією з підстав для коригування митної вартості товару позивача слугувало те, що у поданих декларантом документах, а саме, інвойсі від 16.06.2014 та зовнішньоекономічному контракті від 30.05.2014, наявні різні зразки печаток та підписів іноземного контрактоутримувача.

Як слідує з матеріалів справи, зовнішньоекономічний договір на поставку метанолу, додаток №1 до нього та дві додаткові угоди підписані з боку компанії "Сеntral Епегgу АG" її директором та скріплені печаткою компанії (а.с. 25-34). Підпис та печатка на зазначених документах є ідентичними.

В свою чергу, інвойс (рахунок на оплату) від 16.06.2014 №14-06-25 (а.с. 44) засвідчений штампом компанії "Сеntral Епегgу АG" із зазначенням поштової адреси компанії, номерів телефону та факсу. Інвойс складений на офіційному бланку компанії "Сеntral Епегgу АG".

Суд зазначає, що жодним нормативним-правовим актом не визначений обов'язок підписання розрахункового документу виключно директором підприємства та скріплення його основною печаткою. Відповідно, не є таким, що суперечить вимогам законодавства оформлення інвойсу особою, відповідальною за здійснення розрахунку, та засвідчення його штампом компанії, а не основною печаткою.

Судовим розглядом встановлено, що на письмові вимоги Південної митниці Міндоходів позивач з дотриманням десятиденного строку листами від 19.09.2014 вих.№72/07-555и та від 25.09.2014 №72/05-570и (а.с. 137-138) направив митному органу лист від 18.09.2014 №72/07-548и з поясненнями щодо повноважень осіб, які підписали контракт та інвойс разом з листом Компанії "Сеntral Епегgу АG" від 18.09.2014 (а.с. 53-55).

Так, у вказаному листі зазначено, що директор Ернст Шисс уповноважений підписувати всі контракти та всі документи компанії "Сеntral Епегgу АG", завірені гербовими печатками і штампами компанії. Комерційний директор компанії Урс Фанкаузер уповноважений підписувати всі комерційні документи та рахунки, завірені гербовими печатками або штампами компанії. Печатка і штам є офіційними печатками "Сеntral Епегgу АG". Вказане не є юридичним порушенням, повністю відповідає міжнародним стандартам оформлення ділових документів. У такій формі ведеться оформлення всіх документів, ділових угод з усіма діловими партнерами "Сеntral Епегgу АG". Різні печатки на договорах і фінансових документах - стандартна практика в світовому бізнесі.

Отже, за висновком суду, Південній митниці Міндоходів були надані документальні підтвердження та пояснення щодо повноважень посадових осіб компанії "Сеntral Епегgу АG". Відтак, підписання контракту директором компанії "Сеntral Епегgу АG", а рахунку на оплату - комерційним директором компанії, не може вважатись обставиною, яка свідчить про недостовірність первинних документів чи викликати у митного органу сумніви щодо їх автентичності.

Окрім цього, підставою для коригування митної вартості товару слугувало також й те, що відомості про оплату за товар, вказані у контракті, відрізняються від умов оплати, вказаних у додатках до контракту та в інвойсі, відсутня інформація про здійснення остаточної повної оплати.

Судовим розглядом встановлено, що відомості щодо оплати товару в контракті від 30.05.2014 та інвойсі від 16.06.2014 є ідентичними.

Так, при укладенні позивачем з компанією "Сеntral Епегgу АG" контракту від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014 сторонами у розділі 5 визначено ціну за метричну тонну метанолу в розмірі 541 Євро, сума контракту - 541000 Євро. При цьому, кількість метанолу, що підлягав поставці, становила 1000 метричних тонн +/-10% (розділ 3 контракту /а.с. 25-29/).

У подальшому, між сторонами були укладені додаткові угоди №1 та №2, згідно з якими у розділ 3, 5 контракту внесено зміни щодо кількості - 3000 метричних тонн +/-10% та ціни за метричну тонну метанолу - 355 Євро, сума контракту склала - 1065000 Євро +/-10% (а.с. 31-34).

На виконання положень контракту від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014, з урахуванням додаткових угод №1 та №2 до нього, через два дні з дати оформлення коносаменту, компанією "Сеntral Епегgу АG" оформлено остаточний рахунок із зазначенням кількості метанолу, що фактично була завантажена на танкер та відображена в коносаменті. Ціна метанолу згідно інвойсу від 16.06.2014 - 355 Євро за одну метричну тонну метанолу, кількість фактично завантаженого метанолу - 2935,190 метричних тонн (а.с. 44). Таким чином, загальна вартість товару склала 1043434,46 Євро.

З огляду на викладене, судом не встановлено розбіжностей між відомостями про оплату за товар, вказаними у контракті, та умовами оплати, вказаними у додатках до контракту та в інвойсі.

Відповідно до частини 1 статті 1088 Цивільного кодексу України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара (частина 1 статті 1093 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 1095 Цивільного кодексу України безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1 від 07.06.2014 до контракту від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014 (а.с. 31-32), оплата за продукт гарантується безвідкличним документарним акредитивом, який відкривається покупцем у банку покупця на користь продавця і підтверджується одним з першокласних банків. Порядок відкриття акредитиву наступний:

- протягом 10 календарних днів з дати підписання контракту сторонами, покупець відкриває акредитив на суму 541000 Євро +/- 10%;

- в строк до 12.06.2014 покупець збільшує суму акредитиву на 524000 Євро +/- 10%.

Сума акредитиву після збільшення складає 1065000 Євро +/- 10%.

На виконання пункту 3 додаткової угоди №1 від 07.06.2014 до контракту від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014, 06.06.2014 ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" був відкритий документарний акредитив №0606/7175/ІМРА на суму 541000 Євро (а.с. 47-49).

10.06.2014 сума акредитиву була збільшена на 524000 Євро, у зв'язку з чим нова сума акредитиву склала 1065000 Євро (а.с. 45). Строк дії акредитиву - до 31.07.2014.

В інвойсі від 16.06.2014 зазначений вірний номер відкритого акредитиву №0606/7175/ІМРА.

Здійснення остаточної повної оплати позивачем вартості товару документально підтверджується копією платіжного доручення №06LCD024NІ від 01.07.2014 про оплату товару в сумі 1043434,46 Євро та підсумковою випискою по розрахунковому рахунку про списання в оплату товару коштів в сумі 1043434,46 Євро (а.с. 60-61).

Відтак, платіжне доручення №06LCD024NІ від 01.07.2014 та підсумкова виписка по розрахунковому рахунку, копії яких надавалися позивачем до Південної митниці Міндоходів супровідними листами від 19.09.2014 вих.№72/07-555и та від 25.09.2014 №72/05-570и (а.с. 137-138), є належними доказами здійснення ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" фактичної оплати товару в повному обсязі.

Таким чином, посилання Південної митниці Міндоходів на розбіжності в умовах оплати товару не відповідають дійсності, так само як і твердження про відсутність інформації щодо здійснення ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" остаточної оплати вартості товару.

З огляду на викладене, виходячи з положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України та враховуючи відсутність розбіжностей в документах ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" і документальне підтвердження повної оплати вартості товарів, у Південної митниці Міндоходів не мало виникнути жодних сумнівів щодо вартості імпортованого позивачем товару, а відтак і не було правових підстав приймати відносно ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" спірні рішення про коригування митної вартості таких товарів.

Як слідує з матеріалів справи, для здійснення коригування митної вартості метанолу Південною митницею Міндоходів застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Згідно з частинами 3,4 статті 60 Митного кодексу України для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку; ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Вказані обставини безпосередньо впливають на рівень ціни.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, при укладенні контракту від 30.05.2014 ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" мало намір придбати 1000 тонн метанолу. За таких умов вартість метанолу для товариства становила б 541 Євро за метричну тонну (редакція розділу 5 контракту від 30.05.2014 №UKT/СЕ05-2014 без внесення змін додатковими угодами №1 та №2 до нього). У подальшому, з метою повного завантаження танкеру товариством прийнято рішення про збільшення обсягу поставки до 3000 тонн, у зв'язку з чим вартість поставки метанолу знизилася до 355 Євро за одну метричну тонну.

В рішеннях про коригування митної вартості товару від 19.09.201 №500040403/2014/000013/1 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2 (а.с. 12-13, 16-17) Південною митницею Міндоходів вказано про те, що з метою забезпечення повноти оподаткування товару митним органом проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - митна декларація від 25.06.52014 №110010000/2014/003477 (метанол) - 0,827 дол. США за кілограм нетто, ніж рівень митної вартості, який заявлено декларантом згідно інвойсу (0,484 дол. США за кілограм нетто).

За висновком суду, само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості. Спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, якщо відсутні інші законні підстави для витребовування додаткових документів, не може бути підставою для такого витребовування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Згідно митної декларації від 25.06.52014 №110010000/2014/003477 та листа ДП "Смоли", адресованого ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" (а.с. 50-52), ДП "Смоли" у період з квітня по червень 2014 року на умовах СРТ м. Дніпродзержинськ імпортувало з Нідерландів одну автоцистерну метанолу в кількості 22,460 тонн за ціною 605 Євро за одну тонну (827 дол. США за тонну).

Представник позивача обґрунтовано зауважував на те, що значно більший рівень ціни за одну тонну метанолу для ДП "Смоли" пояснюється невеликою партією придбаного останнім товару (22,46 тонн). Поряд з цим, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" імпортувало з Нідерландів близько 3000 тонн метанолу, у зв'язку з чим постачальником було знижено товариству ціну за одну метричну тонну метанолу до 484 дол. США /355 Євро/. Крім того, транспортування метанолу на користь ДП "Смоли" відбувалося автомобільним транспортом, в той час як метанол на користь ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" транспортувався повністю завантаженим морським танкером, про свідчить наявна у справі транспортна накладна (а.с. 42), що також впливає на рівень ціни за одну тонну метанолу для кожного з підприємств.

Як слідує з матеріалів справи, в підтвердження обґрунтованості ціни метанолу ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" листом від 04.07.2014 надало Південній митниці Міндоходів інформацію про світові котировки на метанол (а.с. 63). Так, згідно інформації з офіційного видання "Щотижневий огляд ринку метанолу ММSА" середнє значення цін на метанол в червні 2014 року "спот на умовах FOB" складало 271-276,5 Євро за тонну /368-375 дол. США за тонну/ (а.с. 64-72).

Крім того, з метою проведення цінової експертизи ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" звернулось до Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків".

Згідно експертного висновку Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №11/810 від 18.07.2014 (а.с. 73), контрактна ціна 355 Євро за одну метричну тонну метанолу, налив, на умовах поставки СІF Іллічівськ (Україна) для поставки 2939,103 тонн метанолу не суперечить ринковому рівню цін.

Згідно з частиною 5 статті 60 Митного кодексу України у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Відтак, застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору щодо аналогічних товарів, Південна митниця Міндоходів мала привести ціну метанолу ДП "Смоли" до аналогічних із позивачем комерційних умов, тобто встановити рівень вартості метанолу у випадку постачання ДП "Смоли" приблизно 3000 тонн та розрахувати вартість транспортування морським танкером, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, відсутність розбіжностей в документах ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", документальне підтвердження повної оплати товариством вартості товарів, а також невиконання відповідачем положень статті 60 Митного кодексу України, які встановлюють правила визначення митної вартості за ціною щодо аналогічних товарів та є обов'язковими для застосування в даному випадку, є підставою для скасування рішень про коригування митної вартості товару від 19.09.201 №500040403/2014/000013/1 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2.

За приписами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих рішень про коригування митної вартості товару від 19.09.201 №500040403/2014/000013/1 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2 не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" в частині визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" про визнання протиправними дій Південної митниці Міндоходів щодо витребування у декларанта додаткових документів при митному оформленні та здійснення коригування митної вартості метанолу, то вони задоволенню не підлягають, оскільки, за висновком суду, правові наслідки для позивача створюють саме рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару від 19.09.201 №500040403/2014/000013/1 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2 як рішення суб'єкта владних повноважень. Окремих дій, крім винесення вказаних рішень, які б порушували права позивача, судом не встановлено.

Згідно з положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог немайнового характеру та задоволення позовних вимог майнового характеру, з Державного бюджету України на користь ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 19.09.2014 №500040403/2014/000013/2 та від 25.09.2014 №500040403/2014/000014/2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (ідентифікаційний код 00152307) судові витрати в сумі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава