Постанова № 41900578, 28.10.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року Справа № П/811/3338/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ВК і К"

до відповідача - Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "ВК і К" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004722201 в частині донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ на суму 86406,00 грн. та в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 43203,00 грн..

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "ВК і К", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з рядом контрагентів, а відтак - протиправно винесено податкове повідомлення-рішення в частині, що оскаржується.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано у повному обсязі.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що плановою перевіркою ПП "ВК і К" по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "М'ясо-Поділля", ТОВ "Прімаукргаз", ТОВ "Компутерра", ТОВ "Еволюція рішень", ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" виявлено укладення позивачем угод з вищезазначеними контрагентами без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову (Т.2, а.с.16-19).

За клопотаннями представників сторін подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (Т.3, а.с.162).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ВК і К" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області (Т.1,а.с.85) та з того часу взяте на облік у Світловодській ОДПІ як платник податків (Т.1,а.с.87).

З 02 жовтня 2003 року позивач є платником податку на додану вартість, що посвідчується відповідним свідоцтвом (Т.1., а.с.88).

У період з 08 по 11 серпня 2014 року посадовими особами Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного підприємства "ВК і К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 15 вересня 2014 року №393/2200/13745730, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: п.44.1, п.44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 201.10, 201.15 статті 201, пункт 202.1 статті 202 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 200 185,00 грн.(Т.1, а.с.13-84)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004722201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 321 594,00 грн. (за основним платежем - 200 185,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 121 409,00 грн.) (Т.1, а.с.12).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині, що оскаржується позивачем, базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту у лютому, березні, квітні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2013 року за господарськими операціями, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту, за взаємовідносинами з контрагентами ТОВ "М'ясо-Поділля", ТОВ "Прімаукргаз", ТОВ "Компутерра", ТОВ "Еволюція рішень", ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом встановлено такі обставини.

Видами діяльності Приватного підприємства "ВК і К" за КВЕД є, зокрема, виробництво м'яса (10.11), виробництво м'ясних продуктів (10.13), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), роздрібна торгівля пальним (47.30), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

Управлінням ветеринарної медицини в м.Світловодську 24 лютого 2010 року видано експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів №7, за змістом якого ПП "ВК і К" дозволено виготовляти м'ясо, ковбаси варені, ковбаси копчені, сиро-копчені, сосиски в асортименті, м'ясні вироби (Т.1,а.с.100).

У власності підприємства перебувають об'єкти роздрібної торгівілі, а саме приміщення мінімаркету «ВКіК», та автозаправний комплекс, що розташований у м.Світловодську по вул.Єгорова, 89 (Т.3,а.с.62-67).

Згідно ліцензії Серії АД №030353 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, видом господарської діяльності ПП "ВК і К" є провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; строк дії ліцензії - з 29 лютого 2012 року по 28 лютого 2017 року (Т.1,а.с.101).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "М'ясо-Поділля" судом встановлено наступне.

01 червня 2013 року між ТОВ "М'ясо-Поділля" (продавець) та ПП "ВК і К" (покупець) укладено договір поставки №01/06/2013, за змістом якого позивач придбаває у ТОВ "М'ясо-Поділля" м'ясопродукцію (Т.1, а.с.102-105).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "М'ясо-Поділля" у липні 2013 року виконало постачання м'ясної продукції позивачеві.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 02 липня 2013 року №3; від 09 липня 2013 року №17 (Т.1,а.с.111,119), відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.109,117,) на загальну суму 328 777,40 грн. (із них ПДВ - 54796,24 грн.)

Розрахунок за придбаний товар ПП "ВК і К" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідна виписка з банку по особовому рахунку (Т.1,а.с.126-137).

На підтвердження факту транспортування придбаного товару до місцезнаходження ПП „ВКіК" позивач надав до суду товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля (Т.1,а.с.110,115,118,124).

Крім того, позивачем надано до суду відповідні ветеринарні свідоцтва (Т.1,а.с.112,120) та експертні висновки (Т.1,а.с.113-114,121-123) , які вимагаються для такого роду продукції приписами Закону України "Про ветеринарну медицину".

Представник позивача пояснив, що придбана м'ясна продукція була у подальшому реалізована позивачем вроздріб у належному ПП „ВКіК" магазині.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Прімаукргаз" судом встановлено наступне.

12 вересня 2013 року між ТОВ "Прімаукргаз" (постачальник) та ПП "ВК і К" (покупець) укладено договір поставки газу зрідженого №ПГ/11-13, за змістом якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця газ зріджений ,а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар (Т.1, а.с.139-142).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Прімаукргаз" у вересні, жовтні, листопаді 2013 року виконало постачання позивачеві обумовленого договором товару.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 29 листопада 2013 року, від 08 листопада 2013 року №155; від 31 жовтня 2013 року №150; від 22 жовтня 2013 року №132; від 18 вересня 2013 року №100; від 12 вересня 2013 року №90 (Т.1,а.с.148,151,154,157,160,163), відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.149,152,155,158,161) на загальну суму 175 312,00 грн. (із них ПДВ - 29218,67 грн.)

Розрахунок за куплений товар ПП "ВК і К" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення та виписка з банку по особовому рахунку (Т.1,а.с.164-184).

Так, на підтвердження реальності транспортування бензину позивач надав до суду товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (Т.1, а.с.147, 150, 153, 156, 159, 162).

Судом встановлено, що поставка скрапленого газу здійснювалась на автозаправний комплекс, що перебуває власності позивача, розташований у м. Світловодську по вул.Єгорова, 89.

Начальником автозаправного комплексу згідно із наказом №464-к від 03.12.2007 року призначено ОСОБА_1, який є відповідальною особою за АЗК і самостійно здійснює приймання паливно-мастильних матеріалів у тому числі і газу (Т.3,а.с.85).

ОСОБА_1 пройшов всі необхідні навчання з охорони праці на об'єктах підвищеної небезпеки у тому числі стосовно з безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85) та правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП-0.001.20-98) (Т.3,а.с.86-87).

Факт приймання уповноваженою особою придбаного у ТОВ «Прімаукргаз» газу зафіксовано у журналі оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу; придбаний товар в подальшому реалізований вроздріб через автозаправну станцію (Т.3, а.с. 68-73, 88-97).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Компутерра" судом встановлено наступне.

03 січня 2013 року між ТОВ "Компутерра" (постачальник) та ПП "ВК і К" (покупець) укладено договір купівлі-продажу комп'ютерної техніки ( (Т.1,а.с.186).

Факт придбання позивачем товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 05 березня 2013 року №17, від 26 червня 2013 року №91,90, від 26 вересня 2013 року №100; від 12 лютого 2013 року №54;від 15 березня 2013 року №72,73; (Т.1,а.с.187,189,191,193,195,197,199,), відповідною видатковою накладною (Т.1,а.с.186,188,190,192,194,196,198,), на загальну суму 10178,50 грн. (із них ПДВ- 1696,42 грн.).

Розрахунок за придбаний товар ПП "ВК і К" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні виписки з банку по особовому рахунку (Т.1,а.с.202-208).

На підтвердження подальшого оприбуткування та використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ "Компутерра" товару, позивачем надано акти списання матеріальних цінностей та оборотно-сальдові відомості по рахунку (Т.3, а.с.104, 106-123).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Еволюція рішень" судом встановлено наступне.

07 лютого 2013 року між ТОВ "Еволюція рішень" (постачальник) та ПП "ВК і К" (покупець) укладено договір поставки продуктів харчування (Т.1, а.с.212-213).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Еволюція рішень" у лютому, березні 2013 року виконало постачання позивачеві обумовленого договором товару.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 08 лютого 2013 року №9, від 13 лютого 2013 року; від 21 лютого 2013 року №18;від 27 лютого 2013 року №25; від 13 березня 2013 року №4; (Т.1,а.с.219,221,223,225,227), відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.220,222,224,226), товарними звітами (Т.3,а.с.127-141) на загальну суму 3228,17 грн. (із них ПДВ - 538,02 грн.)

Розрахунок за куплений товар ПП "ВК і К" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні виписки з банку по особовому рахунку (Т.1,а.с.229-239).

На підтвердження факту транспортування товару до місця його подальшої реалізації позивач надав до суду подорожні листи (Т.3,а.с.142-148).

Придбана позивачем у даного контрагента харчова продукція в подальшому була реалізована вроздріб через торгівельні пункти підприємства (мінімаркет ПП «ВКіК» «М'ясний гурман» вул.Дружби,17 м. Світловодськ).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" судом встановлено наступне.

07 лютого 2013 року між ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" (продавець) та ПП "ВК і К" (покупець) укладено договір поставки матеріалів піска, щебня, каменю, гранвідсіву (Т.1,а.с.240).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз" у лютому, серпні 2013 року виконало постачання позивачеві обумовленого договором товару.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 28 лютого 2013 року №68, від 13 серпня 2013 року №13, 14 (Т.1,а.с.244,247,249), відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.243,246,248,) на загальну суму 4194,00 грн. (із них ПДВ - 699,00 грн.)

Розрахунок за куплений товар ПП "ВК і К" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні виписки з банку по особовому рахунку (Т.1,а.с.229-239).

У матеріалах справи містяться подорожні листи вантажного автомобіля, якими засвідчується доставка відповідних матеріалів до об'єкта будівельних робіт, які здійснював позивач (Т.1,а.с.245,250).

Так, отримані від постачальника будівельні матеріали були використані при будівельно-ремонтних роботах на об'єктах підприємства (Т.3,а.с.149-157).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПП "ВК і К" та ТОВ "М'ясо-Поділля", ТОВ "Прімаукргаз", ТОВ "Компутерра", ТОВ "Еволюція рішень", ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вищевикладене дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 43203,00 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0004722201.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинних бухгалтерських документів ПП "ВК і К", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентами (ТОВ "М'ясо-Поділля", ТОВ "Прімаукргаз", ТОВ "Компутерра", ТОВ "Еволюція рішень", ТОВ "Придніпровський Агропромисловий союз") у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004722201 в частині, що оскаржується позивачем.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн (Т.2, а.с.9), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 19 вересня 2014 року №0004722201 в частині донарахування Приватному підприємству "ВК і К" податкового зобов'язання з ПДВ на суму 86406,00 грн. та в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 43203,00 грн.

Присудити Приватному підприємству "ВК і К" судовий збір у розмірі 182,70 грн з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук