Постанова № 41900390, 21.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 р. Справа № 804/16673/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного науково-виробничого підприємства «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» (далі - ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ», відповідач), в якому просить:

- зупинити видаткові операції на рахунках ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ»;

- заборонити відчуження ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» майна;

- зобов'язати ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку із наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом, податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та направлено відповідачу лист з вимогою надати документи для опису майна, проте відповідачем вимоги податкового органу виконані не були, що відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підставою для звернення до суду про зупинення видаткових операцій. Податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 09.09.2014 р. Таким чином, оскільки існує загроза переведення коштів з рахунків ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ», що унеможливить стягнення податкового боргу, позивач просив адміністративний позов задовольнити. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На адресу відповідача судом направлено повістки про виклик у судові засідання, призначені на 06.11.2014 р. та 21.11.2014 р., проте конверти повернулися до суду із відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання». Згідно до ч. 11 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 32723770) зареєстроване як юридична особа 10.12.2003 р., перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська як платник податків та зборів, в тому числі, земельного податку.

21.01.2014 р. ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» подано до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звітну податкову декларацію з плати за землю на 2014 р. Поданою декларацією платник податків самостійно визначив податкові зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 р. в розмірі 10473, 72 грн. кожного місяця, річна сума орендної плати за даними декларації становить 125684, 68 грн.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з несплатою узгоджених сум податкових зобов'язань згідно поданої підприємством декларації від 21.01.2014 р. з орендної плати за землю з юридичних осіб, у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на день розгляду справи складає 89329, 09 грн.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що станом на день розгляду справи, відповідачем суму податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 89329, 09 грн. не сплачено.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 27-11 від 16.01.2014 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 9093, 36 грн. Зазначена вимога була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте конверт повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг за податковою вимогою в повному обсязі сплачений не був, тому з урахуванням вищенаведеної норми нові податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до п. 89.1, п. 89.2 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

22.01.2014 р. першим заступником начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено лист № 971/10/04-66-11-15, яким запропоновано відповідачу самостійно визначити перелік майна для здійснення опису в податкову заставу та яке в подальшому можливо використати як джерело погашення податкового боргу, а також надати інформацію відносно балансу підприємства, переліку активів, залишків товарно-матеріальних цінностей, переліку дебіторів тощо. Вказаний лист отримано директором ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» 14.08.2014 р.

Судом встановлено, що 09.09.2014 р. податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1/32723770.

Згідно п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У відповідності до п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

ПК України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм ПК України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III визначено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню терроризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Таким чином, з урахуванням змісту ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне у контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Отже, в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Тотожна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13 «Про застосування адміністративного арешту коштів».

Враховуючи, що у відповідача наявний податковий борг та підприємством не надано на вимогу контролюючого органу документів, необхідних для опису майна та виконання податковим керуючим своїх обов'язків, суд вважає за необхідне зупинити видаткові операції шляхом накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) в межах суми податкового боргу у розмірі 89329, 09 грн., заборонити відчуження ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» майна та зобов'язати ПНВП «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Судом встановлено, що відповідач має наступні рахунки, відкриті у банківських установах: ПАТ «А-БАНК» (МФО 307770, номер рахунку 26000010012673), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 2600997803011), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 2600284003016), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 2600064303008), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 26007030127), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26045090311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663).

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції Приватного науково-виробничого підприємства «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» шляхом накладення арешту на кошти на рахунках Приватного науково-виробничого підприємства «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу): ПАТ «А-БАНК» (МФО 307770, номер рахунку 26000010012673), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 2600997803011), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 2600284003016), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 2600064303008), ПАТ «МЕГАБАНК» (МФО 351629, номер рахунку 26007030127), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26045090311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, номер рахунку 26001001311647), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663), Дніпро. Ф. ВАТ «ВІЕЙБІБАНК» м. Дніпропетровськ (МФО 305868, номер рахунку 2600330011663) в межах суми податкового боргу у розмірі 89329, 09 грн.

Заборонити Приватному науково-виробничому підприємству «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» відчуження майна в межах суми податкового боргу у розмірі 89329, 09 грн.

Зобов'язати Приватне науково-виробниче підприємство «ЮВІС ТЕХНОЛОГІЇ» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса