Ухвала суду № 41900203, 12.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2014 року Справа № 918/1593/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014та ухвалугосподарського суду Рівненської області від 04.03.2014у справі№ 918/1593/13 господарського суду Рівненської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю-фірма "РВК" провизнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.03.2014 у справі № 918/1593/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

За приписами ч. 1, 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно ч. 2. ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що касаційна скарга, як і будь-який інший документ, створюваний підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинна відповідати Національному стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

До касаційної скарги скаржником, в якості документу, що підтверджує повноваження представника Федчук З.М. на підписання касаційної скарги від товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", додано копію довіреності б/н від 03.02.2014. Проте, в порушення зазначених вище вимог, подана копія не засвідчена належним чином, а відтак, не може підтверджувати повноваження Федчук З.М. на підписання касаційної скарги.

У зв'язку з цим даний документ не може бути прийнятий судовою колегією в якості належного та дотриманого доказу повноважень представника заявника касаційної скарги в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф". Отже, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.1 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.11.2011р.

За змістом ст. ст. 3, 4 Закону одним з об'єктів справляння судового збору є касаційна скарга на рішення, постанови та ухвали суду.

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 07.02.2012р. встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Вищого господарського суду України: N рахунку - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код банку отримувача - 820019; код за ЄДРПОУ - 38004897; код бюджетної класифікації: 22030004, символ звітності банку - 254.

При цьому, до касаційної скарги скаржником додана квитанція № 0.0.321001967.1 від 27.11.2014, яка не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.03.2014, оскільки судовий збір перерахований за неналежними реквізитами, а саме: невірний № рахунку - 31212253700007, код бюджетної класифікації - 37317811, символ звітності банку - 253, отримувач - Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду, проте оскаржується не лише ухвала господарського суду але й постанова апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 17 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційних та касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір сплачується за ставкою 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 грудня - 1218 гривень.

Як вбачається з квитанції № 0.0.321001967.1 від 27.11.2014, скаржником сплачено судовий збір у розмірі 121,80 грн. Разом з тим, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягає сплаті у розмірі 609,00 грн. Отже, судовий збір, в даному випадку, скаржником сплачений не у встановленому розмірі.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2014 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.03.2014 у справі № 918/1593/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко Судді: О.В. Білошкап В.Я. Погребняк