Ухвала суду № 41900197, 10.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2014 року Справа № 912/2090/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Одеська залізниця"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.14у справі№ 912/2090/14 господарського суду Кіровоградської областіза позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця"доДержавного підприємства "Чорноліське лісове господарство"простягнення 36340 грн.

Касаційна скарга Державного підприємства "Одеська залізниця", яка отримана судом 05.12.14, на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.14, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.

Водночас, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, скаржник в касаційній скарзі, посилаючись на незаконність постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, не зазначає які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені та неправильно застосовані судом; в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування і розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу".

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлений Законом України "Про судовий збір". У відповідності до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону розмір судового збору із позовних заяв майнового характеру, поданих до господарського суду, справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Із касаційних скарг на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" унормовано, що з 01.01.14 мінімальний розмір заробітної плати становить 1218 грн. Відтак, розмір судового збору повинен складати 913,50 грн. Проте, судовий збір у зазначеному розмірі скаржником не сплачений.

Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, з врахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктів 4, 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.14 у справі № 912/2090/14 повернути скаржникові без розгляду.

Матеріали справи № 912/2090/14 скерувати до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець