Рішення № 41899463, 11.12.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/6779/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров А. М.Номер провадження 22-ц/788/2203/14 Суддя-доповідач - Маслов В. О. Категорія - 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду у м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 листопада 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

25 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що перебував у трудових відносинах з відповідачем. Вказує, що за час роботи з вини роботодавця отримав ряд професійних захворювань і, як наслідок, втратив 65 % професійної працездатності та визнаний інвалідом ІІІ групи. Вважає, що ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, йому завдано моральну шкоду, яку оцінив у 20000 грн. та яку просив стягнути з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе».

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 листопада 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на його користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому вказує, що позивачу вперше встановлено втрату професійної працездатності в 2003 році, тому моральну шкоду у даному випадку повинен відшкодовувати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у відповідності з законодавством, яке діяло на той час.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, яка вважала рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні, виходячи з наступного.

Частково задовольнивши позов ОСОБА_3 і постановивши рішення про стягнення на його користь 10000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачу внаслідок професійного захворювання встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із втратою 65 % професійної працездатності і саме роботодавець повинен відшкодовувати всю моральну шкоду. Цей висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і зібраним у справі доказам, суд не врахував і не застосував правила щодо дії закону в часі.

З копії трудової книжки позивача на а.с. 6 - 7 вбачаєтся, що він у 1976 - 1977 р.р. та з 24 липня 1979 року по 30 квітня 2013 року перебував у трудових відносинах з об'єднанням, працюючи мідником, котельником, розмітчиком. Ці обставини сторонами визнаються.

З висновку МСЕК від 26 червня 2013 року № 538 вбачається, що позивач має такі професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень токсико - пилової етіології ІІ - ІІІ ст., емфізема легень ІІ ст., лн ІІ ст. хронічне легеневе серце нк І ст. та нейросенсорна туговухість зі значним зниженням слуху (ІV ст) професійного характеру з загальною втратою 65 % працездатності (а.с. 76 - 79).

Суд першої інстанції помилково вважав, що за всю втрату вказаної професійної працездатності і заподіяну моральну шкоду працівникові повинен відшкодовувати тільки роботодавець.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки при вирішенні питання про право потерпілого на відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що право на отримання страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Місцевий суд не дав належної оцінки тому факту, що з вказаних 65 % втрата 25 % професійної працездатності приходиться на нейросенсорну туговухість зі значним зниженням слуху (ІV ст) професійного характеру, а 40 % на хронічне обструктивне захворювання легень токсико - пилової етіології ІІ - ІІІ ст., емфізема легень ІІ ст., лн ІІ ст. хронічне легеневе серце нк І ст.

Пунктом 27 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, п.п. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якими обов'язок відшкодування моральної шкоди покладено на Фонд соцстраху.

Крім того, Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що набрав чинності з 30 березня 2007 року, виключено ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.

Суд не врахував, що перше захворювання у позивача виявлене і втрата професійної працездатності у зв'язку зі значним зниженням слуху встановлена висновком МСЕК 01 липня 2003 року, коли Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладав на Фонд. Обов'язок по відшкодуванню працівнику моральної шкоди на роботодавця покладений з 01 січня 2006 року. Після цієї дати у позивача з'явилось інше професійне захворювання, моральну шкоду за яке він і повинен відшкодовувати. Це вбачається з копії акту № 646 від 21 червня 2006 року на а.с. 60 - 63, у якому вперше встановлено друге професійне захворювання - хронічний бронхіт і визначено 25 % втрати професійної працездатності за цим захворюванням. Ця втрата у подальші роки зросла до 40 %.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вину підприємства в частині недотримання належних умов виробництва і в частині заподіяння моральної шкоди позивачу і обов'язку по її відшкодуванню.

Поряд з цим, з урахуванням вказаних вище обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення місцевого суду, стягнути з відповідача на користь позивача 6000 грн. моральної шкоди заподіяної йому з причиненням такого професійного захворювання як хронічне обструктивне захворювання легень токсико - пилової етіології ІІ - ІІІ ст., емфізема легень ІІ ст., лн ІІ ст. хронічне легеневе серце нк І ст., що потягло за собою 40 % втрати професійної працездатності, в іншій частині позову необхідно відмовити. Така сума шкоди відповідає обсягу заподіяних моральних страждань, їх характеру та тривалості, а також істотності вимушених змін у зв'язку з професійним захворюванням і ґрунтується на вимогах ст. 23 ЦК України та ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України.

Що стосується зменшення розміру відповідальності відповідача по відшкодуванню моральної шкоди, то в цій частині апеляційна скарга об'єднання є обґрунтованою, оскільки роботодавець не повинен відшкодовувати моральну шкоду заподіяну у той період, коли закон покладав такий обов'язок на страховика, якому об'єднання сплачувало страхові внески.

Апеляційна скарга в частині скасування рішення місцевого суду і постановлення нового рішення про повну відмову позивачу у позові задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи є докази про вину підприємства у професійному захворюванні позивача, у заподіянні йому моральної шкоди. Це підтверджується і актом розслідування хронічного професійного захворювання № 25 від 06 травня 2006 року, копія якого є на а.с. 11. У ньому зазначено, що професійне захворювання виникло у зв'язку з низькою ефективністю використання засобів індивідуального захисту, недосконалістю технологій. Причинами професійних захворювань названо проведення робіт в умовах підвищених рівней інтенсивного шуму та запиленості. Остання складала 14,9 мг/м куб. при ПДК = 6,0 мг/м куб.

У зв'язку зі зміною рішення підлягають перерозподілу і судові витрати по сплаті судового збору. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». За суд першої інстанції з відповідача підлягає стягненню судовий збір у мінімальному розмірі 243 грн. 60 коп. Саме таку суму судового збору сплатив відповідач 09 грудня 2014 року, про що надав квитанцію апеляційному суду. Отже, за суд першої інстанції відповідач сплатив судовий збір, а за апеляційний перегляд справи з відповідача треба стягнути додатково 121 грн. 80 коп. на підставі п.п. 8 п. 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 листопада 2014 року у даній справі змінити.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 6000 (шість тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» 121 грн. 80 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи на рахунок 31211206780002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (Суми), 22030001, Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -