Ухвала суду № 41898511, 10.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1823/14-ц 10.12.2014 10.12.2014 10.12.2014

Провадження №22-ц/784/3244/14

Провадження 22ц-/784/3244/14 Головуючий по 1 інстанції Павлова Ж.П.

Категорія 06 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2014р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Горенко Ю.В., представника позивача Алейнікової В.М., представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2014р.

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Миколаївська міська рада, ОСОБА_4, про знесення самочинних будівель,

встановила:

У лютому 2014р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області пред'явила позов до ОСОБА_5 про знесення самочинних будівель.

Позивач зазначав, що відповідач самочинно, а саме без відповідних документів та на самовільно зайнятій земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка не була відведена для цієї мети побудував душ літ. С1 та вбиральню літ. Т1.

Оскільки відповідач незважаючи на вжиті до нього заходи (притягнення до адміністративної відповідальності, приписи про знесення самочинних будівель) не усунув порушень законодавства, що регулює містобудівну діяльність, позивач просив про задоволення його вимог.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2014р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_4, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками відповідно 3/10 і 7/10 житлового будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 07 вересня 2005р., залишеного без змін ухвалою суду касаційної інстанції від 30 травня 2007р., встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за 4 варіантом висновку судово-технічної експертизи від 09 січня 2003р. за яким у користування ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 105,55 м2, ОСОБА_5 - 499,45 м2, а в їх спільному користуванні залишено земельну ділянку площею 61,3 м2.

Розпорядженням виконавчого комітету Миколаївської міської ради адміністрації Заводського району №444р. від 03 серпня 2010р. ОСОБА_5 надано дозвіл на будівництво господарчого блоку розміром 4м.х1,40м. по АДРЕСА_1 у межах визначеної земельної ділянки, на відстані одного метра від суміжних меж. Цим же розпорядженням на замовника покладено обов'язок розробити проектну документацію та погодити її в управлінні містобудування та архітектури, а на КП „Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" - внести зміни до технічної документації.

За замовленням ОСОБА_5 в 2011р. архітектурно-плановим бюро було розроблено ескізний проект господарчого блоку, яки було погоджено головним архітектором м. Миколаєва 05 липня цього ж року.

Відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого станом на 11 травня 2012р. зафіксована відповідність побудованих ОСОБА_5 душа літ. С1 та вбиральні літ. Т1 дозвільним документам. У зв'язку з чим ці будівлі у примітці технічного паспорту як самочинно побудовані не значаться.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 квітня позов ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області задоволено. Постановлено визнати незаконною постанову від 05 листопада 2013р. про накладення на ОСОБА_5 штрафу за ч.1 ст.96 КУпАП у зв'язку будівництвом господарчого блоку.

За таких обставин, а саме недоведеності позивачем факту самочинного будівництва відповідачем названих будівель, можна погодитись з висновком суду про відсутність підстав, передбачених ст.376 ЦК для задоволення позову.

Аргументи апелянта стосовно того, що душ і вбиральня побудовані на його земельній ділянці не можуть бути прийняті до уваги з огляду на положення ч.1 ст.11, ч.1 ст.303 ЦПК, так як позивач на цю обставину не посилався в заяві і не надавав доказів на її підтвердження, а тому цей факт, який не входив до предмета доказування не досліджувався судом першої інстанції. В той же час ОСОБА_4, за наявності у нього відповідних доказів порушення його прав як землекористувача, не позбавлений можливості пред'явити відповідний позов.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2014р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.

Головуючий: Судді: