Рішення № 41897869, 11.12.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2014 Справа №607/7708/14-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання у вищому навчальному закладі ,-

В С Т А Н О В И В:

Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача кошти, затрачені на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі. Свої вимоги мотивує тим, що 03.09.2004 року між сторонами було укладено угоду про підготовку фахівця, відповідно до якої відповідач зобов»язаний у випадку звільнення з органів внутрішніх справ протягом трьох років після завершення навчання відшкодувати витрати затрачені на його утримання в навчальному закладі. Наказом Управління внутрішніх справ у Тернопільській області від 26.08.2008 року 3180, відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням, про що стало відомо позивачу 17 жовтня 2011 року. Сума фактичних витрат, пов»язаних з утриманням відповідача складає 10 163,37 гривень, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, однак подав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити. Вважає необґрунтоване посилання відповідача на пропуск ним строку позовної давності, оскільки зазначений строк повинен відраховуватись від 17.10.2011 року, тобто із дати, коли стало відомо позивачу про відрахування відповідача із органів внутрішніх справ.

Представник відповідач ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності. У позові просить відмовити із вказаних підстав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.

Львівський державний університет внутрішніх справ є правонаступником Львівського юридичного інституту МВС України, який було реорганізовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2005 року №1226 «питання вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ».

Згідно наказу Львівського юридичного інституту МВС України №142 о/с від 31.07.2004 р., ОСОБА_1 зараховано на І курс факультету з підготовки слідчих із 16 серпня 2004.

03 вересня 2004 року між Львівським юридичним інститутом МВС України в Тернопільській області та ОСОБА_1 було укладено Угоду про підготовку фахівців у Львівському юридичному інституті МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування.

Пунктом 3.2 зазначеної Угоди передбачено, що звільнення з органів внутрішніх справ України до закінчення 3-річного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин є підставою відшкодування МВС України вартості навчання у випадку дострокового розірвання угоди.

Відповідно до п. 2.5 Договору, у випадку відрахування з вищого навчального закладу та у випадку звільнення з органів внутрішніх справ України після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну за підставами, передбаченими п.3 цієї угоди, курсант зобов»язується відшкодувати МВС України витрати за період навчання.

ОСОБА_1 після закінчення навчання у червні 2008 року в Львівському державному університеті внутрішніх справ був працевлаштований на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ-1 МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області.

Згідно витягу із наказу №180 о/с від 26.08.2008 р., лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з Управління МВС України в Тернопільській області п.64 «Ж» (за власним бажанням) Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Зобов»язано ОСОБА_1 відшкодувати витрати затрачені МВС України за його навчання у вищому навчальному закладі системи МВС України.

Інформацію про звільнення відповідача із Управління МВС України в Тернопільській області доведено позивачу листом від 14 жовтня 2011 року за №2/15-2782, який він одержав 17 жовтня 2011 року.

Відповідно до ч.7 ст.18 Закону України «Про міліцію», курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов»язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку установленому Кабінетом Міністрів України. у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно із Порядком відшкодування витрат, пов»язаних із їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня №313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов»язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни. Відшкодування витрат здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов»язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотньому напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

Як вбачається із довідки-розрахунку №32 від 30.08.2011 р., представлену позивачем, сума витрат, пов»язаних з утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ курсанта (випускника) факультету з підготовки слідчих лейтенанта міліції ОСОБА_1 за період із 15.08.2004 р. по 27.06.2008 р. складає 10 163,37 грн., у тому числі :

- грошове забезпечення - 3500,77 гривень;

- продовольче забезпечення - 4672,82 гривень;

- речове забезпечення - 883,59 гривень;

- медичне забезпечення - 23,75 гривень;

- оплата комунальних послуг - 1082,44 гривень.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Львівського державного університету внутрішніх справ підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ грошових коштів в сумі 10 163 грн. 37 коп. затрачених на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі. При цьому, задовольняючи позовні вимоги суд вважає за необхідне зазначити, що відповідача було звільнено із органів внутрішніх справ за п. 64 «Ж» Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за власним бажанням, а тому в силу ч.7 ст.18 Закону України «Про міліцію», Порядку відшкодування витрат, пов»язаних із їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня №313, він повинен здійснити відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Також суд не бере до уваги твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, оскільки в силу ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, позивачу стало відомо про звільнення відповідача із органів внутрішніх справ Тернопільської області за власним бажанням з надісланої йому відповідної інформації 17 жовтня 2011 року.

Крім того, на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України, слід стягнути із відповідача в користь Львівського державного університету внутрішніх справ понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, ч.1 ст.88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, Законом України «Про міліцію», Порядком відшкодування витрат, пов»язаних із їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня №313, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання у вищому навчальному закладі - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ (79007, м. Львів вул. Городоцька, 26, р/р ЛьвДУВС 31255201100729 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 08571995) кошти в сумі 10 163 (десять тисяч сто шістдесят три) грн. 37 коп. затрачені на утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі та 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан