Рішення № 41896835, 09.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/4224/14 Головуючий у 1 інстанції:Суркова В.П.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів Трофімової Д.А.,

Мануйлова Ю.С.,

При секретарі: Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4, третя особа: Шевченківський районний центр зайнятості, про розірвання трудового договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про розірвання трудового договору, в якому зазначила, що 17.01.2007 року між нею та відповідачем був укладений трудовий договір, згідно якому вона була прийнята на посаду бухгалтера, про що у трудовій книжці зроблена відповідна запис. Договір зареєстрований в Шевченківському районному центрі зайнятості.

З 30.05.2011 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Після закінчення відпустки вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням розірвати трудовий договір на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, але останній залишив її заяви без задоволення, свою трудову діяльність припинив, місце його знаходження їй невідомо. Внаслідок цього вона не може працевлаштуватися на іншу роботу.

У зв'язку з вищезазначеним позивач просила суд розірвати трудовий договір № 73 від 17.01.2007 року та зобов'язати відповідача внести запис до трудової книжки про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Заочним рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня

2014 року у задоволені позову відмовлено.

ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд вважав, що позивачка не надала доказів про невиконання відповідачем умов трудового договору та законодавства про працю.

З таким висновком суду першої інстанції погодиться неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2007 року між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_4 був укладений трудовий договір, згідно якому вона була прийнята на посаду бухгалтера, про що у трудовій книжці зроблена відповідна запис / а.с.6 /. Договір зареєстрований в Шевченківському районному центрі зайнятості.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 6, Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

У разі припинення строку дії трудового договору достроково, у трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про сторони сповіщають Державну службу занятості, яка реєструвала договір.

З 30.05.2011 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Після закінчення відпустки ОСОБА_3 не має можливості розірвати трудовий договір з внесенням відповідних записів в трудову книжку та працевлаштуватися у зв"язку з бездільністю відповідача, про що свідчать квітанції від 25.04.2014року та 05.09.2014року по визову відповідача до Шевченківського районного центру зайнятості, покази представника Шевченківського районного центру зайнятості в судовому засіданні, повторна неявка відповідача на розгляд цього питання в судовому порядку / а.с. 8, 43 /.

При цьому За даними Міністерства доходів та зборів стном на 15.08.2014 року ОСОБА_4 перебуває зареєстрованим в державному реєстрі фізичних осіб-платників податків під реєстраційним номером : НОМЕР_1 / а.с.31 /.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавсто про працю, умови трудового договору.

Отже відповідачем порушено право позивачки на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, внаслідок чого вона не має можливості працевлаштуватися на нову роботу.

За нормами ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнняті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до положень ст.,ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так як висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів оскаржене рішення суду скасовує і ухвалеє нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_3 у цій справі.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2014 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту:

„ Позов задовольнити.

Розірвати трудовий договір, укладений 17.01.2007 року № 73 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приватним підприємцем, зареєстрований 17 січня 2007 року у Шевченківському районному центрі зайнятості м. Запоріжжя.

Зобов"язати фізичну особу-приватного підприємця ОСОБА_4 внести запис до трудової книжки про звільнення ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 38 КзПП України."

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави у розмірі - 356,40 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: