Ухвала суду № 41895290, 10.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/8359/14 Головуючий І інстанції - Скотар А.Ю.

Справа № 643/9290/14-ц Доповідач - Сащенко І.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

при секретарі - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог вказав, що 29 квітня 2011 року відповідач отримав в банку кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконував, через що станом на 30 травня 2014 року виникла заборгованість в сумі 23382,57 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що умови договору виконував, проте був притягнутий до кримінальної відповідальності і поміщений до Харківського СІЗО, через що фізично не міг погашати заборгованість.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2014 року позов ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь банку 23382,57 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9983,53 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9411,95 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2397,44 грн., штрафів в сумі 500 грн. (фіксована частина) і 1089,65 грн. (процентна складова) та судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення відсотків та штрафних санкцій за періоди з 10.12.2011 року по 15.05.2012 року та з 23.08.2012 року по 28.04.2013 року. Посилається на те, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, адже у вказані періоди він перебував під вартою в Харківському слідчому ізоляторі, а отже був позбавлений можливості користуватись кредитом та сплачувати відсотки по ньому.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги банку суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови кредитного договору, в зв'язку з чим є всі підстави для стягнення заборгованості у визначеній судом сумі.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що 29 квітня 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір SAMDN50000044505923, згідно умов якого відповідач отримав кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на суму 4000 грн. зі сплатою 30% річних ( а.с. 6 - 7 ).

22.07.2011 року відповідно до п.2.1.1.2.3 та п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт був збільшений банком до 10000 грн. ( а.с. 58 - 61 ).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Станом на 30 травня 2014 року виникла заборгованість за договором в сумі 23382,57 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9983,53 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 9411,95 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2397,44 грн., штрафів в сумі 500 грн. (фіксована частина) і 1089,65 грн. (процентна складова) ( а.с. 4 - 5 ).

Відповідач по справі не заперечував, що зобов'язання по кредитному договору ним не виконувались у повному обсязі. В зв'язку з цим суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги і стягнув на користь позивача суми заборгованості з урахуванням передбачених договором процентів за користування кредитом, комісії та штрафів.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та суді апеляційної інстанції на те, що він не повинен сплачувати відсотки та інші платежі за договором за періоди перебування під вартою судовою колегією не приймаються.

Факт перебування відповідача у відповідні періоди часу в місцях позбавлення волі сторонами не оспорюється, проте притягнення до кримінальної відповідальності та перебування під вартою не може слугувати підставою для звільнення від сплати необхідних платежів за кредитним зобов'язанням, оскільки такі умови не передбачені ні вимогами чинного законодавства, ні умовами укладеного сторонами кредитного договору.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Доводи, викладені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, висновок суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді