Постанова № 41894272, 15.12.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2095/14-а

2-а/639/56/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Срокіної І.І.,

за участю секретаря - Макушенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи адміністрація Жовтневого району м. Харкова, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності та зобов,язання вчинити певні дії ,-

встановив:

11.03.2014 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати бездіяльність Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради у встановленні реальної відсутності домоволодіння АДРЕСА_1, в якому позивач буцімто проживає, зобов'язати Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради встановити і визнати, що домоволодіння АДРЕСА_1 реально не існує, а існує тільки будинок АДРЕСА_1 в якій проживає наймач ОСОБА_1 та наймач ОСОБА_2, зобов'язати Адміністрацію Жовтневого району Харківської міської ради внести в рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові Ради від 07.10.2004 р. № 69-7 зміну щодо номеру будинку - тобто не будинок № 11, а будинок 11/1, судові витрати покласти на відповідача.

В подальшому уточнив позовні вимоги та просив «визнати бездіяльність виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області у встановленні реальної відсутності домоволодіння АДРЕСА_1, в якому позивач буцімто проживає, зобов'язати виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області встановити і визнати, що домоволодіння АДРЕСА_1 реально не існувало, а на місцевості в 1952 році існував тільки будинок АДРЕСА_1 в якій у січні 1987 р. поселився наймач ОСОБА_1, судові витрати на судовий збір покласти на відповідача».

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 23.07.2013 р. він звернувся до міськвиконкому м. Харкова з аргументованою заявою в якій просив здійснити дії з витребування та розгляду наступних оригіналів документів: поповерхового плану будинку № 11/1 за 1952 рік, генерального плану будинку № 11/1 за 1952 рік., на підставі розгляду його заяви і оригіналів документів визнати, що будинок № 11 не існує, а існує тільки будинок АДРЕСА_1 в якій він проживає з січня 1987 р. До своєї заяви він долучив копію свого паспорта з датою прописки в січні 1987 р. у квартирі АДРЕСА_1 та копію, завіреної мокрою печаткою ксерокопії, копії поповерхового плану будинку № 11/ за 1952 рік. Остаточну відповідь на свою заяву він отримав 09.09.2013 р. в листі Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 3-6-15086/0/1-13.08-39-4488/0/129-13 від 09.09.2013 р., у якому структурний підрозділ органу владних повноважень не надав відповіді про розгляд його вимог про здійснення дій з витребування та розгляду певних оригіналів документів, не визнав відсутність будинку АДРЕСА_1 згідно копії поверхового плану, розташована в будинку № 11/1, про що він сам вказував у своїй заяві. При цьому відповідач має структурний підрозділ - Департамент містобудування, архітектури та генерального плану, у який входить управління містобудування і архітектури, начальником якого є головний архітектор м. Харкова і у якого є оригінали генеральних планів усіх будинків м. Харкова за усі роки їх складання та коригування. Але відповідач не виявив будь-якого бажання знайти та розглянути свої ж оригінали документів.

Зазначає, що він особисто бачив ксерокопію оригіналу генерального плану будинку № 11/1 за 1952 рік, що була завірена мокрою печаткою вище вказаного управління містобудування і архітектури, але не була його ксерокопія. Згідно вищевказаної ксерокопії оригіналу генерального плану будинку АДРЕСА_1 за 1952 р. будь-якого будинку АДРЕСА_1 на місцевості не існує. Таким чином, відповідач проявив повну бездіяльність і не надав відповіді по суті його вимог щодо визнання відсутності будинку № 11 на місцевості.

Що стосується історії питання з будинком № 11/1 то факт наявності проживання сім'ї ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 у час заселення в кв. № 4 цього будинку сім'ї ОСОБА_5 в 1954 році може підтвердити син ОСОБА_5 - ОСОБА_7.

Згідно Протоколу № 47 від 01.12.1953 р. засідання виконавчого комітету Жотневої районної ради депутатів трудящих було вирішено прийняття на баланс б/у № 0513 будинок по АДРЕСА_1, як виморочний.

Вказує, що згідно розповіді доньки ОСОБА_4, сім'я ОСОБА_4 оселилася в кв. № 2 в кінці 1953 р. в будинку, який збудовано ще задовго до 1917 р.

У судовому засіданні позивач уточнені вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, надав пояснення аналогічні вищевикладеним.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, заяв про відкладення справи розглядом, або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Представник третьої особи - Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради та третя особа - ОСОБА_2 у судові засідання жодного разу не з'явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином, заяв про відкладення справи розглядом, або про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

За змістом п. 8 ч. 1 ст.3 КАС України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом, має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням суб'єкту владних повноважень саме її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено, що позивач 23.07.2013 р. звертався до Харківського облвиконкому із заявою, у якій просив здійснити дії з витребування та розгляду таких оригіналів документів: поповерховий план будинку № 11/1 за 1952 рік, генеральний план будинку № 11/1 за 1952 рік., визнати, що будинок № 11 не існує, а існує тільки будинок АДРЕСА_1 в якій він проживає з січня 1987 р. (а.с. 3).

19.08.2013 р. позивачу надано відповідь № 13-6-15086/0/1-13.08.39-4006/0/129-13, у якій зазначено, що для більш детального розгляду даного питання необхідно додатковий час (а.с. 4).

09.09.2013 р. йому надано відповідь № 3-6-15086/0/1-13.08-39-4488/0/129-13, в доповнення до листа від 19.08.2013 р. № 15086, із якої вбачається, що на баланс КП «Жилкомсервіс» передано домоволодіння АДРЕСА_1, до складу якого входять будівлі: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1, рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради від 07.10.2004 № 69-7 проведено зміну договору найму жилого приміщення на вимогу ОСОБА_6 та укладено окремі договори найму на трикімнатну АДРЕСА_1. Згідно з копією поповерхового плану з експлікацією квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідно до ст. 70 КАСУ України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача, суд не вбачає для цього правових підстав, оскільки звернення позивача розглянуто і йому надано відповідь. До того ж, ОСОБА_1 не зазначено і не надано обґрунтувань у чому саме ж полягає бездіяльність відповідача.

Суд також не вбачає підстав для задоволення вимог про зобов'язання виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області встановити і визнати, що домоволодіння АДРЕСА_1 реально не існувало, а на місцевості в 1952 році існував тільки будинок АДРЕСА_1 в якій у січні 1987 р. поселився наймач ОСОБА_1, оскільки задоволення позовних вимог в цій частині свідчитиме про втручання суду у виключну компетенцію відповідача, вихід за межі власних повноважень, що відповідно до положень ст.19 Конституції України є недопустимим та буде суперечити ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушення відповідачем саме його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158, 159, 160, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-

постановив:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання бездіяльності та зобов,язання вчинити певні дії- відмовити.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Жовтневий районний суд м. Харкова, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час її проголошення у той же строк з дня отримання її копії.

Суддя І.І.Срокіна